Луцай Н.В.

Українська академія банківської справи Національного банку України

Вдосконалення системи управління витратами будівництва як фактор зниження його собівартості

Основна мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних положень, а також в розробці науково-практичних рекомендацій щодо організації управлінського обліку на підприємствах будівельної галузі.

Для досягнення вказаної мети в роботі поставлено задачу розробки цілісної методології управління витратами на всіх етапах реалізації інвестиційного проекту. Розроблено методику виявлення та встановлення системного взаємозв‘язку між економічними елементами витрат та елементами організаційної структури та методику групування витрат за економічними елементами, удосконалено номенклатуру калькуляційних статей собівартості будівельно-монтажних робіт з метою отримання необхідної аналітичної інформації внутрішніми користувачами для прийняття ефективних управлінських рішень.

Розроблено рекомендації щодо посилення взаємодії систем управління та обліку для прийняття управлінських рішень.

Ключові слова: собівартість будівництва, управління витратами, елементи витрат.

Постановка проблеми. Ринкові перетворення, які відбуваються в економіці України, в тому числі в її будівельному комплексі, потребують докорінних змін у системі інформаційного забезпечення власників підприємств і працівників апарату управління. За умов жорсткої конкуренції підприємницьких структур, їх виживання та успішне функціонування великою мірою залежать від здатності економічних служб швидко реагувати на зміни та приймати ефективні управлінські рішення, орієнтовані на зниження витрат і зростання доходів. Особливе місце серед вищеназваних служб нині відводиться працівникам внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Аналіз останніх досліджень. Вагомий внесок у вдосконаленні обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції зробили такі вчені як І. Белоусова, М. Чумаченко, Я. Краєва, П. Самуельсон, К. Друри, А. Яругова, Дж. Фостер, Ш. Датар, В. Моссаковський, С.Онищенко, С. Голов.

Виклад основного матеріалу. Особлива увага приділяється зниженню витрат у всіх можливих формах. Всі дані по зниженню витрат повинні бути надані керівництву для аналізу за допомогою системи обліку нормативних витрат. Відхилення по витратах, які вказують на визначені затратні зони, в першу чергу знаходить і опрацьовує бухгалтер, який стає координатором зниження витрат.

Для того, щоб виконати це якнайкраще, слід розробити форму, яка б містила інформацію про витрати на закупівлю матеріалів, сировини, вимоги по фрахту і обробці, операції з будівельно-монтажних робіт або їх частиною у відповідності з вимогами по нормах часу (на противагу нормам затрат).

На нашу думку, на будівельних підприємствах доцільно створити комісію по зниженню собівартості продукції, в яку повинні бути включені представники наступних відділів:

- кошторисного;

- відділу постачання;

- виробничого;

- планового.

Процес відбору продукції для розгляду комісії по зниженню собівартості є головною частиною роботи, яку повинен виконувати встановлений бухгалтер - координатор та голова комісії.

Голова комісії по зниженню собівартості продукції повинен ознайомитись з технічними характеристиками продукції, яка виготовляється. Як правило, починають з такого інструменту, як Картка обліку нормативної собівартості (витрат) продукції.

Зниження собівартості продукції – це важливе питання, яке вирішує кожне підприємство. Воно має розглядатись на зборах комісії по зниженню собівартості продукції. Коли йде мова про зниження собівартості, слід намагатися знайти шляхи зменшення витрат і підвищення ефективності на всіх стадіях виробничого процесу – від закупівлі матеріалів, їх обробки, до контролю на стадії виходу готової продукції і представлення її споживачу. Зміни можуть бути внесені на будь-якому етапі (виробництво, обробка, оздоблення, комплектація), якщо вони впливають на якість продукції, яка проходить через ці етапи.

Перелік методів зниження собівартості продукції включає зміни в загальних підходах, стандартизацію виробничих процесів. Для того, щоб досягти максимальної ефективності будівництва при мінімальних затратах для окремих об’єктів, необхідні певні інструкції для кожного, але підприємство може розробити загальну схему. Вона буде залежати від того, яка система визначення собівартості використовується [3]. Навіть якщо на товаристві проведено нормування витрат, слід додатково провести процедуру визначення нормативної собівартості для кожного об’єкту. Варто проаналізувати такі елементи: закуповувати чи виробляти матеріали і сировину самостійно, об’єми закупівлі, методи будівництва.

Перелік засобів зменшення собівартості продукції може суттєво вплинути на збільшення прибутку, якщо поставлені цілі є реальними. Перелік повинен бути повним і зрозумілим, в ньому повинні розглядатися всі важливі етапи будівництва і маркетингу кожного об’єкту, а також обов’язки і відповідальність керівництва.

Процедура контролю за вартістю продукції повинна ґрунтуватись на бухгалтерський інформації. Таким чином, бухгалтерська інформація є важливою ланкою між виробництвом та реалізацією продукції. Саме бухгалтерські звіти надають достовірну інформацію про роботу всього підприємства і окремих його відділів за допомогою порівняльних даних і графіків відхилень[1].

За способами виявлення резерви зниження собівартості поділяються на очевидні та приховані[2].

До очевидних відносяться резерви, які легко виявити за даними бухгалтерського обліку і звітності. Вони, в свою чергу, поділяються на умовні та безумовні.

До прихованих резервів відносяться ті, що пов’язані з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, і ті, які не були передбачені планом.

Хоча ці резерви не відображаються в звітності у вигляді перевитрат ресурсів, але запізнення в їх виявленні веде до втрати ефективності виробництва значно більше, ніж перевитрати ресурсів відносно планового рівня.

Отже, необхідною умовою розв‘язання проблеми зниження собівартості будівництва в ринкових умовах є ефективне управління показниками витрат, що передбачає якісне здійснення функцій обліку, аналізу, контролю та регулювання.

Список використаних джерел

1. Белоусова І, Чумаченко М. Дискусійні проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції // Бухгалтерський облік та аудит. – 2008. - №10. – С.3-7.

2. Зоріна В.Н., Сеніна Г.В. Формування та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в галузях народного господарства. К.: Центр учбової літератури. 2008. – 308 с

3. Мачулка О. Облік та аналіз витрат: управлінський аспект // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - №8. – С. 30-34