Филологические науки /3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка

 

К.ф.н. Кійко С.В.

 

Чернівецький національний університет, Україна

 

Міжмовна омонімія театральної лексики

 

Мова театру є професійною субмовою, яка охоплює різну лексику на по­зна­чення акторського мистецтва, драматургії, сцени, декорацій, техніки, теат­раль­них стилів, видів та форм театру, керівництва театром, театральної орга­ні­зації, поняття музики та танцю у театральних постановках. Без значної по об’є­му, багатопланової в семантичному, лексико-гра­матичному і функціональному відно­шен­нях театральної лексики неможливо уявити всю повноту і склад­ність словникового складу німецької та української мов нашої епохи. Як кожна інша професійна субмова, мова театру містить ве­лику кіль­кість інтерна­ціо­нальних слів та елементів, що зумовлено процесами між­куль­тур­­ного обміну з тривалою традицією взаємного збага­чен­ня через гастролі, театральні фестивалі або між­народні театральні роботи режисерів.

Питання становлення і розвитку театральної лексики української та ні­мець­кої мов були предметом дослідження низ­­ки авторів, серед яких в першу чергу слід згадати У. Мелін [4] та В.В. Дят­чук і Л.І. Барабан [2]. У цих працях роз­гля­нуто шляхи формування націо­наль­­них теат­раль­них термінологій в зв’язку з історією розвитку німецького та українського драматич­ного театру, показана систем­на організація теат­раль­ної лексики, встановлено структурні та слово­твір­ні типи театральних тер­мінів, виявлено стилістичні функції тер­мінів театру, перенесених в іншо­стильовий контекст, тобто мова театру роз­глядається лише як одна зі скла­дових конкретної загальнонаціональної мови.

Мета нашого дослідження – комплексно розглянути феномен інтерна­ціо­­­­нальності субмови театру і встановити інтра- та екстралінгвістичні роз­біж­ності між етимологічно спорідне­ними німецькими і українськими теат­ральними тер­мі­нами. В результаті їхньої культурноспецифічної семанти­ко-стильової еволю­ції у лоні конкретної національної мови-носія та націо­наль­ної терміно­сис­теми театру їхні семантичні структури збагатилися додат­ковими неінтер­націо­наль­ними значен­нями. Подекуди їхні семантичні структури суттєво видо­змінилися або ж наповнилися іншим змістом. Це вказує на необхідність опису та аналізу міжмовних терміноло­гіч­них омонімів у субмові театру

Матеріа­лом роботи послугувала суцільна вибірка термінів субмови театру зі словника [3] та їх українських відповідників з тлумачного словника [1]. За­галь­на кількість дослі­джу­ваних лексем – 140 фор­мальних міжмовних відповід­ників. Основними ме­то­­­дами дослідження є синхронно-описовий, що включає традиційні емпіричні спостереження, зіставлення і узагальнення, який допов­ню­ється при аналізі семантичної сторони методом компонентного аналізу.

Німецька і українська театральна лексика (далі – ТЛ) формувались як за рахунок спокон­вічних за­собів національної мови, що складали її основу, так і за рахунок іншо­мовних запозичень інтернаціонального характеру. Одним із най­важливіших джерел є запозичення з латинської (die Dekoration – декорація, das Requisit – реквізит, die Repetition – репетиція та ін.) і грецької мов (das Amphi­theater – амфіте­атр, der Dialog – діалог, die Dramaturgie – драматургія). У сучасних німецькій і українській ТЛ існують також терміноелементи, утво­ре­ні на національній мовній основі французької (das Benefiz – бенефіс, die Pre­mit­re – прем’єра та ін.), англійської (das Musical – мюзикл, die Travestie – траверс­ті), італійської (der Impresario – імпресаріо, die Soffitte – софіти) та інших мов.

Досліджуваний прошарок лексики утворює терміносистему, в межах якої ми виділяємо не тільки вузько специфічні терміни (das Requisit – реквізит, die Travestie – травесті, der Figurant – фігурант і т.д.), але й слова широкого вжит­­­ку, які використовуються в інших галузях мистецтва, культури, літерату­ри, музики і балету, наприклад: das Abonnement – абонемент, der Autor – автор, die Intonation – інтонація,  der Epilog – епі­лог, das Intermedio – інтермедія, der Diri­gent – диригент, die Partitur – партитура, der Solist – соліст та ін.

