Экономические науки / 11. Логистика

К.е.н., Логвінова О.П.

Інститут хімічних технологій (м.Рубіжне) Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля, Україна

ЛОГІСТИЧНИЙ РИЗИК В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Інноваційний розвиток є визначальним чинником розбудови національної економіки, що створює передумови забезпечення гідних позицій України на світовій арені. Інноваційний розвиток підприємтсв досягається завдяки постійному пошуку та впровадженню інноваційних ідей у практику господарювання. Водночас здійснення інновацій невід'ємно пов'язано з підвищеною небезпекою, невизначеністю, тобто з ризиком.

Результати досліджень, представлені у сучасних наукових працях, свідчать, що одним з найнебезпечніших чинників ризику в інноваційній діяльності підприємства є комерційний ризик, який має множину проявів, зокрема, логістичний ризик, що представляє собою небезпеку виникнення втрат підчас управління матеріальним та супутнім йому потоками підчас здійснення інноваціної діяльності підприємства.

Управління логістичним ризиком в інноваційній діяльності підприємства потребує встановлення найбільш повного переліку чинників і видів логістичного ризику, проведення його якісного та кількісного аналізу та оцінки, а також розробку і реалізацію заходів щодо обмеження ризику. Для управління логістичним ризиком в інноваційній діяльності підприємства можуть бути використані загальні підходи, представлені в сучасній ризикології, але необхідно враховувати й особливості, зумовлені специфікою логістичної діяльності, логістичного ризику, специфікою інноваційної діяльності підприємства тощо.

Основними чинниками логістичного ризику в інноваційній діяльності підприємства є наступні:

- ризик неправильного встановлення потреби у матеріальних і фінансових ресурсах для здійснення інновацій;

- ризик неправильного вибору постачальника матеріальних ресурсів;

- ризик недотримання термінів виробництва інноваційного продукту;

- ризик неправильного вибору каналу руху інноваційного продукту;

- ризик неправильного вибору місця розташування розподільчого центру;

- ризик недостатнього рівня сервісу при постачанні інноваційного продукту споживачам;

- ризики при транспортуванні інноваційного продукту споживачам;

- ризики недостатнього інформаційного забезпечення руху матеріального потоку підчас здійснення інноваційної діяльності підприємства та ін.

Небезпеку встановлених чинників треба оцінити кількісно. Для цього найбільш придатним, на нашу думку, є експертний метод оцінювання, оскільки інноваційні проекти зазвичай мають малоповторюваний характер та орієнтовані на майбутнє, отже, сформувати репрезентативну вибірку в даному випадку майже неможливо. Експертні оцінки узагальнюються згідно загальноприйнятої схеми. Однак отримані оцінки є абсолютними величинами, що дещо звужує їх інформативність при прийнятті логістичних рішень, пов'язаних з інноваціями.

Подолати цей недолік можна, доповнюючи абсолютні значення експертних оцінок відносними величинами, зокрема, пропонується застосування нового критерію – ризикостійкості логістичного потенціалу інноваційної діяльності підприємства, який відображає спроможність логістичної підсистеми інноваційної діяльності підприємства до протидії логістичному ризику, пов'язаному з цією діяльністю.

Вихідними даними для розрахунку ризикостійкості логістичного потенціалу інноваційної діяльності підприємства є експертні оцінки логістичного потенціалу інноваційної діяльності та логістичного ризику, пов'язаного з її здійсненням. Обидва параметри пропонується оцінювати за наступними основними функціональними галузями логістики: постачання, виробництво і розподіл інноваційного продукту. Далі обчислюється співвідношення цих параметрів. Якщо логістичний потенціал інноваційної діяльності вище, ніж логістичний ризик, пов'язаний з її здійсненням, ризикостійкість логістичного потенціалу інноваційної діяльності підприємства достатня, що свідчить про спроможність логістичної підсистеми інноваційної діяльності підприємства до протидії логістичному ризику, пов'язаного з цією діяльністю. В інших випадках спроможність логістичної підсистеми інноваційної діяльності підприємства до протидії логістичному ризику є недостатньою, що потребує від суб'єкта управління додаткових заходів щодо обмеження логістичного ризику.

Методами обмеження логістичного ризику в інноваційній діяльності підприємства є диверсифікація (постачальників ресурсів, виробничої програми, клієнтів), страхування, хеджування, розподіл ризиків між партнерами, оптимізація запасів, резервування коштів на випадок непередбачуваних подій, придбання додаткової інформації про партнерів, конкурентів, прогнозування попиту на продукцію, отримання гарантій, введення застережень у контрактні документи та т. ін.

Таким чином, логістичний ризик в інноваційній діяльності підприємства пов'язаний з небезпекою втрат, але за умови грамотного управління логістичним ризиком підприємство матиме змогу підвищувати прибутковість та конкурентоспроможність на основі сталого інноваційного розвитку.

Література:

1. Бродецкий Г.Л., Гусев Д.А., Елин Е.А. Управление рисками в логистике. Учеб. пособ. – М.: ИНФРА-М. 2008. – 235 с.

2. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.