«нововведенНя державного регулювання ринку  дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння В Україні»

Маліченко О.М.

Здобувач кафедри адміністративного, фінансового та господарського права Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. Спеціальність 12.00.07

Процес трансформації ринку дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння до європейських стандартів довготривалий, проте ефективний, з огляду на останні зміни в регульованих державою процедурах ліцензування та його окремому скасуванню на ринку дорогоцінних металів і каміння.

Ключові слова: державне регулювання, адміністративно-правова діяльність,  державне регулювання, дорого­цінні метали, дорогоцінне каміння, ліцензування, процедура, пробірний нагляд, пробірний контроль.

Malichenko O.M.

Researcher of department of administrative, financial and economic law of Academy of labor and social relations of Federation of Trade Unions of Ukraine. Specialty 12.00.04

Transformation process of market of precious metals and jewels to the European standards of long duration, however effective, taking into account the last updates in the procedures of licensing managed by the state and separate abolition at the market of precious metals and stones.

Keywords: government regulation, administrative-legal activity, government control, precious metals, precious jewels, licensing, procedure, assay supervision, assay control.

Здійснення підприємницької діяльності сфері  обігу дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння неможливе без відігрівання суттєвої ролі держави в економічно-правових відносинах, що побудовані на ринкових принципах, передбачає функціонування потужної державної економіко-правової політики, через вдосконалення механізму організаційно-господарських відносин, що виникають у процесі формування сировинної бази дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Як результат, гостро відчувається необхідність нової стратегії держав­ного управління, що заснована на концепції активної участі не лише держави-регулятора, а й держави-учасника ринкових процесів. 

Вивести ринок дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння в Україні із ситуації, що склалася, мо­же тільки грамотно й досконало пророблена державна політика, що повинна бути висвітлена у Державній програмі розвитку галузі видобутку дорогоцінних мета­лів і дорогоцінного каміння.

Саме довготривалий процес трансформації ринку дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння до європейських стандартів вже був розпочатий, проте ефективний, з огляду на останні зміни в регульованих державою процедурах ліцензування та його окремому скасуванню на ринку дорогоцінних металів і каміння.

Так, останні два роки в українській державі стали переломними в державного регулювання ринку  дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Актуальні зміни державного регулювання ринку дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння відображені в Постанові Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року №798 «Про внесення змін до переліку органів ліцензування», якою визначено Державну пробірну службу України органом ліцензування на провадження господарської діяльності зі збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, замість Міністерства фінансів України, яке утримувало такий державний статус органу ліцензування від 1992 року. [6, с. 144]

Таким чином, виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виготовлення виробів та торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння було виключено з переліку видів, які підлягають ліцензуванню.[3, с. 34]

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» прийнятий Верховною Радою України 19 жовтня 2010 року передбачив скасування ліцензування виробництва, виготовлення та торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням. Метою також було максимальне сприяння держави у започаткуванні та провадженні підприємницької діяльності, приведення існуючого переліку видів діяльності, що ліцензуються, у відповідність до запропонованих критеріїв та існуючих принципів. [4, с. 492]

Вважається, що прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» матиме позитивний вплив на створення належних умов для провадження господарської діяльності на ринку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, збільшення  інтересу осіб у започаткуванні бізнесу, зменшення фінансового навантаження, спричиненого імперативним обов’язком отримувати ліцензії та зниження рівня корупційних проявів у органах державної влади.

Такий поштовх на обмеження державного регулювання господарської діяльності в свою чергу, буде сприяти вдосконаленню як законодавства, що діє в сфері ліцензування, так і державного регулювання господарської діяльності.

Однак, скасування ліцензування не скасовує обов’язкове клеймування державним пробірним клеймом всіх виготовлених на території України або ввезених на територію України ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. [10, с. 217]

Також не скасовує, відповідальність за торгівлю ювелірними і побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння без відбитка державного пробірного клейма або з відбитком підробленого державного пробірного клейма - в розмірі 100% від вартості таких виробів.

