Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

К.пед.н. Король С. В., к.пед.н. Орловська О.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Ділові ігри у вивченні іноземної мови

Впровадження інтерактивних технологій навчання у процес вивчення іноземних мов зростає з кожним роком і не втрачає своєї актуальності. Активна взаємодія всіх учасників процесу навчання сприяє підвищенню ефективності опанування іноземною мовою. Яскравим прикладом використання інтерактивних технологій у навчанні іноземної мови може бути організація і проведення ділової гри.

Визначаючи поняття ділової гри, О. Штепа стверджує, що «ділова гра спрямована на розвиток у студентів ділових якостей... Сутність ділової гри полягає у відтворенні професійних ситуацій, у її стандартизованому вигляді та пошуку оптимальних напрямів розвитку цієї ситуації... Відбувається накопичення прийомів здійснення професійних функцій і технічна підготовка до їх реалізації» [3, с. 68]. П. Щербань трактує ділову гру як певну імітацію професійної діяльності. У діловій грі відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення різних думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що веде до виникнення нових знань та уявлень, допомагає набути досвіду професійної діяльності [4, с. 17]. А. Алєксеєв, Н. Дягілєва вважають, що ділову гру можна розглядати як «моделювання» за реальною дійсністю «фахівця» в тих чи інших спеціально створених педагогічних чи виробничих умовах. Ділова гра є засобом і методом підготовки й адаптації до трудової діяльності та соціальних контактів [1]. А. Вербицький визначає ділову гру як знакову модель професійної діяльності, контекст якої задається знаковими засобами – за допомогою мов моделювання, імітації та зв’язків, включаючи природу мови [2]. Німецький розробник ділових ігор D. Ochs стверджує, що ділова гра є конгломератом різних елементів діяльнісно спрямованих методів (рольова гра, кейс-метод) і тому – особливо пристосованою для моделювання комплексних структур і перебігу дій та отримання таким чином досвіду [5].

Отже аналіз різних трактувань ділової гри дозволяє констатувати, що в її основі лежить реальна ситуація або імітаційна модель. Найбільш вдало відображають феномен ділової гри визначення, в яких акцентується, що у такій грі імітується модель певної професійної діяльності. Ділові ігри виділяються тим, що дозволяють студентам, хоча і віртуально, проте все ж таки перенестись у професійну реальність, відчути й перевірити власні знання з фаху та вміння підтримувати комунікацію іноземною мовою на професійну тематику, контролювати свій емоційний стан тощо. Поряд з розвитком іншомовної комунікативної компетентності, ділові ігри розвивають фантазію, сприяють виникненню творчої ініціативи та прийняттю неординарних рішень у розв’язанні професійних проблем. Своє розуміння ділової гри ми вбачаємо в імітації структури функціональних зв’язків процесу виробництва чи діяльності підприємства, де відображаються основні риси професійної діяльності, відтворюються реальні ділові ситуації, відпрацьовуються функціональні взаємодії засобами іноземної мови.

Багатофункціональний характер ділової гри полягає у тому, що її основними функціями виступають:

- комунікативна;

- активізувальна;

- інформаційно-навчальна;

- забезпечення міжпредметних зв’язків;

- рефлексивно-оцінювальна.

Але ефективність реалізації цих функцій залежить від багатьох чинників: наскільки гра адекватна наявним іншомовним знанням студентів, наскільки вміло викладач справляється з організацією гри, наскільки сприятливою є атмосфера для проведення гри, наскільки успішно вписується гра у контекст навчального процесу. Враховуючи всі ці чинники, можна розраховувати на навчальний успіх від проведення ігор на заняттях з іноземної мови.

Проведення ділової гри вимагає певного сценарію та дотримання послідовних етапів, серед яких:

- етап підготовки гравців – ознайомлення з вихідною ситуацією гри, її змістовими аспектами, основною проблемою гри та позиціями гравців; інструкції щодо формальних рамок гри; розподіл ролей;

- етап ігрової фази – взаємодія гравців: обговорення поставленої проблеми, прийняття рішень, виконання завдань;

- етап рефлексії – обговорення результатів гри, перебігу гри та поведінки гравців; критичний аналіз гри, висновки.

У ділових іграх з багатофазовим перебігом дій останні етапи такі як етап ігрової фази та рефлексії можуть повторюватись.

Використання ділових ігор у навчальному процесі викликає у студентів як інтерес до оволодіння знаннями (мотивацію), так і передбачає практичне використання набутих знань і вмінь у конкретному полі діяльності. Крім того, варто зазначити, що у процесі гри здійснюється набуття нових знань і навичок.

Література

1. Алексеев А. А. Теоретические основы формирования деловой игры [Електронний ресурс] / А. А. Алексеев, Н. В. Дягилева. – Режим доступу : http://www.businessgames.ru/osnovi.html. – Заголовок з екрану.

2. Вербицький А. А. Деловая игра как метод активного обучения / А. А. Вербицький // Современная высшая школа. – 1982. – № 3. – С. 129–142.

3. Штепа О. Г. Рольові ігри в системі формування професійної мовленнєвої майстерності педагога : дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Штепа Олена Григорівна. – К., 1996. – 190 с.

4. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П. М. Щербань. – К. : Вища шк., 2004. – 207, [1] с.

5. Ochs D. Das Planspiel im Unterricht [Електронний ресурс] / D. Ochs. – Режим доступу : http://www.lehrer-online.de/planspiel-im-unterricht.php. – Заголовок з екрану.