Туризм як форма фізкультурно-спортивної роботи з школярами на Буковині (1919-1939 рр.)

Тумак Юрій Іванович

Чернівецький національний університет

Актуальність дослідження. В умовах державотворення в Україні докорінно переглядаються концептуальні та методологічні засади розвитку теорії й практики фізичного виховання сучасних школярів.

Загальноосвітня школа поступово відходить від ізоляції фізкультури як навчальної дисципліни, унеможливлюючи її підміну в загальному комплексі з іншими предметними уроками. Відповідно до цього актуальним стає вивчення досвіду проведення занять з фізкультури в різні історичні періоди розвитку загальноосвітньої школи в Україні. Неабиякий інтерес викликає й європейський контекст проблеми дослідження в аспекті теоретично-методичних надбань зарубіжних педагогів. Відтак узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду з порушеної проблеми допоможе краще проаналізувати ті зміни, які відбувалися в навчально-виховному процесі шкіл різних етнічних територій, виявити їхні причини та спроектувати перспективні напрями забезпечення ефективного розвитку на майбутнє.

Означене положення стосується й історії розвитку освіти на Буковині загалом. Адже з другої половини XIX – першої третини XX ст. зарубіжні ідеї освіти школярів, у т.ч. їх фізичного виховання досить активно проникали в педагогічну теорію і в навчально-виховний процес повоєнних загальноосвітніх шкіл Радянської України. Водночас і місцеві педагоги розробляли авторські програми, що спрямовувались на вдосконалення системи фізичної культури і спорту з урахуванням поліетнічності Буковинського регіону, активно впроваджуючи їх в практику роботи міських і сільських шкіл.

Окремі аспекти розвитку системи фізичного виховання школярів у Буковинському регіоні досліджуваного періоду, а саме фізичну культуру і спорт у контексті розвитку освіти вивчали І. Кобилянська, Д. Пенішкевич, І. Петрюк, І. Руснак та ін.; особливості діяльності фізкультурно-спортивних товариств розглядали Н. Гнесь, О. Цибанюк, В. Мужичок; умови впровадження фізичної культури в навчально-виховний процес школи аналізували А. Вихрущ, Б. Ступарик, Д. Дринда, Д. Герцюк, Л. Дерев'яна та ін., дидактичні аспекти означеної проблеми вивчали Т. Завгородня, В. Шулякевич, С. Вдович, І. Ковальчук та ін.

Історико-краєзнавчий аспект розвитку туризму на Буковині досліджуваного періоду рзглядав молодий буковинський науковець І. Сандуляк, використання туризму як форми фізкультурно-спортивної роботи на західноукраїнських землях міжвоєногол періоду – В. Мужичок, управлінські питання організації туризму в школах Австро-Угорського періоду – О. Цибанюк, а роль прогулянок та екскурсій в системі фізичного виховання в народних школах краю проаналізувала Н. Гнесь.

Науковці розглядали такі важливі складові окресленої проблеми: еволюція впливів передових педагогічних ідей європейських освітніх систем на теорію і практику шкільництва Буковини; суперечності між реформаторською і традиційною педагогікою; шляхи ефективного використання досвіду громадських товариств у всебічному вихованні шкільної молоді та ін. Водночас проблеми, які супроводжували фізичне виховання школярів як основний напрям діяльності громадських товариств у II половині XIX – першій третині XX століття потребують подальшого ґрунтовного вивчення з огляду на низку актуальних причин. Насамперед, це стрімке зниження рівня фізичного здоров'я сучасних школярів проти їх ровесників означеної в дослідженні історичної доби; у історико-педагогічній науці, вважаємо, ще не вивчено досвіду практичної реалізації різних форм, методів і засобів фізичного виховання учнів в діяльності закладів позашкільного спрямування. Аналіз сутності означених аспектів уможливить по-новому оцінити й спроектувати вплив надбань теоретиків і практиків фізичної культури і спорту на ефективне формування навичок здорового способу життя в сучасних учнів класів загальноосвітньої школи як у міській, так і в сільській місцевості.

Об'єкт дослідження – фізичне виховання на Буковині (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.).

Предмет дослідження – фізичне виховання дітей та молоді в громадських та фізкультурно-спортивних товариствах краю досліджуваного періоду.

Мета дослідження – обгрунтувати доцільність творчого використання історичного досвіду фізичного виховання дітей та молоді в громадських та фізкультурно-спортивних товариствах регіону у складі Австро-Угорщини та Румунії в сучасні умови функціонування освітніх інституцій України.

Виклад основного матеріалу. Отже, проаналізуємо заходи, що здійснювала румунська влада для розвитку туризму протягом міжвоєного періоду. В цьому контексті варто проаналізувати офіційні постанови та розпорядження, що стосувались турстичної діяльності дітей та учнівської молоді на теріторії Румунії, в тому числі буковинського регіону.

Необхідно зазначити, що серед певної низки офіційних документів, що регламентували туристичну галузь, важко виокремити законодавчий акт, що повністю присвячений питанню дитячого туризму. Проте, значна кількість таких державних циркулярів розглядала певні аспекти туристичної діяльності для дітей та молоді: наказ Міністерства закордонних справ та Головного управління морського транспорту Румунії від 10 лютого 1925 р.; розпорядження Міністерства внутрішніх справ та Генерального управління поліції м. Бухарест від 16 червня 1930 р.; наказ Ради Міністрів і Міністерства внутрішніх справ Румунії про порядок організації туризму в королівстві від 20 червня 1933 р. [1, Арк. 1; 2, Арк. 1-2].

