Багай Ярослав Романович

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, Україна

Використання інноваційних інтерактивних технологій навчання при вивченні іноземної мови

Одним із ключових положень Болонської декларації є розширення мобільності та забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, знання й уміння яких повинні бути застосовані і практично використані. Відносно методів викладання іноземних мов це означає поступове усвідомлення викладачами та методистами переваг інтерактивних методик та технологій викладання, у яких закладено розвиваючий потенціал. Саме інтерактивні технології навчання іноземним мовам створюють необхідні передумови як для розвитку мовленнєвої компетенції студентів, так і для формування умінь приймати колективні та індивідуальні рішення з метою виховання активних громадян суспільства [1, с.287- 288].

Базовим принципом інтерактивного методу є принцип колективної взаємодії, згідно з яким досягнення студентами комунікативних цілей відбувається через соціально-інтерактивну діяльність: дискусії та обговорення, діалоги та рольові ігри, імітації, імпровізації та дебати. Така діяльність відповідає особистісно-зорієнтованому підходу до навчання, а також узгоджується з вимогами загальноєвропейських рекомендації щодо гуманізації та демократизації навчального процесу [2, с.25-26].

Інтерактивна діяльність поєднує співробітництво мовленнєвих партнерів та керованість дій студентів з боку викладача, передбачає відмову від стандартних шляхів вирішення комунікативних завдань, забезпечує інтенсивну мовленнєву практику студентів у відносно вільній творчій атмосфері. Інтерактивність у навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, навчання у режимі бесіди, діалогу, полілогу, тобто активного спілкування. На нашу думку, інтерактивним може бути названий метод, завдяки якому той, хто навчається, є не лише учасником (спостерігачем, слухачем), але саме активними творцем процесу навчання.

Інноваційні технології навчання на сьогодні спрямовані на формування активних життєвих позицій студента. Інтерактивні методи побудовані на використанні творчих завдань. До інноваційних технологій можна віднести застосування комп'ютерних моделюючих систем, вирішення фахових завдань за допомогою комплексного використання знань із загальноосвітніх і фахових дисциплін, впровадження кейс-методики (методу випадків і ситуацій) [3, с.31 ].

Водночас відмінною рисою сучасної освіти є одночасне існування двох напрямів організації навчального процесу - традиційного та інноваційного.

У традиційному навчанні акцент, як правило, ставлять на запам'ятовування знань та їх перевірку. На нашу думку, розв'язання проблеми – занурення в середовище, що є наближеним до робочого, покликане вирішити достатньо популярний на сьогодні за кордоном і в Україні метод випадків та ситуацій (кейс-метод). Наголос у навчанні доречно зараз зробити не на оволодінні готовими знаннями, а на процесі їх формування. Тобто використання кейс-методу розраховано на співпрацю викладача і студента, а ефективним результатом застосування цього методу є не тільки передача знань, а й формування професійних умінь і навичок. Використання методу випадків і ситуацій допомагає подолати поширений недолік традиційного навчання, пов'язаний із «сухістю», відсутністю реальних прикладів у викладанні матеріалу [4, с.20].

В основі моделі інноваційного навчання – спільна діяльність студента і викладача у формі діалогу, міжособистісних взаємодій та інтенсивного занурення в предмет. Інноваційне навчання іноземної мови передбачає відмову від переказу навчальних текстів та інших репродуктивних методів навчання та перехід до рівноправного діалогічного спілкування, моделювання реальних життєвих ситуацій, впровадження інтерактивних видів роботи: методу проектів, мозкової атаки, кейс-методу, рольових ігор тощо [1, с. 322].

При застосуванні інноваційних інтерактивних технологій навчання навчально-виховний процес повинен здійснюватися з опорою на такі основні дидактичні та методичні принципи:

1. Принцип комунікативної спрямованості навчання забезпечує таку організацію навчального процесу, яка веде до належного рівня практичного оволодіння іноземною мовою в усній і писемній формах.

2. Принципи ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу створюють умови для адекватного здійснення ідеї комунікативності.

3. Принцип урахування особливостей рідної мови, а також досвід, набутий студентами у її вивченні, дозволяють прогнозувати можливі труднощі у навчанні іноземної мови і таким чином раціоналізувати навчальний процес.

4. Принцип свідомості навчання розглядається як загально-методичний принцип, який враховує якісну своєрідність оволодіння іноземною мовою. Він передбачає не тільки усвідомлене використання мовних одиниць відповідно до їх значення, форми і особливостей вживання у мовленні, але й до ситуацій спілкування та сфери мовленнєвих функцій кожної мовної одиниці.

5. Принцип урахування стартового рівня володіння іноземною мовою студентів зумовлює відбір методичних підходів та змісту для спілкування на кожному етапі навчання іноземної мови і кожною групою студентів.

6. Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності враховує спільні психологічні механізми, спирається на використання максимуму відповідних аналізаторів для досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок, не суперечить ідеї усного випередження, оскільки генетично мовлення, насамперед, існує в усній формі [4, с. 32].

Література:

1. Педагогіка вищої школи: Підручник / Чернілевський Д.В., Гамрецький І.С., Зарічанський О.А.; За ред. Д.В. Чернілевського. – Вінниця: АМСКП, Глобус-Прес, 2010. – 408 c.

2. Полат Е.С. Метод проектов на уроке иностранного язика / Иностранные языки в школе. – 2000. – N 2. – С.25-26.

3. Brophy Jere. Motivating Students to Learn. - Washington, 1989. - С.23-42.

4. Каспин И. В., Сегаль М. М. Новые технологии в обучении иностранным языкам // http://linguact.hyperlink.ru/articles/kaspinandsegal.html