Экономические науки/14. Экономическая теория

Непокупна Т.А.

кандидат економічних наук, доцент

Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка, Україна

Теоретичні основи формування ціннісних орієнтацій у сучасному економічному середовищі

Економічне середовище завжди зазнавало впливу соціокультурних факторів: тих цінностей, традицій, ментальних рис, моральних принципів, носіями яких є населення тієї чи іншої країни. Ці чинники формують внутрішній світ людини, специфіку мислення і світогляду, позначаються на господарській поведінці та взаємовідносинах економічних акторів при виборі засобів задоволення потреб, досягнення мети. В останні роки навіть світова бізнес-спільнота визнає суттєвий вплив нематеріальних факторів на продуктивність праці [1].

На нашу думку, на сьогодні зосередження уваги науковців на соціокультурних факторах зумовлено тим, що „гроші і матеріальні ресурси втрачають свою магічну силу”, нагальними стають „інвестиції в людину” [2], а „майбутній розвиток пов’язаний з переходом від матеріальної цивілізації до цивілізації духовної..., що вимагає оновлення моральних цінностей і етичних настанов” [1]. Очевидно, що первинні інвестиції в людину здійснюються на рівні сім’ї, яка при цьому виконує репродуктивно-виховну, економічну, комунікативно-психотерапевтичну та рекреативну функції [3]. Вважаємо, що усі поведінкові реакції особистості пронизані саме тими цінностями та тією культурою, в якій відбувалася її первинна соціалізація. Хоча слід мати на увазі і сучасні наукові дослідження у сфері генетики, які припускають залежність притаманних людині рис характеру від генетичної спадковості, від активізації функціонування того чи іншого гену – носія і ретранслятора біопсихологічної інформації. У будь-якому разі індивідуальні цінності (чи то набуті природним шляхом, чи увібрані у результаті міжособистісних стосунків) регулюють поведінку людини у всіх сферах її життєдіяльності.

Під цінностями розуміються конструкти, які підтримуються колективно на рівні суспільства або індивідуально на рівні людини. Також термін „цінності” тлумачиться як концепція, котра підтримується окремою людиною або колективно членами групи, та є бажаним і впливає на вибір як засобів, так цілей дій серед наявних у розпорядженні альтернатив [4, с. 73]. Цінності визнаються соціальним феноменом, котрий існує у діалектичному зв’язку суб’єкт‒об’єкт, який виступає важливою сполучною ланкою між особистістю, її внутрішнім світом і навколишньою дійсністю [5, с. 14]. Цінності виступають відносно стабільними рисами індивідів і суспільних утворень, а отже, відповідають рисам особистості та її культурним характеристикам. По суті цінності ‒ це фундаментальні переконання, які суттєво впливають на настанови і відповідну поведінку людини, її ставлення до оточуючого світу, до інших людей, слугує фундаментом світогляду і серцевиною мотивації її життєдіяльності, складає стрижень філософії життя.

Цікавою видається класифікація цінностей, котрі рухають діями людей, Мілтона Рокіча (1918–1988) – американського психолога і соціолога, професора соціальної психології Університетів штатів Мічиган та Вашингтон [6]. Він запропонував два види цінностей: а) термінальні – ідеалізовані цільові стани існування (наприклад, мирне життя, рівність, свобода, самоповага, щастя, безпека, кохання, внутрішня гармонія, повага, визнання, надійна сім’я, натхнення та інші); б) інструментальні – ідеалізовані способи поведінки, які використовуються для досягнення цільових станів (наприклад, хоробрість, чесність, увічливість, відповідальність, дружелюбність, інтелігентність, обдарованість уявою, логічність, незалежність, комунікабельність, широкий світогляд та інші). Отже, термінальні цінності – це цінності-цілі, яких прагнуть люди, їхні життєві цінності, а інструментальні – цінності-засоби, інструментарій для досягнення цілей, риси особистості, які допомагають їй у житті.

