КАТЕГОРІЇ ВИДУ І ЧАСУ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ ТА ЗАСОБИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ (У СВІТЛІ НАУКОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ МІШЕЛЯ МАЙАРА)

Л.В.Чурсіна

КАТЕГОРІЇ ВИДУ І ЧАСУ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ ТА ЗАСОБИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ

(У СВІТЛІ НАУКОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ МІШЕЛЯ МАЙАРА)

Метою цієї наукової розвідки є критичний перегляд співвідносин часу і виду у дієслівній системі французької мови та трансполяція цієї проблематики у площину специфіки перекладу українською мовою часу і виду французького дієслова. Це питання є актуальним і потребує детального вивчення, оскільки є складним для засвоєння у студентській аудиторії і стосується насамперед мовленнєвої практики.

Цій проблемі присвячено багато робіт, у яких висвітлюються її різні аспекти. З точки зору викладацької практики звертає на себе увагу трактування питань часу і виду французького дієслова, яку пропонує французький мовознавець Мішель Майар з огляду на нестардатність і практичну спрямованість його концепції [1].

Як випливає з огляду сучасної французької мовознавчої і методичної літератури, максимум уваги приділяється вивченню категорії часу, тимчасом категорія виду, якщо й вивчається, то побіжно [ 1-3]. Однозначним є бачення того, що для французької мови не є характерною наявність специфічних морфем (як це властиво українській), які б указували на вид дієслова (доконаний/ недоконаний): 1. J’ai lu ce livre. (Я (про)читав цю книгу). 2. J’ai lu ce livre jusqu’à la fin. (Я прочитав цю книгу до кінця). Натомість французька мова виражає вид у разі потреби за допомогою синкретичних форм.

У науковому середовищі спостерігаються певні розбіжності щодо тлумачення виду і засобів його вираження у французькій дієслівній системі [3, 97-98]. Перед мовознавцями, що вивчають цю проблему, постає ряд питань, які потребують відповіді: чи є мови, що належать до єдиної індо-європейської сім΄ї, «дзеркалом часу»; чи дійсно «le temps grammatical» (укр.. граматичний час) відповідає «le temps chronologique» (укр. хронологічний час); чи є дієслово на відміну від іменника, що є байдужим до часу, «verbum temporale», тобто дослівно «словом часу». Як правило, хронологія часу МИНУЛИЙ/ ТЕПЕРЕШНІЙ/ МАЙБУТНІЙ (у фр. PASSÉ/ ACTUEL/ AVENIR) не передає через висловлювання часовий відрізок, в якому відбувається дія. М. Майар наводить для наочної ілюстрації такі приклади [1]:

1). L΄HOMME SE PROMÈNE. Співвідношення висловлювання з моментом дії і граматичним теперішнім часом реалізується через дієслівну форму, а не номінативну синтагму. Цілком очевидним є той факт, що номінативна синтагма не дає можливості чітко зрозуміти, чи мова йде про людину-сучасника, людину, що жила в минулому, чи людину прийдешнього покоління. Якщо не брати до уваги ні минулий, ні майбутній хронологічні відрізки часу (PASSÉ/ AVENIR), а лише теперішній (ACTUEL), і при цьому замінити підмет-іменник на займенник il, то в цьому разі обрана для прикладу дієслівна форма il se promène au présent протиставляється відповідно іншим дієслівним формам il se promena au passé та il se promènera au futur.

2) VOUS AVEZ GAGNÉ! Вочевидь мова йде про подію у минулому, можливо у недавньому минулому. Ця дія відбулася і ця дія завершена. Маємо певний результат – виграш. Проте, якщо тлумачити це висловлювання у більш розгорнутій синтагмі, то маємо всі підстави вжити імпліцитно невиражені компоненти значення «MAINTENANT», «ÇA Y EST, VOUS AVEZ GAGNÉ!». Граматичний час PASSÉ COMPOSÉу цьому контексті насправді відображає хронологію PRÉSENT, тобто той час, що у даній мовленнєвій ситуації описує стан - результат і відповідає моменту висловлювання: пор.VOUS AVEZ LE GAIN… DANS LA POCHE. Інакше кажучи, той, хто грає, майже має виграш у власній кишені. Це не має жодного відношення до хронології FUTUR (майбутнього плану дії).

