доцент Кочкіна І.М., Пиж’янова Н.В.

Одеська державна музична академія

ОРГАНІЗАЦІЯ АМАТОРСЬКОГО ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ ПРИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

В сучасних умовах батьки приділяють недостатньо часу духовному та естетичному розвитку дітей, оскільки пріоритетом у даному випадку є фінансове благополуччя родини. В свою чергу загальноосвітні школи та вищі навчальні заклади (не спеціалізовані) також не приділяють достатньої уваги розвитку творчих здібностей молоді.

Крім цього загальноосвітні школи проводять заняття музики в обмеженій кількості і виключно до 7 класу, а вищі навчальні заклади практично не мають хорових колективів.

Обмеженість коштів не дозволяє багатьом дітям відвідувати музичні школи, студії, театри, фестивалі, концерти – все це призводить до естетичного регресу молоді.

Цілком очевидно, що такий дефіцит масового мистецтва веде до духовного та естетичного зубожіння особистості.

Враховуючи вищезазначене Україна потребує популяризації аматорських хорових колективів при загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах.

Організаційно-педагогічні аспекти. Метою функціонування аматорського хору є залучення молоді до мистецтва, його естетичного виховання, моралізація суспільства.

У даному контексті теоретик хорової справи В. Краснощоков зазначав, що „хор – це великий вокально виконавський колектив, який засобами свого мистецтва правдиво, художньо повноцінно розкриває зміст та форму виконаних творів і своєю творчою діяльністю сприяє ідейно-естетичному вихованню народних мас” [1. C.11]. Достатньо вдало охарактеризував мету функціонування хорових колективів К. Пігров. Він зазначав „хор – це організований колектив співаків...творчий колектив, основна мета виконавської діяльності якого – ідейно-художнє і естетичне виховання народних мас” [2, С.21].

Вищезазначене стосується не лише професійних а й аматорських хорових колективів.

До створення аматорського хорового колективу потрібно підходити надзвичайно відповідально. Перш за все, у створенні аматорського хорового колективу повинен бути зацікавлений не лише диригент, а й адміністрація навчального закладу. Про створення хорового колективу повинно бути повідомлено заздалегідь на загальних зборах, а вже більш детальне обґрунтування доцільності створення хору повинно відбуватися на виховних годинах. Доцільно, на нашу думку, щоб диригент особисто був присутнім на вищезазначених зборах. На загальних зборах диригенту буду доречно розповісти про високохудожнє хорове мистецтво та зацікавити майбутніх учасників хору, в свою чергу, керівництво навчального закладу повинно створити умови найбільшого сприяння.

Система мотивації учасників аматорського хору вищого навчального закладу повинна використовувати матеріальні (підвищення на 10% стипендії, позачерговий відпочинок у студентському профілакторії або базі відпочинку) психологічні (нагородження цінними призами, оголошення подяки) та моральні стимули.

У загальноосвітній школі мотиваційними факторами можуть бути: нагородження цінними призами, оголошення подяки, безкоштовні екскурсії до пам’яток культурної спадщини.

Організація хору. Після повідомлень керівництва необхідно розмістити матеріали на відповідних інформаційних носіях, в яких буде вказано час та місце прослуховування бажаючих прийняти участь у аматорському хорі. Диригент повинен пам’ятати, що сутністю аматорського хору є залучення усіх бажаючих співати, незалежно від вокальних даних та тембрального окрасу голосу. Прослуховування повинно бути здійснено таким чином, щоб диригент зважаючи на здібності учасників колективу, міг розподілити хористів на хорові групи. Після визначення кількості учасників потрібно перейти до розпорядку роботи. Якщо мова йде про вищий навчальний заклад, то репетиції повинні проходити як мінімум раз на тиждень та тривати півтори години. Щодо хору загальноосвітньої школи: для дітей з 1 по 5 класи заняття тривають двічі на тиждень по 45 хвилин, з 6-12 класи годину двічі на тиждень. Час репетиції та її інтенсивність залежить від вікових можливостей організму, здатності усвідомлення матеріалу. Перша репетиція є дуже важливою, оскільки потрібно познайомитися із учасниками, якщо учасників багато - поділити їх на старші та молодші хори. Необхідним є призначення старости або інспектора хору, який буде фіксувати відвідування. Важливим також є призначення концертмейстера. У загальноосвітній школі ним може бути учитель музики, а у вищому навчальному закладі, за необхідністю, цю функцію виконує сам диригент. На першій репетиції важливо визначити потенціал та цілі колективу. Також потрібно визначити необхідні складові хорового інвентарю (костюми, ноти, слова пісень) та призначити завідуючого хоровим інвентарем. Необхідно зауважити, що диригент заздалегідь повинен обговорити з керівництвом навчального закладу питання часткового фінансування. На другому занятті, за умови комплектації хору учасниками, необхідно перейти до визначення структури занять. Структура занять хору загальноосвітньої школи може бути такою:

1. музичне привітання;

2. коротке хорове сольфеджіо;

3. знайомство із піснею та початкове її вивчення;

4. підведення підсумків;

5. повтор вивченого матеріалу;

6. музичне прощання.

Структура занять хору вищого навчального закладу дещо інша. Музичне привітання у даному контексті буде не зовсім доречним. Його можна замінити короткою розспівкою або нетривалою піснею, тобто розспівку можна провести на вже вивченому матеріалі. Сольфеджіо також буде не доречним, адже дітей загальноосвітньої школи простіше навчити азам нотної граматики, які ще й підкріплюються теорією на уроках музики, ніж дорослих, які взагалі не знайомі із нотною граматикою. У даному контексті найбільш доречним є вивчення хорових творів „на слух”. Звісно у аматорському хорі вищого навчального закладу також необхідно приділяти увагу диханню, звуку, характеру та культурі співу. Музичне прощання під час завершення занять аматорського хорового колективу вищого навчального закладу також буде не доречним.

Важливу роль у аматорському хорі відіграє вдало підібраний репертуар. У ньому повинні бути твори актуальні для будь-якого свята. Наприклад, твори до першого дзвінка, Нового року, колядки, щедрівки, веснянки, до 8 березня тощо.

Бажано виділяти такі вікові групи:

1. підготовча – 5-6 років;

2. молодша – 7-10 років;

3. середня – 11-14 років;

4. старша – 15-17 років.

Якщо не має достатньої кількості учасників, бажано поділити хор хоча б на молодшу та старшу групи.

Список літератури:

1. Краснощеков В. Вопросы хороведения /В. Краснощеков. – М., 1969. – С.11

2. Керування хором [Текст]: учебное пособие / К.К. Пігров; Заг. ред. О.З. Міньківського. - 2-ге вид., випр. і доп. - К. : Держ. вид-во образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962. - 202 с. : іл., ноти. - (Б-чка худож. самодіяльності ; №5)