Економічні науки/7. Облік
і аудит
К.е.н. Романчук А.Л.
Чернівецький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Технології
бюджетування в системі управління сучасного підприємства
Посилення тенденцій невизначеності, пов’язаних з конкуренцією, вимагають
зміни окремих аспектів управління сучасного підприємства, зокрема зміщення
акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього, до необхідності прискорення
реакції на зовнішні зміни та загрози, тобто до гнучкості економічної поведінки
підприємства, що і забезпечує бюджетування.
Бюджетування, за своєю суттю, є об’єднання технологій планування,
покликаних регламентувати діяльність підприємства на найближчий період. При
всій зовнішній простоті, якісно скласти бюджет реальної організації досить
складно. Важко бути до кінця впевненим, що отриманий результат – найкращий з
можливих планів. Щоб підвищити цю впевненість, доводиться не стільки будувати
плани, скільки удосконалювати процедури, технології їх
складання.
На багатьох підприємствах впроваджена система бюджетування заснована на
використанні західних методик, що не дозволяє в повній мірі здійснювати
ефективне управління їх діяльністю. Таким чином, необхідні нові, адаптовані до
специфіки конкретного господарюючого суб’єкту, підходи формування системи
бюджетування.
Основна ідея бюджетування – поєднання централізованого стратегічного
управління на рівні підприємства і децентралізації оперативного управління на
рівні його підрозділів. Для забезпечення ефективної роботи системи бюджетування
необхідно виконувати такі дії: 1) встановити адміністративні процедури розробки
і прийняття бюджету; 2) відпрацювати питання вертикальної та горизонтальної
деталізації / інтеграції бюджетів; 3) сформувати центри (сфери)
відповідальності і визначити механізм розподілу відповідальності; 4) створити відділ,
що буде відповідати за постановку системи бюджетування, розробку форматів
бюджетів, контролю виконання бюджету і здійснення функцій управління; 5) визначити
схему бюджетування; 6) обрати підхід до бюджетуваня («зверху-вниз» або
«знизу-вверх»); 7) організувати контроль дотримання бюджету і аналізу
відхилень.
В існуючій практиці бюджетування виділяють два підходи: традиційний та
процесно-орієнтований.
Традиційний підхід
бюджетування передбачає формування фінансової структури, де технології діяльності
всього підприємства описуються через технології роботи його підрозділів –
центрів (сфер) відповідальності.
На західних підприємствах переважно використовують процесно-орієнтований підхід до формування системи бюджетування і
побудови бюджетної моделі. На відміну від організаційної і фінансових структур,
покладених в основу традиційного бюджетування, бізнес-процеси змінюються доволі
рідко, що обґрунтовує доцільність їх використання в якості основи для
бюджетного управління.
На думку багатьох науковців використання процесно-орієнтованого підходу
на вітчизняних підприємствах необхідно комбінувати з традиційною системою
бюджетування. За словами І.В. Руденко та М.Ю. Барановської, досвід виконання
проектів з впровадження бюджетування підтверджує правильність застосування
основних положень структурного (традиційного) підходу, за яким формування
процедур бюджетування, які включають складання організаційно-методичних
документів, форм бюджетів, будується на основі фінансової структури підприємства,
тобто починається із визначення типів центрів (сфер) відповідальності.
Процесно-орієнтований підхід доцільно застосовувати на етапі автоматизації і
формалізації всіх процедур бюджетування [1, c.159].
Головним недоліком традиційного підходу є прив’язування до організаційної
структури управління, при зміні якої в проект інформаційної системи
бюджетування необхідно буде вносити систематично зміни, що вимагають виконання
трудомістких процедур адаптації.
Використання процесно-орієнтованого підходу дозволяє на етапі описування
проекту, складання технічного завдання на розробку автоматизованої системи
бюджетування закладати в основу гнучкі алгоритми, які користувач може змінювати
в залежності від управлінських потреб. Проте дана перевага не може повністю
замінити фінансову структуризацію на вітчизняних підприємствах, оскільки зміни
бізнес-процесів повинні бути жорстко прив’язані до діяльності конкретних
підрозділів.
Узагальнюючи
досвід підприємств в області бюджетування, можна представити методику формування
системи бюджетування, побудовану на інформаційних економічних зв’язках в
середині підприємства, які б враховували процесно-структурний підхід (рис.1).
Рис.1. Інформаційні зв’язки в системі бюджетування
Таким чином, традиційна практика бюджетного планування не дає детальну
інформацію, що необхідна для здійснення вимушених змін. Процесно-орієнтоване
бюджетування визначає бізнес-процеси і види діяльності для виконання необхідних
стратегічних задач. Поєднання цих підходів дозволяє підприємству стратегічно
діяти, не повторюючи минулих помилок.
Литература:
1. Руденко И.В.
Методолгические аспекты бюджетирования на предприятии / И.В.
Руденко, М.Ю. Барановская. // Весник Омского университета. - 2008. - №3. –
С.157-161.