Н.С. Артамонова, О.А. Ковалик

Одеський національний політехнічний університет

Управління дебіторською заборгованістю за допомогою відкритого рахунку

На сьогодні отримати кредит може будь-яке кредитоспроможне підприємство, на відміну від минулої практики, коли існували здебільшого споживчі кредити і система кредитування була не відпрацьованою. Однак навіть ліквідному підприємству можуть відмовити у кредитуванні, наприклад через неефективне використання коштів на підприємстві або якщо кредитний спеціаліст має сумніви, щодо можливості позичальника повернути кошти у зазначений термін.

Комерційний кредит – це одна з найперших форм кредитних відносин в економіці, саме він породив вексельний обіг і тим самим сприяв розвитку безготівкового грошового обігу. Основна мета комерційного кредиту – прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку. Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель.

Комерційні кредити

На рис. 1 представленні три основні види комерційного кредиту.

Рис. 1. Види комерційного кредиту

Необхідно постійно шукати нові механізми і технології комерційного кредиту, щоб забезпечити безперебійну реалізацію товарів (послуг, робіт) та зменшити ризик непогашення дебіторської заборгованості. Конкретні умови комерційного кредитування залежать від кон'юнктури певного товарного ринку. Так, на світовому ринку з розширенням експорту машин і складного обладнання новим явищем стало подовження термінів їх комерційного кредитування. Довгострокові кредити у такому разі надаються продавцем покупцю на основі банківських гарантій [1].

У розвинених країнах відкритий рахунок є основним фінансовим інструментом збуту продукції в оптовій торгівлі. Такий рахунок як одна з форм розрахунково-кредитних відносин між продавцем і покупцем широко застосовується у Великобританії, Німеччині, Франції та інших країнах. Заборгованість, що виникає при цьому, оформляється векселем, щоб у разі необхідності можна було врахувати цей вексель в установі банку.

Маючи відкритий рахунок, підприємство-покупець може періодично закуповувати товари без оформлення кредитних угод у кожному окремому випадку. На замовлення покупця товар негайно відвантажується, а оплата за нього здійснюється у визначені терміни після одержання рахунку-фактури.
Фірми, що використовують такий рахунок, як правило, виступають почергово у ролі продавців та покупців, що являється одним із способів забезпечення виконання сторонами платіжних зобов’язань.

З одного боку використання відкритого рахунку спрощує фінансові операції, а з іншого – сприяє зменшенню об’єму безнадійної дебіторської заборгованості.

Більшість товарних угод у бізнесі фінансується через відкритий рахунок. Покупець може отримувати продукцію доти, поки він сплачує за неї гроші. Ця процедура дозволяє мінімізувати розрив між надходженням і відпливом готівки. Виробникові це також вигідно. Погодившись на відстрочку оплати, він тим самим одержує надійного постійного покупця, який гарантовано віддасть перевагу купувати товари в нього, а не в іншого постачальника.

З метою ефективного управління дебіторською заборгованістю необхідно вести кредитну політику на підприємствах для чіткого контролю за інкасацією дебіторської заборгованості.

Залежно від ситуації на ринку необхідно проводити більш-менш жорстку кредитну політику. Більш жорстка кредитна політика пов’язана з підвищенням вимог до кредитоспроможності покупців, зменшенням кредитного періоду та знижок за ранню оплату, а також збільшенням вимог до інкасації коштів у випадку простроченої заборгованості. М’яка кредитна політика сприяє збільшенню обсягів реалізації продукції і визначається пом’якшенням вимог до кредитоспроможності покупців, збільшенням кредитного періоду та дисконту. Продумана кредитна політика, що відповідає поточній ринковій кон’юнктурі й цілям фірми, забезпечує збільшення прибутковості та ефективності фінансово-господарської діяльності фірми.

Напрям кредитування за відкритим рахунком має широкі перспективи в Україні. При таких комерційних зв’язках взаємні фінансові вимоги та заліки сторін-учасниць відображаються за відкритим рахунком, що дає змогу одразу ж проводити заліки платіжних умов та зобов’язань контрагентів угоди, а відтак – значно знизити ризик неплатежів. Однак слід пам’ятати, що обсяги комерційного кредиту зростають лише в часи економічного піднесення, у кризові ж періоди вони скорочуються.

Література:

1. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. – 2.вид., стер. – К.: Знання, 2001. – 216 с.

2. Синки Дж. мл. Управление финансами в коммерческих банках. – М.: СаїаІ-Іаху, 1994.

3. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.

4. Энциклопедия предпринимателя / С.М. Синельников и др. – СПб., 1994.