Медицина/6.Экспериментальная и клиническая фармакология

асп. Позднякова А.Ю., доц. Куценко Т.О.,

к.ф.н. Уланова В.А., к.ф.н. Бєлік Г.В.

Національний фармацевтичний університет, Україна

Фармакотерапевтична ефективність субстанції поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сиропу з субстанцією при експериментальній індометациновій гастропатії

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – одна з основних груп препаратів, які широко застосовуються для зняття больового синдрому і запалення при лікуванні системних запальних захворювань [4]. Однією з найважливіших проблем, пов'язаних з використанням НПЗП, є їхня пошкоджуюча дія на шлунково-кишковий тракт (ШКТ) [4, 13]. Ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки виявляються у 40% хворих, що довгостроково приймають НПЗП, і часто ускладнюються кровотечею [10, 12, 13, 14]. Це пов'язано з тим, що при прийомі всередину НПЗП викликають дистрофічні зміни епітелію, порушують мікроциркуляцію у поверхневих відділах слизової оболонки і клітинне оновлення епітелію [1]. У зв'язку з цим актуальною проблемою є пошук засобів, здатних підвищувати резистентність ШКТ до ушкоджуючої дії НПЗП. Особливої уваги заслуговують засоби природного походження, що відрізняються, як правило, широтою терапевтичної дії, малою токсичністю та відсутністю побічних ефектів при їх тривалому застосуванні [2, 3, 5, 11].

Відповідно до цього під керівництвом проф. Дем’яненко В.Г. у Національному фармацевтичному університеті було розроблено комплексний рослинний засіб – субстанцію поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої, а також створено лікарську форму на його основі – сироп з субстанцією [6]. Раніше було встановлено, що субстанція поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сироп з субстанцією чинять виражену гастропротекторну дію при гострому спирто-преднізолоновому пошкодженні шлунка [9].

Метою даної роботи було оцінити фармакотерапевтичну ефективність субстанції поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сиропу з субстанцією при експериментальній гастропатії, що індукована індометацином.

Експеримент виконаний на безпородних білих щурах обох статей масою 250-300 г. Модель гострої виразки у тварин відтворювали одноразовим інтрагастральним введенням індометацину в дозі 20 мг/кг після 24 годинної харчової депривації [7, 8]. Досліджувану субстанцію поліфенольного комплексу з суцвіть липи та сироп з субстанцією у дозі 25 мг/кг вводили внутрішньошлунково один раз на день щоденно протягом 3 днів, у лікувально-профілактичному режимі, включаючи один день до формування патології, день її відтворення та наступний день, у який закінчували експеримент. Як препарат порівняння використовували альтан, що представляє собою таблетки з сухого комплексу шишок вільхи клейкої та сірої. Препарат порівняння застосовували в дозі 1 мг/кг. Щури інтактного контролю отримували еквіоб'ємну кількість води очищеної за аналогічною схемою. По закінченні досліду тварин виводили з експерименту в умовах евтаназії, вилучали шлунки та проводили їх макроскопічне дослідження.

Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності препаратів проводили за показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у слизовій оболонці шлунка (СОШ): відсотком тварин з виразками в групі, середньою площею виразок, виразковим індексом, що дало змогу розрахувати інтегральний показник терапевтичного ефекту препаратів – противиразкову активність.

Протягом експерименту було встановлено, що при розгляді шлунків щурів з групи інтактного контролю не спостерігалося ніяких дефектів СОШ.

В серії дослідів по вивченню противиразкової дії субстанції поліфенольного комплексу з суцвіть липи та сиропу з субстанцією на моделі індометацинової виразки формування модельної патології характеризувалося погіршенням загального стану тварин (вони були насторожені, менш рухливі, з пригніченим «харчовим» рефлексом порівняно зі щурами з групи інтактного контролю) та розвитком виразок (табл. 1) середньою площею 61,8±2,9 мм², що зумовило величину виразкового індексу – 61,8. Крім цього, у всіх щурів відмічався сильний набряк, гіперемія, порушення складчастості, ділянки некрозу, часто глибокі і масивні крововиливі у СОШ та здуття шлунку.

Таблица 1

Показники макроскопічного вивчення дії поліфенольного комплексу з суцвіть липи та сиропу на моделі індометацинової виразки у щурів

Умови досліду (n = 6)	Кількість тварин з виразками в групі, %	Середня площа виразок, мм^2	Виразковий індекс	Противиразкова активність, %
Інтактний контроль	_	_	_	_
Контрольна патологія	100	61,8±2,9	61,8	_
поліфенольний комплекс з суцвіть липи	100	33,0±1,1*	33,0	46,6
Сироп з поліфенольним комплексом із суцвіть липи	100	34,0±1,1*	34,0	44,9
альтан	100	38,0±1,3*	38,0	38,5

Примітки:

1. n – кількість тварин у групі;

2. * – достовірно відносно контрольної патології (р ≤ 0,05).

Застосування досліджуваної субстанції поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сиропу з субстанцією привело до пригнічення перебігу виразкового процесу, що проявилося поліпшенням загального стану тварин, які зовні не відрізнялися від групи інтактного контролю, а також сприяло зменшенню проявів виразкової деструкції в СОШ, що позначилося зменшенням кількості та розмірів виразок. До того ж середня площа виразок зменшилася у порівнянні з групою контрольної патології та склала 33,0±1,1 мм² та 34,0±1,1 мм², відповідно. Противиразкова активність субстанції поліфенольного комплексу з суцвіть липи та сиропу з субстанцією при цьому дорівнювала 46,6% та 44,9%, відповідно.