Уявімо дещо іншу ситуацію. У рекламних слоганах часто апелюють до потенційного клієнта, фахово використовуючи розбіжність та невизначеність хронологічного і граматичного часів, а також виду відносно вживаної дієслівної форми у певному контексті. То ж досить розповсюдженим явищем є отримання громадянами листів на зразок такого, де великими літерами набрано: MONSIEUR UNTEL VOUS AVEZ GAGNÉ 10 000 €! Однак досить сумнівно, що в цьому випадку виграш вже у кишені учасника лотерейної гри. У подібній гіпотетичній ситуації, у тому ж таки листі у нижній строчці маємо припис дуже малесенькими літерами такого змісту: dès que votre numéro sort à notre tombola. У цьому контексті дієслівна форма SORT у теперішньому часі відтворює хронологію майбутнього, а не теперішнього. Годі сподіватися, що цей рекламний прийом міг би бути чеснішим, якщо замість сполучника dès que було б вжито si. Тоді б зіграло певну роль загальне правило вживання présent у значенні futur. Рекламна стратегія, як правило, спрямована на те, щоб змусити повірити якомога більшу кількість громадян у те, що мало б вірогідно відбутися, вже відбулося і саме з ними, і таким чином ввести в оману тих, хто піймається на цей гачок. На підтвердження такої ймовірної вірогідності подібні листи містять речення такого змісту, що ув’язується з попередніми, і написане жирними літерами: CAR VOUS AVEZ LA CHANCE DE FIGURER PARMI LES HEUREUX ÉLUS DE NOTRE PREMIER TIRAGE. Нечесна реклама є предметом численних позовів до суду як з боку товариства захисту прав споживачів, так і окремих громадян за подібні зловживання. Навіть зафіксовані факти доведення довірливих громадян до інфарктів, є й поодинокі смертельні випадки. Внаслідок оманливої радості громадяни потерпають.

За цієї ситуації чи спадає комусь на думку звинувачувати в цьому французьких граматистів, що й досі називають граматичні часи так, як це робили їхні попередники, тобто за традицією. І вважати наївними жертвами консервативного підходу до викладання шкільної граматики людей, які не мають належної мовної підготовки, щоб мати змогу відчувати тонкощі невидимих супутніх значень хронології часу та виду, виражених відповідними дієслівними формами у певному граматичному часі. Ті, що добре вчилися, стали неперевершеними фахівцями реклами, які вміють надавати різних відтінків тлумаченню PASSÉ COMPOSÉ ( під їхнім пером PASSÉ COMPOSÉ набуває значення дії не лише в PASSÉ, але й ACTUEL і AVENIR ), які навчилися відволікати увагу потенційних клієнтів шляхом залучення технології «гри слів», «зміни шрифту друкування», «утаємничення інформації» та ін.

3) J΄AI TERMINÉ. Безсумнівним є той факт, що PASSÉ COMPOSÉ найчастіше застосовується для передачі дії у плані минулого. Це найтиповіше його вживання. Разом з тим не слід плутати традиційне вживання форми PASSÉ COMPOSÉ та його місце у системі мови. На рівні мови-системи PASSÉ COMPOSÉ закріплюється не лише за планом МИНУЛОГО. Цю тезу можна проілюструвати на такому простому прикладі. Почергово вставимо між допоміжним дієсловом і дієприкметником три прислівника DÉJÀ/MAINTENANT/BIENTÔT. На виході отримаємо вживання тієї ж самої дієслівної синтагми на позначення хронології часу у PASSÉ/ PRÉSENT/ FUTUR, тобто у МИНУЛОМУ/ ТЕПЕРІШНЬОМУ/ МАЙБУТНЬОМУ планах: пор.: 1. J’ai déjà terminé. 2. J’ai maintenant terminé. 3. J’ai bientôt terminé.