Категорійно-граматична база театральної терміносистеми представлена трьома граматичними класами слів: іменниками (127 омопар), дієсловами (7 омопар: debütieren – дебютувати, dou­beln – дублювати, dra­ma­tisieren – дра­матизувати, improvisieren – імпро­візу­ва­ти, inszenieren – інсце­нувати, pro­bie­ren – пробувати, soufflieren – суф­лю­вати) і прикметниками (5 омопар: dekorativ – декора­тив­ний, didaktisch – ди­дак­тичний, theatralisch – театральний, total – то­таль­ний, tragisch – трагічний). Низьку кількість дієслів і прикметників можна пояснити такими причинами: дієслова, які необ­хід­ні для позначення спе­ці­аль­них процесів, важче під­­да­ють­ся логічній класи­фікації і витісняються за­звичай від­дієслівними імен­­никами: дублювання, мізансце­нування, перевті­лен­ня, суф­лю­вання та ін. Своєрідність прикметників в ТЛ полягає в тому, що вони, вико­нуючи пере­важно класифікаційну функцію, рідко виступають в самос­тійній функції, буду­чи компонентами складових термінів, пор.: акторський прийом, бута­фор­ський цех, виконавська майстерність, декораційне оформ­лен­ня та ін. У нашій вибірці зустрівся також один вигук bravo – браво, запозичений в обидві мови з італійської.

Серед досліджуваних міжмовних відповідників нам зустрілися як між­мовні омоніми, які є потенційним джерелом інтерференційних помилок, так і інтерна­ціо­налізми, значення яких в німецькій і українській мовах однакове. Кіль­кість інтернаціоналізмів ста­новить 8 пар, серед яких 7 іменників і 1 вигук. Сюди від­но­сять­ся такі пари імен­ників, як нім. die Arie – укр. арія, нім. der Balkon – укр. балкон, нім. das Ballett – укр. балет, der Debütant – укр. дебютант, нім. der Har­lekin – укр. арлекін, нім. die Prima­bal­le­ri­na – укр. прима-балерина, нім. der Regisseur – укр. режисер. Інтернаціо­наль­ним є також вигук нім. bravo – укр. браво, який уживається як вияв похва­ли, схва­лен­ня чого-небудь.

Загальна кількість формальних відповідників, які не є інтернаціона­ліз­мами, складає 132 міжмовні омопари, з них 120 імен­ників, 5 прик­мет­ників і 7 дієслів. Серед досліджуваних термінів ми не зустріли міжмовні омоніми з випад­ко­вим фонетичним і/або графічним збігом. Усі досліджувані 132 пари міжмовних тер­мі­нологічних омонімів є етимо­логічно спорідненими термі­ноодиницями. Зі­став­лення внутрішньої сторони досліджуваної лексики до­зво­ляє поділити її на дві великі групи: повні і часткові міжмовні омоніми. До повних міжмовних тер­мі­но­ло­гічних омонімів ми відносимо чотири типи розходжень, які можуть перети­натися:

