вплив хронотипів та режиму життєдіяльності підлітків на показники працездатності

Пашковська О.В., Кушнір А.І., Спориніна Т.Д.

Чернівецька гімназія №2

Усі матеріальні об'єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Так, Місяць обертається навколо Землі приблизно за 30 діб, а Земля навколо Сонця - за 365 діб. Ритми притаманні також усім об'єктам мікросвіту і людині зокрема. Вони пронизують усе живе на Землі: на клітинному, тканинному, функціональному рівнях.Біологічні ритми - це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах. Ритмічність функціонування різних органів і систем відбувається завдяки інформації, яка поступає в організм через сітківку ока про зміну світлового режиму і, отже, про період доби, сезонні зміни тощо.

Стан здоров’я та працездатність людини багато в чому залежить від того, наскільки режим праці і відпочинку відповідає його індивідуальним біоритмам. Зміни режиму «сон-бадьорість», фізичної активності можуть призвести до десинхронозу, що може спричинити виникнення різноманітних патологічних станів, зокрема захворювань серцево-судинної, нервової, імунної систем, органів травлення, психічних порушень, що особливо небезпечно для зростаючого організму. Водночас особливості сенсомоторних реакцій підлітків залежно від їх способу життя вивчені недостатньо, а при проведенні досліджень в цьому напрямку не враховувались природні хронотипи індивідуумів.

Мета роботи: З‘ясувати ступінь ризику виникнення десинхронозу організму підлітків на підставі результатів дослідження особливостей сенсомоторних реакцій залежно від природних хронотипів та режиму життєдіяльності.

Завдання роботи:

1. Встановити особливості швидкості сенсомоторних реакцій підлітків залежно від їх природних хронотипів.

2. Дослідити особливості режимів життєдіяльності підлітків та їх вплив на швидкість сенсомоторних реакцій.

3. Оцінити ступінь ризику десинхронозу організму підлітків та розробити рекомендації щодо корекції способу життя.

В дослідженні взяло участь 57 підлітків віком 13-14 років. На першому етапі здійснювалося опитування за допомогою анкети, розробленої на підставі типових опитувальників для визначення хронотипу людини та режиму життєдіяльності. Результати дослідження були занесені у спеціально розроблену базу даних Microsoft Excel у вигляді електронної таблиці.

На другому етапі оцінювалась швидкість сенсомоторних реакцій за методикою визначення показників уваги за таблицею Шульте в модифікації Ф.Д. Горбова.Дослідження проводилося таким чином: на першому етапі досліджуваний відшукував чорні числа в прямому послідовному порядку, на другому - червоні числа в зворотному порядку, третій етап полягав у почерговому відшукуванні чорних та червоних чисел. Виконання завдання фіксувалося секундоміром, з отриманням часу, який витрачався i наявністю помилок. Дослідження проводилося двічі: зранку (9.00) та ввечері (19.00).Статистичний аналіз результатів дослідження здійснювався із застосуванням t-критерію Стьюдента.

Встановлено, що більш, ніж половині учнів 8-9 класів властиві природні біологічні ритми, що передбачають максимальну фізичну та розумову активність у першій половині дня (це «жайворонки» і особи зі слабко вираженим ранковим типом). Кожний п‘ятий має однакову активність в різні періоди доби і тільки кожний четвертий має природні ритми, що передбачають найбільшу активність у другій половині дня.

Працездатність та витривалість до навантажень «жайворонків» та слабко вираженого ранкового типу за результатами визначення швидкості сенсомоторних реакцій загалом є більшою, ніж у «голубів», «сов» та слабко вираженого вечірнього типу, що може бути свідченням більш сильних адаптувальних механізмів.

Слід зауважити, що переважна більшість учнів у вихідні дні лягає спати після 23.00 (91,2%, у т.ч. 61,4% - після 24.00), а прокидається після 11.00 (59,6%). Привертає увагу різка невідповідність режиму «сон-бадьорість» учнів у вихідні дні їх справжнім природним хронотипам. Як показали результати анкетування, подібна ситуація пов‘язана зі спілкуванням підлітків в Інтернеті та погляданням фільмів та передач по телебаченню переважно у пізні вечірні години.

У будні дні режим «сон-бадьорість» у близько 20% відповідав режиму «жайворонків» та слабкого раннього хронотипу, у той час як у решти осіб зареєстровано так званий «хибний» режим сну та бадьорості, який полягає у пізньому відходженні до сну та ранішньому (у зв‘язку з навчанням) прокиданні. Варто відмітити, що у більш, ніж половини учнів (54,4%) тривалість сну складає менше 8 годин.

Отже, режим «сон-бадьорість» в учнів різниться у будні та вихідні дні і у 78,8% осіб не відповідає природним хронотипам.

Як показали результати нашого дослідження, відсоток справжніх «сов» серед обстежених осіб є незначним, а переважна більшість підлітків, що взяли участь у дослідженні, мають ранковий хронотип, який, є більш фізіологічним. Водночас відсутність фізіологічно сприятливий режиму життєдіяльності негативно позначається на показниках працездатності і, як наслідок, успішності. Наші пращури прокидалися разом з сонцем і лягали спати, коли темніло. Так само чинять і немовлята, які підсвідомо пристосовуються до ритму природи. Тому оптимальним для здоров‘я є режим дня, що відповідає «жайворонку» або «слабкому ранковому типу».

Таким чином, у переважної більшості підлітків відсутній фізіологічно сприятливий режим сну та бадьорості, фізичної активності, харчування, що негативно відображається на швидкості сенсомоторних реакцій і, як наслідок, працездатності та загалом становить небезпеку щодо виникнення десинхронозу та ризику виникнення захворювань з боку різних органів і систем. Все це вказує на необхідність корекції режиму життєдіяльності.