Маліченко Олександра Миколаївна

аспіранта кафедри правового регулювання економіки

Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана

„ Здійснення господарської діяльності пов’язаної з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та дотриманням вимог чинного законодавства ”

Здійснення суб’єктами господарювання господарської діяльності неможливе без попередження та усування небезпек, які загрожують діяльності цих суб’єктів і відповідно у такій специфічній діяльності суб’єктів господарювання з дорогоцінними металами і камінням, особливо при купівлі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на ринках дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Наголошуємо, що до сьогодні система ліцензування господарської діяльності у сфері провадження господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння поступово набирала нового вигляду. Саме тому в багатьох пiдприємцiв виникає безліч питань щодо нового порядку ліцензування, відносин з органами ліцензування, плати за видачу лiцензiї, здійснення контролю за дотриманням лiцензiйних умов та вимог.

Перш за все, при дотримання встановлених вимог щодо використання дорогоцінних металів суб’єктами господарювання в своїй господарській діяльності, варто виокремити те, що однією з найважливіших потреб будь-якого суб’єкта господарювання є потреба в безпеці здійснення його господарської діяльності. Однією з умов сталої діяльності суб’єктів господарювання на ринку ювелірних металів та дорогоцінного каміння є небезпека, на яку потрапляють суб’єкти господарювання в Україні, є небезпека потрапляння до них дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів сумнівного походження та відповідно подальше неналежне використання ними цих матеріалів.

Відповідно, також непоодинокими є спроби суб’єктів підприємницької діяльності здійснювати організацію зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння з порушенням чинного законодавства і порушенням умов облік щодо надходження, використання та залишків дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Типовими порушеннями також є не проведення у встановлені строки інвентаризації в усіх місцях зберігання і безпосередньо на виробництві дорогоцінних металів.

Відповідно до чинного законодавства, стаття 11 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» встановлює, що використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння провадиться суб’єктами господарювання відповідно до закону, якщо інше не передбачене законами України.

Аналіз зазначеної норми вказує на доцільність ретельних перевірок, здійснюваних Державною пробірною службою України з метою забезпечення виконання вимог актів законодавства щодо одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Варто відмітити підставу, на якій проводяться зазначені перевірки відповідним органом державного регулювання, а саме такою підставою відповідно до п. 3.2 Положення «Про здійснення державного пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, призначених для реалізації суб’єктами господарювання», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 240 від 18.05.2001р. є письмове розпорядження за підписом голови Державної пробірної служби.

Під час цієї перевірки уповноважені посадові особи Державної пробірної служби мають право оглядати робочі місця, робочі та допоміжні приміщення, безперешкодного доступу на всі об’єкти, вимагати та безперешкодно отримувати від посадових та інших працівників об’єкта відповідні документи, відбирати зразки виробів, проб продукції, матеріалів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи Державної пробірної служби мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на посадових осіб у разі порушень визначених правил отримання, витрачання, обліку і зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виробів.

Отже, виходячи з зазначеного, основні права, якими наділено посадових осіб цієї служби щодо збитків, завдані суб’єкту господарської діяльності в процесі здійснення державного контролю посадовими особами при відборі проб, проведенні експертизи і аналізів, а також шляхом зламу ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які не відповідають установленим вимогам, відшкодуванню не підлягають, що є, прямо кажучи, правовою нормою не на користь суб’єктів господарювання.

Література :

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. За № 436-IV  // Відомості Верховної Ради України − 2003. − № 18 − 22 − Ст. 144.

2. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V // Відомості Верховної Ради України. − 2007. − № 29 − Ст. 389.

3. Єфремова К. Господарсько-правове забезпечення функціонування ринку виробів із дорогоцінних металів і каміння // Підприємництво, господарство і право. – 2007. №2. С.17-20.

4. Фатєєв М.. Світовий ринок дорогоцінних металів // Вісник Національного банку України-2005. №4 – С.3-7.

5. Інтернет ресурс „Україна в цифрах 2008 -2009” http://www.minfin.gov.ua.