Наприклад, наказ 1925 року визнав, що екскурсії та туристичні походи проводились без належної підготовки, інструктажу техніки безпеки, забезпеченням кваліфікованого персоналу тощо. Отже, однією із напрямів діяльності державної комісії по проведенню і организации туристичної діяльності, була пропаганда і активізація туристичної галузі в регіоні, і зокрема, посилення пізнавально-виховного значення такого виду роботи з дітьми і молоддю Буковини.

Архівні джерела дозволяють засвідчити факт написання спеціальної брошурованої інструкції „Подорожуй своєю країною”, 200 екземплярів якої були розповсюджені Буковиною. Метою такої книжки стало спрямування на ефективну организацію туризму в краї, і що важливо, в усіх закладах освіти; виховання у всіх верств населення туристичної культури, починаючи з початкової школи. Носіями цієї важливої інформації влада бачила вчителів шкіл та гімназій. За рекомендаціями зацікавлених міністерств у всіх навчальних закладах країни, і зокрема регіону, повинні прочитати лекції з визначенням вимог щодо организації туристичних подорожей та пропаганди фізичної культури і спорту, зокрема туризму [3].

Результатом такої роботи стало поширене бажання учнів навчальних закладів займатись туристично-краєзнавчою роботою, дехто розглядав членство як можливість гарно проводити час, певна кількість прагнула покращити свої знання про рідний край, чимала – розвивати і вдосконалювати свої фізичні якості, а також гартувати характер.

Така потужна політика розвитку туризму в румунському королівсті, і в буковинському регіоні, призвела до потреби створення Національного бюро туризму, і як осередків – повітових Бюро у справах туризму по всій країні. Внаслідок реалізації постанови Ради Міністрів Румунії від 11 червня 1935 року на теренах краю в тому ж році бюро відкрились у Чернівцях і Кимпилунзі [4, P. 2].

8 квітня 1936 року інспекція залізниці м. Чернівці видала спеціальний лист із роз'ясненням умов организації шкільних та студенських екскурсій, зокрема виділення вагонів для дітей та молоді. А саме, бажання провести екскурсію повинно було бути оформлене як заява із резолюцією Міністерства освіти або університету (для студентів). Для групи з 20 осіб надавалися знижки аж до 75% при наявності учнівського або студенського посвідчення [5, Арк. 60].

Зберіглися документальні свідчення про организацію систематичних подорожей розрахованих виключно на учнівську та студенську молодь. В 1936 році Чернівецьке бюро з туризму проводило одну з триденних екскурсій. Наведемо для прикладу програму першого дня: „1 день: прибуття у Чернівці о 7.40 ранку.

7.50 – сніданок (кава з молоком і закуски).

8.20 – оглядова екскурсія по місту.

12.00 – обід.

13.00 – відвідування історичних пам'яток за маршрутом: Чернівці-Сторожинець-Путна-сучавиця-Радівці – вечеря.

21.00 – Сон в спальному вагоні (Дорнешти)” [6, Арк. 6-14].

Необхідно зазначити, що згідно фізіологічними вимогами підростаючого організму така поїздка проводилась виключно в вагонах з спальними ліжками; триразове калорійне харчування було обов'язковим, фізичне навантаження було поступовим і чітко регламентованим – тривалість переходів і відпочинків під час екскурсій була фіксованою.

Слід зауважити, що такі подорожі були популярні не тільки серед буковинської молоді. 25 червня 1936 року дирекція жіночої комерційної гімназії №1 М. Бухарест звернулась до регіонального бюро з проханням організувати такий екскурсійний маршрут.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, в королівській Румунії існувало чітке розуміння важливості та необхідності державного регламентування туристично-краєзнавчої роботи в закладах освіти Буковини. Однією з особливостей цієї роботи, що сприяло розповсюдженню екскурсій та подорожей стало обов'язкове врахування фізіологічних особливостей організму дітей: рехжим дня, калорійне харчування, організований відпочинок, сон у спеціальних вагонах, регульоване фізичне навантаження тощо.

Література:

1. ДАЧО. – Ф.15. – Префектура Черновицкого уезда г. Черновцы. – Оп. 1. – ед. хр. 12781. – Копия отношения Министерства образования и культов про создание комиссии по проведению и организации туристических экскурсий. – 1930. – 5 л.

2. ДАЧО. – Ф.15. – Префектура Черновицкого уезда г. Черновцы. – Оп. 1. – ед. хр. 16363. – Копии приказов Совета Министров и Министерства внутренних дел про порядок организации туризма в Румынии. – 1933. – 5 л.

3. ДАЧО. – Ф.15. – Префектура Черновицкого уезда г. Черновцы. – Оп. 1. – ед. хр. 16370. – Копии приказов Совета Министров и Министерства внутренних дел про порядок организации туризма в Румынии. – 1934. – 15 л.

4. Judetul Cằmpulung-turistic, balnear, climatic. Oficial Judetean de turism. – Cằmpulung. – Mold: Scoala Românâ, 1935. – 29 p.

5. ДАЧО. – Ф.15. – Префектура Черновицкого уезда г. Черновцы. – Оп. 1. – ед. хр.18741. – Дело про оведомление Министерства внутренних дел про международные соревнования туристов. – 1933. – 5 л.