1) омопари, у яких відсутні формальні відповідники в німецькій або укра­їнсь­кій теат­ральній мові, але наявні такі відповідники в інших тер­мі­нологіях чи сферах мовного вжитку, наприклад, нім. die Charge – укр. шарж. У німецькому слові наявне термінологічне значення "(театр.) роль другого плану з одно­сто­ронньо змальованим характером", не відмічене в укра­їн­сь­кому відповіднику. Такі термінопари інтерферентно-небезпечні, оскільки міжмовна омо­­ні­мія пере­хре­щується тут з внутрішньо­мовною термінологічною омо­ні­мією на рівні різ­них тер­міно­систем однієї мови-носія. Так, у наведеному при­к­ладі нім. die Char­ge має ще декілька термінологічних значень: “(військ.) зва­н­ня; особа певного звання”, “(техн.) завантаження до­мен­ної печі”, “(фарм.) серія лікар­сь­ких засо­бів, виготовлених під час одного робочого процесу і з однієї сировини, запако­ваних і позначених одним номе­ром”. Іншим прикладом може слугувати омо­пара нім. der Externist – укр. екс­терн, яка має спільне для обох мов значення “особа, що складає іспити при якому-небудь навчальному закладі, не навчаю­чись у ньому”. Німецький від­по­відник має два додаткових терміноло­гіч­них значення: “(театр.) поза­штат­ний актор” і “(мед.) лікар-дерматолог; паці­єнт на амбулаторному ліку­ванні”. Для омопари нім. das Portal – укр. портал відмічені два спільні зна­че­н­ня: “архітектурно офор­м­­лений вхід до бу­динку” і “(техн.) ме­та­лева рама як час­тина опорної конструкції”. В укра­їнсь­кому слові присутнє термінологічне значення зі сфери тетру “ар­хітектурне обрам­­лення сцени, яке відок­ремлює її від залу для гляда­чів”. На­то­мість німецьке слово вживається у комп'ютерній галузі для позначення першої сторін­ки браузера. Омопара нім. der Rang і укр. ранг має два спільні значення “спеці­альне звання, чин”, “кате­го­рія, розряд яких-небудь предметів, явищ, певних осіб і т. ін.”. Німецьке слово має також два термінологічних значення, відсутніх в ук­ра­їнському слові: “(театр) ярус”, “(спорт.) місце”. В омопарі нім. das Accessoire і укр. аксесуар в обох мовах було по-різ­ному переосмислене первин­не значення французького слова ac­cessoires “ другорядні речі” < лат. accedere “додавати”. Так, згідно да­ним слов­ника [7], нім. Accessoires позначає такі предмети: Taschen, Schuhe, Klei­dung, Schmuck, Uhren, Möbel, Brillen, Hüte, Textilien, Lederwaren, Gür­tel, Parfüm, Schals, Kosme­tik, Kostüme, Аnzüge, T-Shirts. Укра­їнсь­кий відповідник має біль­ший семан­тич­ний об'єм, і крім позначення модних деталей одежі, оформ­лення, оздоблення, містить термінологічне значення “дріб­ні речі, предмети теат­раль­­ної обста­новки; бу­та­форія”, відсутній в ні­мецького відповідника.

Кіль­кість таких міжмовних омонімічних пар у нашій вибірці най­більша і складає 26 термінопар. Ми зафіксували також численні випадки, коли укра­їнсь­кі театральні тер­міни, утворені на основі латинського, грець­кого та іншого ети­мо­логічного матеріалу, не мають фор­мальних відповідни­ків в німецькій теат­ральній мові. Такі терміни становлять певну рецепторну проб­лему, оскільки мовці з низьким та се­ред­нім рівнем іншомовної компетенції нама­га­ють­ся офор­ми­ти вдавано інтер­національну форму тер­міна однієї (рідної) мови в морфо­ло­го-грама­тичну оболонку іншої (іно­земної). Це стосується перш за все таких укра­­їнсь­ких слів, як буфонада “1. Манера гри актора, який ко­рис­ту­ється засо­бами над­мірного комізму // Вистава, побу­до­вана на таких засобах. 2. перен. Не­до­­реч­не бла­зенст­во”, кло­у­на­да “1. Виступи клоунів у цир­ковій вис­та­ві. 2. перен. Комічна вихватка, блазенство” тощо, не засвідчених у німець­кій мові.

2) етимологічно споріднені термінопари, члени яких позначають різні ре­фе­­рентні сфери у різних галузях теат­ру. Наприклад, нім. die Rampe має термі­но­ло­гічне значення “(театр.) пе­ред­ній, трохи припіднятий край сцени як межа між власне сценою і глядацьким залом”, натомість укр. рампа позначає невисо­кий ба­р'єр уздовж авансцени, який при­криває апаратуру для освіт­лення знизу передньої частини сцени, а також апа­ра­туру для освіт­лення, розмі­щену за цим бар'є­ром. Розходження термінологічних значення спостерігається також в омо­парі нім. der Garderobier – укр. гарде­роб­ник. Так, німецький форматив має значення “особа, відповідальна за догляд за сценічними костюмами, завдання якої – допомагати актору при вдяганні”, в той час як український відповідник позначає людину, яка обслуговує приміщення в громадському будинку, де зберігається верхній одяг (роздягальню). Кількість таких міжмовних омоні­міч­них пар становить у нашій вибірці 7 термінопар.

