Філологічні науки/6. Актуальні проблеми перекладу

Іващенко О.А.

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України

Граматичні особливості науково-технічної літератури

Граматика – це засіб вивчення іноземної мови, а не мета. Зокрема мета вивчення граматики при навчанні читанню як виду мовленнєвої діяльності – прокласти шлях до розуміння інформації, що міститься в текстовому матеріалі. Тому ми вважаємо за необхідне ознайомити курсантів з граматичними особливостями науково-технічної літератури.

Однією з найбільш розповсюджених особливостей науково-технічного тексту є широке вживання речень з дієсловом-присудком у пасивному стані, тобто вживання пасивних конструкцій (is extinguished, was structured, is composed). Це пояснюється тим, що науково-технічний текст найчастіше являє собою описання процесів або фактів, і тому автор прагне зосередити увагу саме на них. Як правило, переклад таких речень не викликає ускладнень, за винятком тих випадків, коли перехідність дієслів в українській та англійській мовах не співпадає.

В науково-технічному тексті зустрічається велика кількість складних по структурі речень з сурядними та підрядними зв’язками всередині них. Переклад таких речень вимагає уміння розбиратися в їх граматичній структурі, твердого знання службових слів, за допомогою яких здійснюються зв’язки між окремими частинами складних речень або між реченнями: Fire service ladders are similar to any other ladder in shape, design, and purpose, but they have to be constructed under rigid specifications (Пожежні драбини подібні до будь-якої іншої драбини за формою, дизайном та призначенням, але вони повинні бути сконструйовані за жорсткими технічними характеристиками (складносурядне речення). Roof ladders are generally required to lie flat on the roof surface so that firefighters may stand on the ladder for roof work (Дахові драбини повинні лежати на поверхні даху, щоб пожежники могли стояти на них і виконувати свою роботу (складнопідрядне речення)).

Звертає на себе увагу вживання великої кількості дієприкметникових, герундіальних та інфінітивних зворотів (it appeared to become, we want it to be, the work was considered finished, the experiment being done). Ці конструкції викликають при перекладі особливі труднощі і є джерелом багатьох грубих помилок. Курсанти плутають схожі за зовнішнім виглядом дієслівні форми: дієприкметник минулого часу в складі звороту та дієслово-присудок в минулому часі, герундій та дієприкметник теперішнього часу.

Для англійських науково-технічних текстів характерне виділення (логічне або емоційне) головного з основної маси фактів, що повідомляються. Це досягається вживанням особливого порядку слів (інверсії) і використання спеціальних конструкцій: Sometimes they are visible – інколи вони видимі; Even under a small microscope they are visible – вони видимі навіть під малим мікроскопом; In order to be visible they are studied under a small microscope – щоб їх побачити, вони розглядаються під мікроскопом.

Особливо слід зупинитися на маркерах, оскільки вони грають важливу роль для розпізнавання граматичного контексту: 1) для іменників це означений та неозначений артиклі, займенники, числівники - a, the, some, this, a few, my, three; 2) для прикметників – суфікси (-al, -y, -ant, -ive), місце в реченні (після маркера іменника, після іменника, після дієслова-зв’язки); 3) для дієслова – форми дієслів to be, to have, to do, модальні дієслова, місце в реченні; 4) для прийменникових фраз – in, out, over, through, below; 5) розділові знаки – коми, лапки, двокрапки.

Важливо також оволодіти стройовими елементами мови. Вони не тільки забезпечують можливість точного розуміння, але і значно прискорюють процес читання, оскільки це дозволяє швидко та правильно поєднати окремі одиниці тексту в більш складне смислове утворення.

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що вироблення навичок розпізнавання граматичного контексту – складний процес, який потребує значних зусиль. Тому необхідно виробити у курсантів навички виявлення смислових зв’язків між словами, інакше кажучи, розпізнавання і прогнозування граматичного контексту кожного мовного явища. Звичайно курсант висуває гіпотези стосовно змісту речення виходячи зі значення слів, не враховуючи їх синтаксичні функції, об’єднуючи та розділяючи слова довільно. Між тим, правильне розуміння змісту речення визначається не стільки значенням окремо взятих слів, скільки їх формою та синтаксичною функцією, тобто граматичним контекстом. Граматичним контекстом можуть бути форма слова, послідовність слів у словосполученні, наявність або відсутність артикля, прийменника і т. ін.

Як наслідок, курсанти повинні отримати навички сприйняття граматичного контексту. Сюди можна віднести уміння:

- визначати речення як просте або складне, виділяти у ньому елементарні відрізки (просте речення, дієприслівникові та інфінітивні звороти, поширені означення);

- знаходити та розуміти в межах кожного елементарного відрізка повнозначні дієслова (присудок, головне слово звороту);

- знаходити та розуміти за ознакою смислового та формального узгодження з присудком підмет, прямий додаток;

- виділяти сполучники, сполучникові слова, прийменники, займенники.

прогнозувати інформативну цінність означень, обставин.

Література:

1. Берман И.М. Методика обучения английскому языку в неязыковых вузах. – М., «Высш. Шк.», 1979, - 230с.

2. Григоров В.Б. Учись читать литературу по специальности: Пособие по англ. яз. – М.: Высш. шк., 1988. – 134с.

3. Докштейн С.Я., Макарова Е.А., Радоминова С.С. Практический курс перевода научно-технической литературы (английский язык), - М.: Воен. изд-во, 1973. - 448с.