Сформована культура відносин у сім’ї, ієрархія цінностей, сповідувана у ній філософія господарювання формує потреби, мотиви, вірування, емоції, уявлення, стереотипи, знання людей. Відповідно у соціально-економічному середовищі працюючи, управляючи вони можуть діяти логічно і алогічно, раціонально і нераціонально, розсудливо і цілеспрямовано, хаотично і непослідовно, справедливо і непорядно стосовно як виробничого процесу, так і колективу, до якого належать, яким управляють.

Поряд з визнанням позитивного впливу соціокультурних факторів, і зокрема цінностей, на економічний розвиток, про що свідчать праці Діпака Лала, Лоуренса Харрісона, Джорджа Акерлофа, Рейчел Крентон, Григорія Задорожного [7‒10] та інших науковців, викликають занепокоєння тенденції підриву „морально-соціальної опори цивілізованого існування”, коли сучасне покоління піддає сумніву „рентабельність” освіти, доцільність дотримання норм трудової, цивільної та сімейної етики. „Запаморочливі кар’єри досягаються не талантом і працею, а круговою порукою і доброзичливістю „хрещених батьків”, ... перемогу у зіткненнях забезпечує не звитяга солдат і талант полководця, а рішення тих, для кого перемога даної сторони рентабельна” [11]. Вважаємо, що таке звільнення сучасної людини від моральності в економічній поведінці може привести у дію такі псевдорентабельні інструментальні цінності, як підступність, шантаж, грубість, підлабузництво, насильство, нечесність і нещирість та інші, а це суперечить засадам соціодуховного наповнення тих образів і сенсів, які створюються людиною у всіх сферах її життєдіяльності, і зокрема в економічній.

Література:

1. Экономика и моральные ценности // Общественные науки и современность. ‒ 1998. ‒ № 4 // http://www.ecsocman.edu.ru/data/192/492/1216/004Ekonomika.pdf

2. Глазачев М. Манифест новой экономики // http://bigc.ru/publications/other/metodology/manifest_of_new_economy.php

3. Див.: Ильин И.А. О семье // Социальная экономика. – 2004. – № 4. – С. 49–63; Непокупна Т.А., Бровко Т.В. Визначення функцій сім’ї щодо формування людського капіталу // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Т. 1. – Полтава: Скайтек, 2005. – С. 151–154; Непокупна Т.А., Пащенко О.В. Людський потенціал: проблеми формування в сім’ї та в освітній сфері // Вісник Хмельницького національного університету. – 2007. – № 5. – Т. 1 (95). – С. 47–50.

4. Hofstede, 1980, с. 19 (Цит. за: Кросс-культурная психология. Исследования и применения / Пер. с англ. Харьков: Изд-во Гуманитарный центр, 2007. – 560 с.).

5. Серый А.В., Яницкий М.С. Ценностно-смысловая сфера личности / Учебное пособие. ‒ Кемерово: Кемеровский государственный университет, 1999. ‒ 92 с.

6. http://ru.wikipedia.org/wiki/Милтон_Рокич

7. Лал Д. Непреднамеренные последствия. Влияние обеспеченности факторами производства, культуры и политики на долгосрочные экономические результаты / Пер. с англ. Т. Даниловой, под ред. А. Куряева и Ю. Кузнєцова. – М.: ИРИСЭН, 2007. – 338 с.

8. Харрисон Л. Кто процветает? Как культурные ценности способствуют успеху в экономике и политике / Пер. с англ. Пинскер Б. – М.: Новое издательство, 2008. – 300 с.

9. Акерлоф Дж., Крэнтон Р.Е. Экономика идентичности. Как наши идеалы и социальные нормы определяют, кем мы работаем, сколько зарабатываем и насколько несчастны / Пер. с англ. Стороженко Д. – М.: Карьера Пресс, 2011. – 224 с.

10. Задорожный Г.В. Иначе возможное как со-творчество человечности (размышления о главном в связи с кризисом экономической науки). – Полтава: Скайтек, 2011. – 259 с.

11. Перспективы постиндустриальной цивилизации в горизонте открытой истории // http://maxbooks.ru/filhis/phils06.htm