К.т.н., доцент Самородов Б.В.

Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ)

Аналіз надійності банку в розрізі комплексної оцінки фінансового стану банку

Надійність банку пропонується аналізувати, використовуючи наступні критерії для визначення надійності банків (при цьому оцінку пропонується проводити окремо по банкам кожної з 4-х груп по класифікації Національного банку України):

1) відсутність тимчасової адміністрації НБУ у банку;

2) чи буде банк рефінансований;

3) відтік депозитів фізичних осіб з банку;

4) діючі % ставки по депозитах;

5) чи здійснює банк на даний момент видачу довгострокових кредитів (іпотека, придбання автомобілів тощо);

6) достатність капіталу;

7) об'єм сформованих резервів під видані кредити (активи);

8) прибутковість або збитковість банківської структури;

9) валютна складова банківської діяльності.

Зупинимося детальніше на 8-му і 9-му критеріях. Які висновки можна зробити з аналізу прибутковості банку в системі? Позитивним фактом є те, що якщо навіть в умовах кризи банк отримує прибуток, то це говорить про те, що менеджмент банку правильний, акціонери, що підтримують роботу банку серйозні і так далі. Проте, можна використовувати таку методику. Необхідно порівнювати збитки банку з розмірами активів банку. Якщо збитки складають 5% від величини активів, то це поганий знак. З іншого боку, якщо банк прибутковий – то це не означає, що він надійний (деякі банки з тимчасовою адміністрацією теж прибуткові, але питання довіряти їм грошові кошти або ні – питання вкладника). Таким чином, таке порівняння допомагає не вичислити надійні банки, а швидше відсіяти ненадійні.

Що стосується валютної складової, то чим вище у банку % валютних кредитів, тим більшому ризику він піддається в ході девальвації гривні [3]. З іншого боку, чим більше у банку валютних депозитів (зобов'язань), тим більшому ризику він піддається, якщо кредити видані в національній валюті. Тому можна констатувати наступне:

- якщо кошти залучені у валюті і видані у валюті – ризик курсових коливань несе клієнт, позичальник;

- якщо банк залучає кошти в іноземній валюті, а кредити видає в гривні – то курсові ризики несе вже банк (оскільки з клієнта він може зажадати гривну, а сам повинен віддавати валюту);

- якщо ж кошти залучені в гривні, а кредити видані у валюті – банк заробляє додатково на курсовій різниці при девальвації національної валюти (тобто по кредитах він отримує валюту, а віддає гривну, яка до того моменту вже знецінилася).

При аналізі банків і банківської системи додатково необхідно враховувати наступні критерії:

- розмір сформованих резервів в % від виданих кредитів;

- % валютних активів банку;

- % валютних пасивів банку;

- співвідношення кредитів виданих юридичним і фізичним особам від об'єму усіх активів банку;

- співвідношення залучених засобів від населення і юридичних осіб, а також субординований борг і інші зобов'язання.

В основі організації і проведення оцінки та аналізу надійності комерційного банку лежить загальна методика практичної аналітичної роботи, зміст якої заснований на теорії економічного аналізу.

Виконуючи свої функції (кредитно-розрахункове, касове і інше обслуговування), комерційні банки взаємодіють зі своїми партнерами-підприємствами, установами, організаціями, громадянами і іншими суб'єктами ринкових стосунків.

Найбільш яскравим прикладом взаємодії банку з партнерами можуть служити кредитні стосунки, виникнення яких обумовлюється такими об'єктивними умовами, як:

- утворення вільних грошових коштів в народному господарстві в результаті їх кругообігу;

- наявність суб'єкта банківської діяльності, який міг би акумулювати вільні кошти і надавати об'єктам підприємницької діяльності, що потребують їх, у вигляді позик;

- наявність кредитоспроможних юридичних і фізичних осіб – ссудопозичальників;

- наявність ефективних кредитованих заходів (об'єктів).

Здійснення кредитних стосунків вимагає від банку проведення оцінки та аналізу надійності не лише власне своєї, а надійності своїх партнерів (в основному ссудопозичальників, серед яких можуть бути і інші банки). При цьому особливу увагу приділяють аналізу діяльності банків- ссудопозичальників, оскільки їх кредитні стосунки в сучасних кризових умовах загострюються, міжбанківський кредит стає небезпечним і ризикованим. Багато банків відмовляються від виконання своїх зобов'язань по гарантійних листах. Тому деякі банки створюють у себе аналітичні служби для проведення аналізу балансів і іншої звітності таких банків.

Таким чином, комерційні банки проводять внутрішній і зовнішній економічний аналіз.

Внутрішній аналіз потрібний для управління діяльністю банку, зокрема, для обгрунтування бізнес-плану, оцінки його виконання, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між здійснюваними банком операціям і кінцевим результатом – сформованими пасивами і активами, а так само прибутком, знаходження резервів можливого збільшення прибутку, оцінки стійкості фінансового положення банку, його платоспроможності. Важливе значення має економічний аналіз для визначення вигідності вкладення кредитних ресурсів, оцінки ризику і визначення перспектив розвитку банку.

Оцінка наявних можливостей банку дозволяє збалансувати їх з ринковими запитами, виробити основні програми розвитку і поведінки банку на ринку, створити адекватну основу для ухвалення правильних управлінських рішень.

Аналіз цих можливостей проводиться з урахуванням дії зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на діяльність банку. Спектр зовнішніх чинників функціонування банку дуже широкий і визначається спрямованістю господарської політики держави, заходами по управлінню і регулюванню економіки, а так само контролюючою роллю Національного банку України і органів банківського нагляду, кон'юнктурою ринку, конкуренцією і так далі [1, 2, 4].

Аналіз внутрішніх чинників діяльності банку будується на оцінці її фінансово-економічного положення, пропонованого переліку послуг, стратегічної поведінки банку на ринку, рівня технічної оснащеності, кваліфікації персоналу, вивчення інформаційного забезпечення і якості маркетингової діяльності, а також на аналізі організаційної структури банку.

Зовнішній аналіз проводиться банком з моменту його створення і упродовж усього періоду його функціонування. При створенні комерційного банку економічний аналіз використовується для оцінки фінансово-господарської діяльності його учасників, визначення відповідності його фінансового положення вимогам законодавчих актів, що пред'являються учасникам банку. В процесі функціонування банку економічний аналіз служить для оцінки кредитоспроможності ссудозаемщиков, їх фінансової стійкості і платоспроможності. Метою цього аналізу є обгрунтування управлінського рішення при наданні кредитів з урахуванням мінімізації ризику.

Зовнішній економічний аналіз діяльності комерційних банків здійснюється також контролюючими органами, зокрема установами Національного банку України.

Література:

1. Інструкція «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні»: Постанова Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368, із змінами від 20.12.2010 р.

2. Інструкція «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»: Постанова Правління НБУ від 27.12.2007 р. №480, із змінами від 17.03.2009 р.

3. Основные тенденции валютного рынка Украины // www.bank.gov.ua

4. Положення «Про порядок формування обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні»: Постанова Правління НБУ від 16.03.2006 р. №91, із змінами від 22.12.2010 р.