Мойсей В.І.
Асистент ЧТЕІ КНТЕУ
Переміщення трудових
ресурсів в контексті нерівномірності економічного розвитку країн світу
Міжнародна міграція робочої сили є складовою соціального процесу міграції
населення — складного за своєю
природою, різноманітного за формами прояву і
наслідками. На останній впливають різні
демографічні, політичні, соціально-економічні і інші чинники, в той же час, необхідно
зазначити що міжнародна міграція, в свою чергу впливає на розвиток
соціально-економічних систем національного, регіонально-наднаціонального
та глобального рівня.
Саме тому видається обґрунтованим посилений інтерес з боку учених багатьох
спеціальностей, зокрема, економістів відносно
масових переміщень населення, особливо в період інтенсифікації соціально-економічних трансформацій, який
почався з 90-х років ХХ-го століття і триває й понині. Переміщення населення
вивчається в рамках різних наукових
підходів, але економічний є переважаючим. В.А. Іонцев виокремлює 17 основних підходів до вивчення міграції населення,
які об'єднують 45 наукових напрямів, теорій і концепцій. З них 15-ть - в рамках економічного підходу, 5 -
соціологічного, 4 - міграційного, 3 - демографічного, по 2 - в рамках історичного, типологічного, політичного і по
одному – в рамках системного,
географічного, екологічного, історичного, етнографічного, психологічного,
біологічного, генетичного, філософського, юридичного, методологічного [3, с. 18].
Як правило, більшість економістів розглядає
як один з головних чинників міжнародної трудової міграції відмінності в попиті
на робочу силу в різних країнах світу.
Даний чинник впливає на обидві
відносно стабільні складові міжнародної трудової міграції: кількість робітників
– іммігрантів у країні та кількість робітників емігрантів, які вибули і працюють
за мажами країни [1]. Представники
неокласичної концепції вважають даний чинник головним для пояснення існування
міжнародної міграції трудових ресурсів [2].
Як
слушно підмічає В. Коновалов, в основні центри притоку робочої сили в
міжнародному масштабі (ЄС та США) іммігрує значна кількість трудових мігрантів
з країн де офіційно рівень безробіття є нижчим []. Згідно даних Міжнародної організації праці (МОП), які
наводить зазначений дослідник, у 2009
р. рівень безробіття в розвинутих
країнах становив 8,4%, в державах зони «євро» - 9,7%. Проте у 2009 році до цих
регіонів продовжували прибувати трудові мігранти з країн регіонів з нижчим
рівнем безробіття Південно-Східної Азії (рівень безробіття – 5,6%), Південної
Азії (рівень безробіття) (5,1%) [1].
Згідно
неокласичної теорії, нерівномірність
економічного розвитку різних країн, зокрема відмінності в попиті на робочу
силу, зумовлює відмінності в заробітній
платі. Останні зумовлюють переміщення трудових ресурсів з країн з низьким
рівнем заробітної плати до країн з високим рівнем оплати праці [2]. В
цьому і полягає основна причина міжнародної міграції робочої сили згідно
неокласичної концепції. На нашу думку, необхідно
визнати, що різниця в попиті на робочу силу не має прямого зв’язку з оплатою праці
в розрізі глобальної економічної системи. Рівень безробіття в країні та оплата
працівників певної кваліфікації не мають прямого зв’язку з аналогічними
показниками в інших країнах. Певне пояснення цього можна знайти в існуванні
високих соціальних гарантій в ряді країн. Даний аспект підмічено В.
Коноваловим, однак він розглядає існування високих соціальних гарантій, як один
з ключових факторів, який спонукає
мігрувати в країну не лише
потенційного трудового мігранта, а й членів його сім’ї [1]. Це суперечить тому факту, що значна частина
трудових мігрантів – нелегальні, а,
отже ні вони, ні члени їх сімей не можуть розраховувати на гарантії. Проте,
соціальні гарантії є певним граничним рівнем заробітної плати для таких
мігрантів. Адже безробітні розвинутих країн, отримуючи високий рівень соціальної
допомоги не будуть продавати свою робочу силу по ціні, нижчій рівня соціальних
гарантій. В той же час такий рівень може цілком задовольнити представників
інших країн, адже на батьківщині рівень заробітної плати є ще меншим. Тому слід
визнати, що існування в країні високого рівня соціальних гарантій є значимим
чинником, який зумовлює велику кількість
трудових іммігрантів, але не через те, що вони отримують такі гарантії,
а через те, що продаючи свою робочу силу нижче рівня соціальних гарантій у країні
реципієнті, вони отримують доходи, які їх задовольняють в порівнянні з
отримуваними в рідній країні. Тому
рівень соціальних гарантій доцільно включити в агрегований чинник «мотиви
зайнятості», який включає й відмінності в заробітній платі, на відміну від
чинника «різниця в попиті на робочу силу», який в сучасних умовах втрачає
зв’язок з відмінностями в заробітній платі.
Таким чином, в багатьох випадках напрям
міжнародних міграційних потоків трудових ресурсів визначається не лише рівнем
заробітної плати, а й іншими наслідками - можливістю самореалізації. На нашу
думку, логічно вважати більш значимим його для висококваліфікованих
працівників, особливо науковців та дослідників.
Список
використаних джерел:
1. Коновалов В. Международная трудовая миграция и экономический рост [електронний ресурс]
/ В. Коновалов // Человек и труд. -2010. - №12. - http://www.chelt.ru/2010/12-10/konovalov_12-10.html
2. Хикс Дж.
Стоимость и капитал / Пер. с англ../ Дж.Хикс – М.:Изд.гр. «Прогресс, «Универс».
– 1993. – 488 с.
3. Ионцев В.А. Международная миграция
населения: теория и история
изучения. – / Ионцев
В.А. М.: Диалог МГУ, 1999. – с. 235.