Яковичук Н.Д., Сидорчук І.Й., Міхєєв А.О., Дриндак В.Б.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

МІКРОБІОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ВАГІНИ, ОБУМОВЛЕНИХ КАНДИДОЗНО-БАКТЕРІАЛЬНИМИ АСОЦІАЦІЯМИ, У ЖІНОК, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У ЙОДДИФІЦИТНОМУ РЕГІОНІ

Серед гнійно-запальних захворювань репродуктивних органів у жінок дітородного віку провідне місце належить вагінітам. Вагініти деякими авторами розглядаються як маніфестація дисбактеріозу (дисбіозу) піхви [2,8]. Вважають, що етіологічно вони пов’язані з умовно патогенними мікроорганізмами, які, за звичай, присутні в порожнині піхви практично здорової жінки [5,9]

Діагноз вагініт часто ставиться тільки на основі скарг і клінічних симптомів захворювання без додаткових лабораторних методів дослідження; симптоми гострого генітального кандидозу можуть супроводжувати ряд інших інфекційних захворювань [1,9].

У нормі їх популяційний рівень дуже низький (<3,0 lg КУО/мл), а вірулентність цих мікроорганізмів понижена. Тому для діагностики вагінітів необхідно визначати не тільки видовий склад, що добре описано в літературних джерелах, а необхідно обов’язково встановити їх популяційний рівень. Це може дати можливість визначити провідного збудника.

У діагностиці запальних процесів важливе значення мають імунологічні дослідження [3,4,6,7]. У літературі немає опису діагностичного значення імунних порушень при цих захворюваннях, а також залежності змін у системному імунітеті від провідного збудника. Перераховані вище питання не мають наукового обгрунтування, що негативно впливає на вирішення цієї важливої задачі.

Крім того, Північна Буковина як вогнище ендемічного зоба відома споконвіку, що зумовлено біогеохімічними властивостями регіону. Враховуючи цю обставину, а також послаблення уваги в останні 15-20 років до дефіциту йоду, нами, поряд з іншими дослідниками, виконаний фрагмент, що характеризує мікробіологічні та імунологічні аспекти формування та перебіг вагініту в жінок, що проживають у Чернівецькій області.

Мета дослідження: Визначити видовий склад та популяційний рівень патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, встановити провідних збудників запального процесу та їх вплив на показники системного імунітету та мікроекологію порожнини товстої кишки. Об’єкт дослідження – жінки віком 18-32 роки, хворі на кандидозний та бактеріальний вагініти. Предмет дослідження – видовий склад та популяційний рівень мікрофлори виділень піхви (заднього склепіння), вмісту порожнини товстої кишки і показники клітинної і гуморальної ланки системного імунітету та неспецифічної ефекторної системи в жінок, хворих на кандидозний і бактеріальний вагініти, а також рівень окремих прозапальних міжклітинних медіаторів. Методи дослідження: бактеріологічний, імуноферментний, мікологічний, імунологічний та статистичний [3,4,6,7].

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що до складу асоціації входять провідні збудники та їх асоціанти - умовно патогенні найпростіші (вагінальні трихомонади), дріжджоподібні гриби роду Candida, аеробні та анаеробні, грампозитивні та грамнегативні бактерії.

Провідними збудниками кандидозного вагініту в жінок, дітородного віку є Candida аlbicans (85,4 %), С. glabrata (3,8 %), C. inconspiena (3,3 %), C. krusei (2,5 %), C. tropicalis, C. gullermondii (по 1,9 % кожна), які в асоціації з аеробними та анаеробними бактеріями, що належать до 17 таксономічних груп, формують клінічну маніфестацію кандидозного вагініту.

Провідними збудниками бактеріального вагініту в жінок Північної Буковини є золотистий стафілокок (у 26,9 %), ешерихії (у 11,3 %), гонокок (у 7,5 %), вагінальні трихомонади (у 7,0 %), бактероїди (у 4,1 %), пептокок (у 4,1 %), пептострептококи (у 1,4 %), превотели (у 0,5 %) та епідермальний стафілокок (у 0,2 %).

