Показники психолого-педагогічної готовності фахівців пожежно-рятувальної служби до професійної діяльності

Педагогічні науки/Проблеми підготовки фахівців

Іващенко О.А.

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, Черкаси, Україна

Показники психолого-педагогічної готовності фахівців пожежно-рятувальної служби до професійної діяльності

Психолого-педагогічна підготовка фахівця пожежно-рятувальної служби у науковій літературі окреслена як заходи, що здійснюються у ВНЗ, і які спрямовані на розвиток особистісних та професійних якостей фахівця. Дослідники вказують на необхідність довузівської та вузівської психолого-педагогічної підготовки абітурієнтів, кваліфікований профвідбір до вищих навчальних закладів, формування у абітурієнтів готовності до перебування у воєнізованому закладі, розуміння ними групових цінностей, умов проживання тощо.

Показники психолого-педагогічної підготовки майбутнього фахівця пожежно-рятувальної служби визначено в дослідженнях М. Дьяченко, Л. Кандибовича, В. Пономаренка [2]. Дослідники зазначають, що показники підготовки фахівців пожежно-рятувальної служби дозволяють сформувати узагальнений погляд щодо професійної готовності та шляхів адаптації у екстремальній ситуації. Готовність до дій в екстремальних умовах, стверджує В. Пономаренко, є результатом психолого-педагогічної підготовки у ВНЗ. Зазначена підготовка оцінюється за такими показниками: функційний (відображає сформованість професійно важливих знань, умінь і навичок адаптивної поведінки та управління психічними станами); особистісний (включає сформованість і розвиненість адаптивних індивідуально-психологічних і індивідуально-психофізіологічних властивостей). Дослідник стверджує, що психолого-педагогічна підготовка займає провідне місце, адже кваліфіковане надання інформації педагогом щодо поведінки у надзвичайних ситуаціях, можливостей реагування та підтримки постраждалих у надзвичайній ситуації є вагомим [2].

Близької позиції притримується В. Месников, який також зазначає, що психолого-педагогічна підготовка є необхідною у фаховому становленні спеціаліста МНС. Дослідник виділяє три основні показники психолого-педагогічної підготовки, серед яких: мотиваційно-ціннісний, когнітивний і емоційно-вольовий. Мотиваційно-ціннісний показник передбачає ставлення до служби, розуміння і усвідомлення фахівцем важливості того, що виконується, прагнення до подолання труднощів при виконанні службового завдання. Когнітивний показник включає сформоване уявлення про майбутні вимоги професії, умови роботи, труднощі, способи дій при виконанні того або іншого службового завдання. Емоційно-вольовий показник стосується емоцій, відчуттів, переживань, станів (тривоги, відповідальності, самостійності). Психолого-педагогічна готовність, за твердженням дослідника, неможлива без провідного педагогічного компоненту, який забезпечує засвоєння психологічних знань, набуття навичок професійної роботи [4].

Показники підготовки, що близькі за своєю сутністю до попередніх, визначено Е. Орловою. До показників психолого-педагогічної підготовки рятувальника дослідниця відносить: адаптацію рятувальника до перебування в надзвичайній ситуації; формування здатності долати страх і протистояти стресовим впливам; отримання досвіду дій в екстремальних, небезпечних ситуаціях і вироблення емоційної стійкості; виконання завдань в умовах дефіциту часу, необхідності прийняття самостійних і відповідальних рішень в екстремальних умовах і т. ін. [3].

Дослідники стверджують, що важливим у психолого-педагогічній підготовці є особистісні якості фахівця пожежно-рятувальної служби, зокрема провідним показником сформованості психолого-педагогічної готовності є мотиваційний фактор. М. Балашов та М. Лук’янова визначили такі показники психолого-педагогічної підготовки фахівця пожежно-рятувальної служби як: пізнавальна активність (інтерес до нового середовища, уміння систематизувати конкретні виробничі завдання, проблеми, виявляти їх типовість, визначати причини виникнення професійних проблем); інтелектуальна активність (самостійність, критичний характер мислення, що забезпечує здатність визначати специфіку конкретного професійного середовища, його особливості); самоактуалізуюча активність (прагнення до реалізації та прояву себе, незалежно від середовища, в якому знаходиться людина) [1].

Таким чином, психолого-педагогічна підготовка розкриває адаптивні можливості особистості рятувальника, що передбачають здатність долати страх, тривогу, невпевненість у власних рішеннях, протистояти стресовим впливам. Набути подібні навички дозволяють практичні заняття у ВНЗ, зокрема штучно створені надзвичайні ситуації, де майбутній фахівець виробляє спеціальні навички. Такі психолого-педагогічні заняття дозволять зрозуміти майбутньому фахівцю особливості екстремальних ситуацій, професійно виконувати свої обов’язки під впливом своїх психічних станів, виконувати дії, адекватні специфіці конкретних екстремальних ситуацій, сформувати підвищену екстремальну стійкість тощо. Нижче наведена таблиця показників психолого-педагогічної готовності фахівців пожежно-рятувальної служби, де представлено професійні та особистісні якості, якими повинен володіти фахівець.

Таблиця 1.

Професійні показники психолого- педагогічної готовності фахівців пожежно-рятувальної служби	Особистісні показники психолого- педагогічної готовності фахівців пожежно-рятувальної служби
Сформована стійкість до роботи в екстремальних ситуаціях, навички допомоги та самодопомоги	Сформована здатність до долання труднощів в надзвичайній ситуації, рефлексивне мислення
Розвинена пізнавальна інтелектуальна, самоактуалізуюча активність	Наявність оптимізму, емоційної гнучкості, інтуїції
Наявні ґрунтовні знання про функціонування особистості та методи педагогічного впливу	Розвинута комунікабельність, емпатія, інтелектуальні якості
Вміння провести організаційні заходи та мотивувати слухача (розробити та провести заходи по упередженню наслідків дії в екстремальних ситуаціях серед колег, надавати інформацію з безпеки життєдіяльності серед цивільного населення тощо)	Розвинута швидкість адаптації до надзвичайної ситуації (знижена тривожність, висока стресостійкість, вміння керувати власними психічними станами тощо)
Мотивованість до несення служби та сформовані уявлення про вимоги до професії	Наявність спеціально розвинених: відчуттів (підвищена чутливість до професійно важливих ознак); сприйняття (зорові, слухові); спостережливість (уважність, мислення)

На основі аналізу наукової літератури нами узагальнено показники психолого-педагогічної готовності фахівців пожежно-рятувальної служби. Ми можемо стверджувати, що психолого-педагогічна підготовка фахівців пожежно-рятувальної служби передбачає єдність як професійних, так і особистісних якостей особистості, які тісно переплетені між собою, і наявність одного показника зумовлює появу іншого.

Література:

1. Балашов М.М., Лукьянова М.И. Специфика подготовки психологов к профессиональной деятельности в различных социально-производственных средах / М. Балашов, М. Лукьянова // Психологическая наука и образование. – 1998. – № 2. – С. 64–67.

2. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: психологический аспект. - Минск: Изд-во «Университет», 1985. – 206 с.

3. Ковтунович М.Г., Рожков Н.В., Ениколопов С.Н., Орлова Е.В. Психологическая подготовка спасателей. – М., 2007. – 250 с.

4. Месников В.И. Повышение эффективности процесса морально-психологической подготовки молодых воинов внутренних войск к служебно-боевой деятельности : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / В.И. Месников. - СПб. : Санкт-Петербург. гос. ун-т., 1996. – 18 с.