4) J΄AI BIENTÔT FINI або J΄AI BIENTÔT TERMINÉ. Ці дієслівні синтагми стосуються плану AVENIR (МАЙБУТНЬОГО) і є досить розповсюдженими у мовленні. Дієприкметник «passé» вказує на завершення певного обсягу роботи у близькому майбутньому, або на ймовірний позитивний і бажаний результат, якого прагнуть досягти у більш віддаленій перспективі: J΄AI BIENTÔT TERMINÉ MA THÈSE DE DOCTORAT. Досягнення цього результату може розтягнутися на роки.

Думка про те, що граматичні часи уподібнюються «tiroirs» - шухлядам письмового столу, не є новою і належить французьким мовознавцям Дамурету і Пішону. Вони мають послідовників. Так, Мішель Майар пропонує називати дєслівні способи «commodes» - комодами з численними шухлядами, в яких розміщуються часи. Це особливий алгоритм, який усуває складнощі при вивченні граматичних часів, способів, відмінювання дієслів, їхнього модального вживання. У шкільній аудиторії важить ігровий характер алгоритму і школярі залюбки вимальовують схематично комод часу і виду. У студентській аудиторії це дозволяє систематизувати знання й унаочнити схематично часово-видову парадигму. Важливим є безумовно прагматичний підхід до вивчення й навчання граматики, оскільки граматика є дещо нудною для вивчення з її численними таблицями відмінювань, правилами вживання та узгодження часів, особливо ж коли потому зауважують: « Так французи не говорять, оскільки passé simple є мертвим часом і вживається переважно у творах французьких класиків».

Досліджуваний матеріал дає підстави твердити, що самі назви граматичних часів не завжди відповідають хронології дії, яку вони позначають. Більше того, за твердженням Мішеля Майара дієслово має своїм призначенням позначати вид з позиції того, хто говорить, і під його кутом зору на події, які він описує. Таким чином, функція розташовувати події на часовій вісі належить не дієслову, як це вважалось раніше, а прийменниковим номінативним синтагмам, та їхнім структурним еквівалентам: номінативним синтагмам з опущеним прийменником, темпоральним підрядним реченням, деіктичним прислівниковим конструкціям тощо. Класичним прикладом, що підтверджує тезу М. Майара, є наведені ним приклади речень речень: J΄AI FINI DEPUIS UNE HEURE і J΄AI FINI DANS UNE HEURE. Як бачимо із прикладів, що це не дієслівна форма конкретизує аспект дії в минулому чи майбутньому (вона однакова для обох мовленнєвих ситуацій), а саме прийменникові синтагми DEPUIS UNE HEURE (план минулого) і DANS UNE HEURE (план теперішнього).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Maillard M. Temps et aspect : un atelier socratique // in A. M. Jaussaud & J. Pétrissans (éds.), Grammaire et Français Langue Etrangère, Actes du colloque ANEFLE, 17-18 nov., Université Stendhal, Grenoble III, Centre de Didactique du Français, Josée Colin. – Grenoble, 1989, pp. 91-119.

2. Archaimbault, Sylvie. L'aspect: fortune d'un terme, avatars d'un concept // Actes du colloque international Métalangue et Terminologie Linguistique (Grenoble mai 1998). – Grenoble, 1998, pp. 83 - 87

3. Archaimbault, Sylvie. Des temps aux aspects : changement d'optique sur les formes verbales// Construire le temps : études offertes à Jean-Paul Sémon, Paris: Jean Breuillard & Serge Aslanoff (Institut d'Etudes Slaves), 2008, pp. 97-107