Аванесова Н.Е.
Харківський
державний університет харчування та торгівлі
Комплексна оцінка ефективності функціонування
підприємств торгівлі з позицій зацікавлених сторін
Результати діяльності підприємств
роздрібної торгівлі можуть бути по-різному оцінені різними суб'єктами
внутрішнього і зовнішнього оточення, які переслідують різносторонні інтереси та
оцінюють ефективність на основі суб'єктивно значущих критеріїв і показників. Визначена
проблематика обумовлює потребу в гнучкому методичному підході, що комплексно
враховує вимоги зацікавлених сторін та забезпечує підприємство торгівлі як
користувача необхідним методичним інструментарієм оцінки ефективності.
Необхідно зауважити, що питання методичного забезпечення комплексної оцінки
ефективності функціонування підприємств торгівлі з позицій зацікавлених сторін
майже не були предметом наукових досліджень українських вчених, хоча окремі
розробки провідних фахівців з економіки та менеджменту в торгівлі є підґрунтям
для розробки та обґрунтування необхідного методичного інструментарію.
Існуючи розробки щодо практичного застосування теорії зацікавлених сторін в працях І.Б. Гуркова, М.А. Петрова, О.Ю. Хазова та українського дослідника К.І. Редченко
носять фрагментарний характер, слабо структуровані та формалізовані, а також не
враховують специфіку роздрібної торгівлі. Все перераховане вище, підкреслює
необхідність та своєчасність обґрунтування методичного інструментарію
комплексної оцінки ефективності підприємств роздрібної торгівлі з позицій
зацікавлених сторін.
Реалізація
розробленого методичного підходу здійснюється в певній процесуальній
послідовності. Так, на першому етапі необхідно сформувати вибіркову сукупність
торговельних підприємств – об’єктів порівняльної оцінки ефективності. Другий етап комплексної оцінки ефективності присвячено
ідентифікації ключових зацікавлених сторін обраних для дослідження підприємств
роздрібної торгівлі.
У межах
третього етапу необхідно здійснити низку аналітичних процедур (кроків),
пов’язаних з визначенням основних величин, що використовуватимуться під час
оцінки ефективності функціонування суб’єктів торговельного бізнесу. Так,
для кожного стейкхолдера мають бути визначені групи інтересів, на основі яких в
подальшому обираються критеріальні показники ефективності з точки зору кожного суб’єкта
оцінки.
Найважливішою процедурою у межах третього етапу запропонованої методики є
визначення для кожної зацікавленої сторони результатів (представлених або як
ефект, або як деструкція), які отримують від торговельного підприємства ключові
стейкхолдери, та внесків, які торговельне підприємство отримує від них. Проте, складність даного
етапу полягає у тому, щоб обрати навіть із вже обмеженої палітри показників ті,
що найбільш повно й об’єктивно характеризують найважливіші внески та стимули зацікавлених сторін.
Критичний аналіз ролі й інформативності індикаторів внесків та вигод
зацікавлених сторін дозволив обґрунтувати доцільність використання у методиці
комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі
показники, наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Показники, що рекомендується для застосування у методиці
комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі
з позицій зацікавлених сторін
Ключові зацікавлені
сторони торговельного підприємства |
Показники, що
відображають |
|
Вигоди, які отримують
стейкхолдери |
Витрати, які несуть
стейкхолдери |
|
Споживачі |
Відносна вартість товарів |
Обсяг товарообороту |
Постачальники |
Оборотність кредитор-ської
заборгованості |
Оборотність товарних запасів |
Персонал |
Середня заробітна плата |
Продуктивність праці |
Власники |
Економічна додана вартість |
Величина інвестованого капіталу |
Зважаючи на те, що для
визначення виокремлених показників використовуються різні одиниці вимірювання,
з метою забезпечення співставності, в межах четвертого етапу порівняльної
комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі
необхідно здійснити розрахунок стандартизованих показників результатів та
витрат методом багатомірного порівняння.
На
п’ятому етапі комплексної оцінки з метою визначення відносних показників
ефективності для кожної з ключових зацікавлених сторін роздрібного
торговельного підприємства величина безрозмірного показника ефекту (вигоди)
співвідноситься з величиною безрозмірного показника витрат.
Виходячи
з того, що кожний з стейкхолдерів різною мірою впливає на розвиток та
ефективність функціонування підприємств торгівлі, наступний, шостий етап
присвячено визначенню значущості інтересів зацікавлених сторін.
З урахування
віднайдених коефіцієнтів вагомості (на основі застосування методу аналізу
ієрархій) та розрахованих відносних показників ефективності з позиції кожної
зацікавленої сторони на останньому етапі необхідно визначити інтегральний
індекс ефективності функціонування підприємства роздрібної торгівлі за
формулою:
,
де ІЕФj – інтегральний індекс
ефективності функціонування j-го торговельного підприємства з позицій
зацікавлених сторін;
Вi – коефіцієнт вагомості
інтересів і-тої зацікавленої сторони;
Еij – відносний показник ефективності функціонування j-го
торговельного підприємства з позицій і-тої зацікавленої сторони.
Використання запропонованої методики дає змогу
визначити ступінь порівняльної ефективності функціонування підприємства
торгівлі в цілому та для кожної зацікавленої сторони зокрема. Застосування
обґрунтованого методичного підходу є основою складання рейтингу ефективності
торговельних підприємств та розробки аргументованих управлінських рішень.