Розвиток та перебіг як кандидозного, так і бактеріального вагініту супроводжується глибокими змінами видового складу та популяційного рівня мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки, які характеризуються елімінацією або вираженим дефіцитом облігатних анаеробних аспорогенних фізіологічно корисних біфідобактерій та лактобактерій, зростанням кількості видів та популяційного рівня ентеробактерій, пептострептококів та інших мікроорганізмів, а також контамінацією порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними) ешерихіями та іншими ентеробактеріями, популяційний рівень яких досягає високих цифр. При кандидозному вагініті спостерігається значне зростання ролі в мікробіоцинозі порожнини товстої кишки дріжджоподібних грибів роду Candida.

У жінок, хворих на кандидозний вагініт, переважає концентрація IL-2, який підсилює клітинну імунну відповідь – цитотоксичну дію Т-СD8-лімфоцитів та інших кілерних клітин, а в жінок, хворих на бактеріальний вагініт, перевагу має інтерлейкін-6 (IL-6), який активує В-лімфоцити, що призводить до посилення гуморальної імунної відповіді, яка стає у цих пацієнтів провідною. У жінок, хворих на кандидозний вагініт, процес запалення формується на фоні послаблених факторів та механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту і формується переважно клітинна імунна відповідь, а в жінок, хворих на бактеріальний вагініт, перевагу має формування гуморальної імунної відповіді.

Висновки. 1. Мікробіологічні дослідження патологічного матеріалу (вмісту порожнини (заднього склепіння) піхви) у жінок, хворих на вагініти, повинні бути направлені на встановлення не тільки видового складу збудників, а обов’язково визначати їх популяційний рівень з метою встановлення провідного збудника запального процесу і розробки методу етіотропної терапії проти провідного збудника. 2. Для покращення ефективності лікувальних заходів жінок, хворих на кандидозний або бактеріальний вагініт, у комплексній терапії необхідно проводити заходи для деконтамінації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів із порожнини товстої кишки та корекції мікробіоцинозу кишечника. Крім того, одночасно рекомендується проводити імунореабілітаційні заходи, направлені на реабілітацію клітинної ланки системного імунітету та системи неспецифічного протиінфекційного захисту в жінок, хворих на кандидозний вагініт, а у випадку бактеріального вагініту – проводити імунореабілітаційні заходи, направлені на посилення гуморальної ланки системи імунітету та неспецифічного протиінфекційного захисту.

Практичне значення одержаних результатів. Для раціональної етіотропної терапії бактеріального або кандидозного вагінітів рекомендується визначення чутливості провідного бактеріального збудника до антибіотиків, або провідного кандидозного збудника до фунгіцидних препаратів і відповідно використовувати високоефективні антимікробні препарати.

Література: 1. Бурка О.А., Семенюк Л.М. Один из подходов в лечении вагинитов// Здоровье женщины. – 2009. - № 3 (39). – С. – 43 – 44. 2. Инфекции в акушерстве и гинекологии / Под ред. О.В. Макарова, В.А. Алешкина, Т.Н. Савченко. – М.: МЕДпрес-информ, 2007. – 464. 3. Медицинские лабораторные технологии. (в 2-х томах). – Том 2. – Справочник / Под редакцией проф. А.И. Карпищенко. – Санкт-Петербург: Интермедика, 2002. – 600 стр. с ил. 4. Наглядная иммунология / Г.-Р. Бурместер, А. Пецутто; Пер. с анг. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. – 320 с: ил. – (Наглядная медицина). 5. Орлова В.С. Нормоценоз влагалища у женщин репродуктивного возраста, механизмы его регуляции и дисбиотические варианты // Рос. вестн. Акушера-гинеколога. – 2007. – Т. 7, № 4. – С. 36 – 39. 6. Основы иммунопрофилактики и иммунотерапии инфекционных болезней / Н.В. Медуницын, В.И. Покровский / Учеб. пособие. – М.: ГЭОТАР - Медиа, 2005 – 528 с.: ил. 7. Основы медицинской иммунологии / Под ред. Рабсона А., Ройта А., Делвза П. / Пер. с анг. – М.: Мир, 2006. – 320 с., ил. 8. Товстановская В.А. Опыт применения препарата Микогал при кандидозном вульвовагините у беременных // Здоровье женщины. – 2009. - № 3 (39). – С. – 37 – 38. 9. Урогенитальные инфекции у женщин: клиника, диагностика, лечение / Под. ред. В.И. Кисиной, К.И. Забирова. – М.: ООО „Мед. информ. Агенство”, 2005. – 280 с.