3) омонімічні терміногрупи, утворені внаслідок внутрішньомовної омо­ні­мії або паронімії в німецькій мові. При­к­ладом можуть служити іменники укр. драматург і нім. der Drama­turg та der Dramatiker. Укр. драматург позначає письменника, який створює драматичні твори і є відповідником до нім. der Dramatiker, у той час як нім. der Dramaturg має значення “літературний і теат­раль­ний порадник у театрі, на радіо або телебаченні”. Укр. реквізит має два фор­мальних німецьких відпо­від­ники: das Re­qui­sit i die Requisite, які позначають терміни зі сфери театру. У значенні “су­куп­ність справжніх чи бутафорських ре­чей, необхідних для вистави або кіно­зйом­ки” українському слову відповідатиме нім. das Re­qui­sit. Нім. die Requisite має значення “приміщення, місце для рекві­зиту”, відсутнє в укр. реквізит. Укр. сценарій у значеннях “сюжетна схема, план п'єси, опери, балету” і “список дійових осіб п'єси із зазначенням порядку та часу їх виходу на сцену” має два німецькі відповідники: das Szenario i das Sze­narium, проте у значенні “літературний твір, який служить основою для створення фільму, визначає його художній зміст, образи, розгортання подій, жанр; кіно­сце­нарій” йому відповідає нім. das Drehbuch.

Кількість таких міжмовних омонімічних пар становить у нашій вибірці 8 термінопар. Такий змішаний тип інтерференції характерний насам­пе­ред для низь­кого рівня іншомовної компе­тен­ції: ті, хто вивчає німецьку мову, часто утворю­ють тер­мі­но­форми типу *der Ko­mik, виходячи із міжмовної українсько-німецької від­по­від­ності суфіксів -iк(a) = -ik (пор. міміка – die Mimik, репліка – die Replik), замість існуючого усталеного Komiker.

4) пари повних міжмовних омо­ні­мів, які міс­тять певну, як правило, най­більш загальну спільну сему, яка по-різному реалізувалася в кожному фор­мальному відповіднику. Цікавим прикладом цього типу є нім. chargieren i укр. шаржу­вати, запозичені з франц. charger “гру­зи­ти, навантажувати, пере­біль­шувати”.  В українській мові розвинулося зна­чен­ня “зображувати кого-, що-небудь у вигляді шаржу”, в німецькій – три термінологічно відмі­чених значен­ня “(студ.) з'яв­лятися у свят­ко­вому вбранні певної студентської спілки”, “(театр)  а) грати роль другого плану з однобічно змальованим характером; б) грати на сцені, над­мірно вияв­ляючи, підкреслюючи які-небудь почуття”, “(метал.) заванта­жу­вати печі”. На при­кла­ді сучасних значень, що розвинулися у порівнюваних мовах, бачимо, що значення “перебільшувати” отримало два різних пере­ос­мис­лених тлумачен­ня: у німецькій мові воно містить сему “гра­ти”, а в українській – “перебіль­шено зоб­ра­жати” (най­частіше на папері). У німецькій мові для позначення поняття, ана­ло­гічного українському, розви­ну­ло­ся дієслово karikieren. Такі випадки відносяться до інтерференції семан­тич­­ного ти­пу, характер­ної для низького та середього рівня іншомовної компе­тенції. Кількість контрарних термінологічних омопар складає у нашій вибірці 4 ТТ.

