Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Погорєлова Л.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Евристичні методи навчання на лекціях мультимедіях-презентаціях з дисциплін харчового профілю

Для того, щоб досягти більш значного ефекту на лекційних заняттях з дисциплін харчового профілю доцільно у процесі обговорення рефератів, домашнього завдання, захисту проектів, проведення ділових ігор, «мозкового штурму» застосовувати евристичні методи навчання. Для засвоєння теоретичного матеріалу на таких лекціях можна використовувати мультимедійні засоби навчання, а саме мультимедії-презентації.

Під час лекційних занять, лабораторних або практичних робіт з застосуванням мультимедійних засобів такі евристичні методи, як метод придумування та метод спостереження підходять якнайкраще. За допомогою методу придумування майбутні фахівці у результаті певної евристичної діяльності у процесі розв’язання домашнього завдання або написання курсового проекту, виконання комплексної лабораторно-практичної роботи, можуть створити невідому раніше страву чи кулінарний виріб. Метод реалізується за допомогою таких прийомів: а) заміщення якостей одного об'єкта якостями іншого з метою утворення нового об'єкта; б) пошук властивостей об'єкта в іншому середовищі, в) зміна елемента досліджуваного об'єкта і опис властивостей нового, зміненого об'єкта.

Цей метод має особливе значення має в процесі проектування майбутніми інженерами-педагогами рецептур страв чи виробів, при цьому доводиться заміняти інгредієнти у рецептурному складі, додавати інші з нетрадиційної сировини тобто використовувати «малі зміни».

Приклад (викладач пропонує довести наступне твердження).

За традиційною технологією для приготування кондитерського виробу «тістечка з цукрового тіста» основним інгредієнтом тістового напівфабрикату є пшеничне борошно.

Але якщо замінити частину пшеничного борошна на борошно з сочевиці, борошно з амаранту в кількості 10-30% від маси студенти мають можливість придумати нову рецептуру цукрового тіста, тобто розробити технологію нового виду борошняних кондитерських виробів, тим самим покращити енергетичну і біологічну цінність та органолептичні показники кондитерського виробу «тістечка з цукрового тіста».

Доцільно, наприклад, метод евристичного спостереження застосовувати під час розробки нових фірмових страв чи кулінарних виробів, тому що під час проектування нових рецептур дуже важливо вміти складати і передбачати, помічати різні особливості інгредієнтів, робити висновки з помічених змін та про сумісність компонентів. Ці вміння необхідно постійно тренувати і розвивати. Розглядається евристика «вміння бачити і спостерігати».

Під час лекцій мультимедійних презентацій разом з отриманою від викладача інформацією студенти в процесі застосування методу евристичного спостереження бачать й інші особливості об'єкта, за яким спостерігають, тобто добувають нову інформацію і конструюють нові знання.

Але кожний студент по-різному сприймає і запам’ятовує інформацію. Ці відмінності визначають провідну сенсорну систему конкретної особи. Процес сприйняття інформації характеризується зоровою, слуховою і кінестетичною сенсорними системами. За даними ЮНЕСКО при аудіосприйманні засвоюється тільки 12% інформації, при візуальному – близько 25%, а при аудіовізуальному – до 65% нової інформації. При залученні всіх трьох систем сприйняття інформації покращується якість засвоєння навчального матеріалу. Тому мультимедійні технології бажано використовувати не тільки у ході розв’язання практичних завдань, а й під час опрацювання теоретичного матеріалу для пробудження інтересу до об’єкта вивчення та ефективного сприйняття матеріалу.

Мультимедійні технології допомогають у розвитку студентів як особистостей, як суб’єктів пізнання і самосвідомості, практиків, сприяють формуванню шаблонного мислення, тобто виробляють навички пасивність та безініціативність по відношенню до навчальної діяльності. Тому не слід забувати, що під час використання мультимедійної наочності ефект роботи буде залежати від взаємодії з викладачем. Слово викладача оживляє й урізноманітнює педагогічний процес, активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів, дає можливість зрозуміти будь-які нюанси демонстраційного матеріалу. Використання мультимедійних технологій не тільки збільшить швидкість передачі інформації, а й сприятиме розвитку інтуїції, образного мислення. Перераховані якості потрібні будь-якому спеціалісту в його подальшій професійній діяльності. Аналізуючи навчальну діяльність студентів можна виділити дві функції мультимедіа: 1) ілюстративна; 2) когнітивна. Ілюстративна функція розвиває логічне мислення. На відміну від традиційних лекцій можливості мультимедійних лекцій дозволяють використовувати необмежену кількість ілюстрованого матеріалу, що сприяє більшій зацікавленості студентів при роботі з наочним теоретичним і практичним матеріалом.

Когнітивна функція сприяє інтелектуальному процесу отримання знань, допомагає сприймати й аналізувати нову інформацію. Ця функція спонукає до активного аналізу побаченого й почутого в процесі перегляду відеофрагменту дискусії, тому як процес формування знань спирається на інтуїтивне мислення, а самі знання мають особистісний характер.

Тобто, застосування під час лекцій мультимедій-презентацій евристичних методів навчання уможливлює підключення до засвоєння інформації візуальних механізмів сприйняття. Крім того, наявність тексту лекцій в електронному вигляді, до якого студенти мають доступ в будь-який час та можуть роздрукувати і мати перед собою під час лекції, дозволяє відійти від традиційної системи викладання «лекція-конспект», коли під час викладання викладач часто намагається подати якнайбільші обсяги інформації, які студентам доводиться механічно записувати без можливості зрозуміти сутність теми.