Препарат порівняння також спричинив лікувальний ефект, який відображає противиразкова активність – 38,5%, що розрахована на підставі виразкового індексу (38,0), середньої площі виразок шлунку у щурів в групі (38,0±1,3 мм²) та кількості тварин з виразками у групі (100%). Про меншу активність альтану порівняно з поліфенольним екстрактом липи серцелистої та сиропом свідчить також вигляд СОШ експериментальних тварин, де були знайдені набряк, гіперемія, порушення складчастості, крововиливи та здуття шлунку у більшості щурів даної групи. Хоча при цьому необхідно відмітити, що загальний стан щурів був аналогічний групі інтактного контролю та стану тварин, яких лікували субстанцією поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сиропом з субстанцією.

Вищевикладене дозволяє зробити висновок, що субстанція поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сироп з субстанцією є ефективними противиразковими засобами при ураженні шлунку, що викликане введенням індометацину.

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Фармакотерапевтична дія досліджених поліфенольного комплексу та сиропу не поступається ефекту препарату порівняння альтану.

2. лікувально-профілактичне введення щурам субстанції поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сиропу з субстанцією в дозі 25 мг/кг на фоні гострої індометацинової гастропатії чинить виражену противиразкову дію: знижує вираженість дистрофічних і некротичних процесів в СОШ, її звиразкування, а також перешкоджає розвитку запальних процесів у стінці шлунка.

3. Отримані дані аргументують доцільність подальшого вивчення поліфенольного комплексу з суцвіть липи серцелистої та сиропу, що володіють противиразковою активністю, в комплексній терапії та профілактиці гастропатій, викликаних прийомом НПЗП.

література

1. Жебрун А.Б., Лазебник Л.Б., Ткаченко С.Б. и др. Диагностика и лечение заболеваний ЖКТ ассоциированных с инфекцией H. pylori. – М., 2006. – 350 с.

2. Куркин В.А. Фитотерапия гастрита и язвенной болезни / В.А. Куркин // Российские аптеки. – 2006. – № 6. – С. 12–14.

3. Маев И.В. Сравнительная оценка различных схем терапии гастропатий, вызванных нестероидными противовоспалительными препаратами / И. В. Маев, Е.С Вьючнова, И. В. Стасева // Тер. арх. – 2004. – № 2. – С. 27–31.

4. Насонов Е.Л. Нестероидные противовоспалительные препараты. – М., 2000. – 142 с.

5. Некоторые аспекты изучения биологически активных веществ и фармакологичесих свойств лекарственных растений / В.Д. Белоногова, Н.С. Корепанова, Г.И. Олешко [и др.]. // Фітотерапія. Часопис. – 2002. – № 3-4. – С. 7–11.

6. Патент на корисну модель «Спосіб комплексної переробки суцвіть липи» 36485, Україна, МПК А61К36/73 (2008.01), заявл. 21.05.08, опубл. 27.10.08, бюл. № 20.

7. Пентюк Н.О. вплив недостатності вітамінів А і Є та додаткового введення ретинолу, токоферолу, селену та дибунолу на ульцерогенну дію ортофену, напроксену та індоматацину / Пентюк Н.О., Остапчук О.І., Станіславчук М.А. // Ліки. – 1998. – № 4. – С. 12–15.

8. Подвигина Т.Т., Багаева Т.Р., Филаретова Л.П., Пыхолов А.А. Влияние адреналэктомии на заживление эрозий слизистой оболочки желудка, вызванных индометацином, у крыс // Бюлл. эксперим. биол. и мед. — 2003. — Т.136. — №11. — С. 490–493.

9. Позднякова А. Ю. Фармакологічне вивчення противиразкової активності екстрактів липи серцелистої / А.Ю. Позднякова, Т.О. Куценко, Д.В. Дем’яненко // Фармакологія та лікарська токсикологія. – 2009. – № 6 (13). – С. 28–31.

10. Ребров А.П., Кашкина Е.И., Антонян А.А., Лякишева Р.В. НПВП-индуцированные гастродуоденальные кровотечения: риск развития и тактика ведения больных // Научно-практическая ревматология. – 2008. – № 2. – С. 13–15.

11. Характеристика различных вариантов комплексного лечения язвенной болезни / М. А. Бутов, А. П. Алебастров, П. С. Кузнецов // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. – 2003. – №5. – С. 31–34.

12. Meta-analysis of dyspepsia and non-steroidal anti-inflammatory drugs / Ofman J. J., Maclean C. H., Straus W. L. [et al.]. // Arthritis Rheum. – 2003. – Vol. 49, № 4. – P. 508–518.

13. Upper gastrointestinal disorders induced by non-steroidal anti-inflammatory drugs / Chiba Т., Sato K., Endo M. [et all.]. // Hepatogastroenterology. – 2005. – Vol. 52, № 64. – Р. 1134–1138.

14. Waki S., Kinoshita Y., Fukui H., et al. Intragastric distribution of nonsteroidal anti-inflammatory drug – related ulcers in patents without collagen diseases // J. Clin. Gastroenterol. – 2003. – Vol. 25, №4. – P. 592–607.