Ми зустріли також цікавий випадок морфолого-семан­тичної омонімії, при якому члени омопари при незначній семантичній роз­біж­ності мають різний граматичний рід. Так, укр. корифей має два термі­но­логічно відмічених значен­ня: “у давньо­грецькій трагедії – керівник і заспі­ву­вач хору” і “тан­ців­ник корде­балету, який виконує сольні партії”. У німецькій мові йому відпо­відають два іменники: der Koryphäe „керівник хору в ан­тичній драмі" і dіе Koryphäe “(ба­лет, особл. австр.) перша соло-танцівниця”. Такий змішаний морфолого-се­ман­тич­ний тип між­мовної омонімії зустрічається у термінології з огляду на етимологічну спо­рід­неність дослі­джуваного мате­рі­а­лу досить рідко.

Відносно не­ве­­лика кількість повних міжмовних термінологічних омонімів (45 омопар) є зако­номірною з огляду на етимологічну спорідненість дослі­джу­ва­ного мате­рі­а­лу. Цей тип омонімії небезпечний насамперед для білінгвів з низь­ким та середнім рів­нем іншомовної компетенції, але він може зустрічатися і в умовах синхрон­ного перекладу, усклад­неного екстралінгвістич­ними факто­ра­ми (напр., втом­леністю перекла­дача тощо).

До неповних (або часткових) міжмовних терміно­ло­гічних омонімів ми відносимо етимологічно спо­рід­нені одиниці, хоча б одне з термінологічних значень яких стосується однієї і тієї ж референт­ної сфери, а інші не збігаються (усього 87 омопар). Ці лексеми виявляють відносно не­знач­ні семан­тич­ні, струк­тур­ні та/або екстралінг­віс­тичні розбіжності, тому їх часто ототож­нюють навіть особи із ви­щим та се­реднім рівнем іншомовної компетенції. При порівнянні се­ман­тичних структур досліджуваних омопар ми за­фік­сували 4 типи розбіж­ностей семантичної структури:

а) нім. моносемічний TT – укр. моносемічний TT. Сюди належать такі тер­міни, як нім. die Apotheose – укр. апофеоз “урочиста сцена в кінці спек­так­лю, в якій прославляється на­род, герой, подія і т. ін.”, нім. das Casting – укр. кастинг “підбір виконавців”, нім. der Dekorateur – укр. деко­ратор “ху­дож­ник, який пише декорації”, нім. die Dekoration – укр. декорація “живописне або архі­тек­турне зображення місця та обстановки дії, встанов­люване на сцені”, нім. dou­beln – укр. дуб­лювати “виконувати яку-небудь роль замість основного актора”, нім. die Maschinerie – укр. машинерія “су­куп­ність різного роду меха­нізмів, пристроїв, призначених для сцени, для театральних постановок, цирку”.

б) нім. моносемічний TT – укр. полісемічний TT. Так, нім. das Foyer по­значає, як і його український відповідник, приміщення в театрі, кіно­театрі біля гляда­цького залу, при­значене для перебування глядачів перед початком ви­стави та для відпочинку під час ант­ракту. Укр. фойє має додаткове похідне терміно­ло­­гіч­не значення “примі­щен­ня для відпо­чинку артистів між ак­тами вистави”, відсутнє в німецькому слові. Нім. die Loge і укр. ложа позначають “відділені перегородками місця для кількох глядачів у теат­ральному залі”. В українському слові присутнє пере­носне значення “люди, що сидять на цих місцях”, не зафік­со­ване в німецькому відповіднику. Нім. das Drama і укр. драма мають спільне значення “літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови”. Укр. драма має ще одне термінологічне значення: “театр, у яко­му ставляться такі твори”.

в) нім. полісемічний ТТ – укр. полісемічний ТТ. Так, для омопари нім. das Amphitheater i укр. амфітеатр спіль­ними є два термінологічних зна­чен­ня: “відкрита кругла або напівкругла спо­руда для ви­довищ з ареною посе­ре­дині, навколо якої уступами розта­шовані місця для глядачів”, а також мета­фо­ричне перенесення за формою “ряди крісел, розташовані усту­пами”. Нім. das Melodrama і укр. мелодрама позначають як драму з музикою та співом, так і драматургічний жанр, для якого характерні перебільшені драма­тичні ефекти та моралізація. Нім. die Oper i укр. опера мають два спільних значення: основне “му­зич­но-драматичний твір, що поєднує інструментальну музику з вокальною і призначений для виконання в театрі” і переносне метонімічне “театр, де вико­нують такі твори”.