На нашу думку, державний контроль над якістю ювелірних виробів, що розміщується на ринку, повинен бути посилений з метою збереження довіри споживачів до вітчизняних операторам ювелірного ринку і недопущення на ринок підробок і контрафактної продукції. [7, с. 326]

Відповідно до положень статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та їх державами-членами, яка підписана від імені України 14 червня 1994 року та набула чинності у березні 1998 року, Україна взяла на себе зобов’язання вживати заходів для забезпечення того, щоб національне законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Європейського Співтовариства, що є важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між Сторонами. [11, с. 5]

Правова політика галузі обов’язково повинна базуватися на державній програмі розвитку галузі зі збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів та  дорогоцінного  каміння. Наголошуємо про необхідність подальшого врегулювання державної політики, що повинна бути висвітлена у Державній програмі розвитку галузі видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. [7, с. 326]

Вважаємо, що потрібно внести зміни до законодавства і нормативних документів, щоб встановити єдині вимоги по оформленню етикетки для маркування ювелірних виробів і спростити ці вимоги. Зокрема, зменшити кількість обов’язкових реквізитів для нанесення на етикетку, допустити штрихове кодування деяких реквізитів, відмінити вимоги про закріплення етикеток пломбами та ін.

З правового аналізу даного питання, виходить, що до суб’єктів господарювання в сфері дорогоцінних металів та  дорогоцінного каміння, учасників ювелірного ринку пред’являлися незаконні вимоги і, відповідно, застосовувалися незаконні санкції.

Саме ліцензування було процедурою запобігання неналежної діяльності господарюючого суб’єкта. Однак після отримання ліцензії на здійснення того чи іншого виду ліцензованої діяльності, щодо господарюючого суб’єкта може здійснюватися сертифікація виробленої ним продукції, наданих послуг, використаних процесів. Тобто, до одного і того суб’єкта господарювання можуть застосовуватись майже одночасно декілька заходів державного регулювання.

На нашу думку, державний контроль над якістю ювелірних виробів, що розміщується на ринку, повинен бути посилений, завдяки правильній державній політиці та контролю, навіть з повним скасуванням ліцензування, проте з метою збереження довіри споживачів до вітчизняних операторам ювелірного ринку і недопущення на ринок підробок і контрафактної продукції.

 

Література:

1.            Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. За № 436-IV  // Відомості Верховної Ради України − 2003. − № 18  − 22 −  Ст. 144.

2.            Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності ” від 1 червня 2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. − 2000. − № 36  − Ст. 299.

3.            Закон України „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. − 1998. − № 9  − Ст. 34.

4.            Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» вiд 19.10.2010  № 2608 // Відомості Верховної Ради України вiд 18.03.2011 - 2011 р., № 11, стор. 492.

5.            Постановою Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29 листопада 2000 № 1755 // Офіційний вісник України вiд 15.12.2000 р., № 48, стор. 36.

6.            Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку органів ліцензування» від 27 липня 2011 року №798 // Офіційний вісник України вiд 05.08.2011 - 2011 р., № 57, стор. 144.

7.            Видолоб Д.В. Державна політика України у сфері ліцензування господарської діяльності з  видобутку, переробки, виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виробів з ним і торгівлі ними як засіб державного регулювання // Збірник наукових праць «Держава і право» Інституту Держави і права ім. В.М. Корецького. – 2009. - №45.- С.326-333.

8.            Задихайла Д. В. Стратегія держави в системі законодавчого регулювання економічних відносин // Вісник Академії правових наук України. - 2006.  1.-С. 29-38

9.            Єфремова К. Господарсько-правове забезпечення функціонування ринку виробів із дорогоцінних металів і каміння // Підприємництво, господарство і право. – 2007. №2. С.17-20.

10.    Пальчук П.М. Проблеми анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності за законодавством України // Збірник наукових праць «Держава і право» Інституту Держави і права ім. В.М. Корецького. – 2010. - №47.- С.210-217.

11. Шпомер А.І. Ліцензування господарської діяльності  як різновид організаційно-господарських правовідносин // Часопис Академії адвокатури України – 2011. - № 10.- С.1-7.