г) нім. полісемічний TT – укр. моносемічний TT. Прикладом може слу­гу­вати нім. die Orchestra i укр. орхестра зі спільним значенням “центральна, округлої форми частина театру в Ста­ро­дав­ній Греції, на якій виступав хор і артисти”. Німецький відповідник має ще два похідних значення “ (у театрі 15-16 ст.) місце між сценою і глядацьким залом для придворної публіки” і “(у театрі 17 ст.) місце між сценою і глядацьким залом для оркестру”. Нім. die Revue і укр. ревю мають спільне значення “естрадне або теат­ральне видовище-огляд, що складається з невеликих сценок, вокально-інструментальних, танцю­вальних і циркових номерів ”. У німецького відповідника роз­винулося також переносне значення “театральна трупа, яка виконує ревю”. Нім. die Skene і укр. скена позначають тимчасове дерев'яне приміщення у давньо­грець­кому театрі для переодягання та виходу акторів. Німецьке слово служить також для позна­чення стіни, яка прилягає до просценіума, з якої виходять актори на сцену.

У нашій вибірці зустрілися також численні випадки, які є міжмовними омонімами на рівні загально­вживаної мови, при цьому окремі термінологічні значення є повними від­повідниками і не викликають інтерференційних поми­лок при пе­рекладі. Так, нім. der Akt у другому значенні “велика, змістовно завершена частина театральної вистави” відповідає другому значенню укр. акт “за­кінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія”. У той же час третє значення “(у цирку, вар'єте) номер” перекладається українською як “но­мер”: ein akrobatischer Akt – акробатичний номер. Аналогічним чином збі­гаються  термінологічні значення нім. der Akteur і укр. актор, які позначають в обох мовах “професійного виконавця ролей”. Решта значень цієї омопари роз­ходяться: нім. der Akteur вживається для по­зна­чення учасників певних подій, дійових осіб, гравців, а укр. актор отри­мА­ло перехідне метафоричне значення “людина, яка показує себе не такою, якою вона є насправді”.

Проведене дослідження показало, що феномен міжмовної омонімії в суб­мові театру поєднує не тільки близь­ко­споріднені, але й генетично далеко­спо­рід­нені мови. Зі 132 дослід­жуваних німецько-українських термінологіч­них омопар 58 відповідників мають латинське (44 %), 27 – грецьке (20 %), 26 – фран­цузьке (20 %), 8 – італійське (6 %), 6 – англійське (5 %) і 1 – арабське походження (1 %). Чотири слова є германськими за походженням, а два запо­зичені з нижньо­німецьких діалектів.

Викладене вище дозволяє зробити загальний висновок про необхідність створення міжмовного словника тер­мі­но­логічних омонімів зі сфери театру, який би узагальнив практику живого театрального слововживання, показав би широкі можливості для точного і яскравого по­зна­чення театральних реа­лій (понять) засобами національної мови, сприяючи тим самим підви­щен­ню куль­ту­ри перекладу і терміно­ло­гіч­ної культури в цілому.

 

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн (понад 207 000 словникових статей):  http://www.slovnyk.net/   

2. Дятчук В.В., Барабан Л.І. Український тлумачний словник театральної лексики. - 2-е вид. – Київ: Аконіт, 2002. - 150 с.

3. Duden Deutsches Universalwörterbuch. – Mannheim 2006 [CD-ROM].

4. Die Fachsprache des Theaters. Hrsg. von U. H. Mehlin. – Leipzig: Pädago­gischer Verl. Schwann, 1989. – 570 S.

5. Fischborn G. Wörterbuch der darstel­len­den Künste. – 2. Aufl. - Leipzig: Verl. Enzyklopädie, 1979. – 255 S.

6. Theaterlexikon auf Theaterverzeichinis.de: http://www.theaterverzeichnis.de/ lexikon.php

7. Wortschatz-Portal Univer­sität Leipzig: http://wortschatz.uni-leipzig.de/