Про особливості мислення дітей старшого дошкільного віку з хронічними соматичними захворюваннями

Корнієнко В.В., ДНУ ім. О. Гончара, доц. каф .загальної та медичної психології

Макиев В.Ю., ДЗ СМСЧ-6 МОЗ України, лікар

На сучасному етапі розвитку суспільства зафіксовано зростання кількості соматичних захворювань дітей дошкільного віку. За даними Міністерства охорони здоров'я України простежується тенденція до зменшення кількості здорових дітей: лише 8-10% дітей практично здорові, при цьому у 10-15% малюків хвороба приймає хронічну форму [1, 5].

Хвороба вносить свої корективи в життя дитини, впливає на якість життя і її психічний розвиток. Такі діти відстають за показниками біологічного віку, у них часто спостерігається дисгармонійний фізичний розвиток, недостатній обсяг рухової активності, вища захворюваність, вони відстають у розумовому розвитку, з певними труднощами виконують програмні завдання навчання в дитячому садку; мають початкові відхилення в поведінці і, як наслідок, характеризуються недостатнім рівнем готовності до навчання в школі [7].

Виходячи з цього, можна з упевненістю зазначити, що діти з хронічними соматичними захворюваннями потребують системної медико-психолого-педагогічної підтримки, яка повинна бути комплексною, тобто спрямованою не тільки на усунення захворювання, а й на наслідки, пов'язані із захворюванням. Наслідками захворювань у дітей можуть бути порушення таких психічних процесів, як пам'ять, увага, мислення.

Усе це обумовлює актуальність нашого дослідження стосовно проблеми мислення дітей старшого дошкільного віку із хронічними соматичними захворюваннями.

Мета роботи – вивчити рівень мислення дітей старшого дошкільного віку з різними формами хронічних соматичних захворювань.

Об'єкт дослідження – мислення дітей старшого дошкільного віку із різними хронічними соматичними захворюваннями.

Предмет дослідження – особливості мислення дітей старшого дошкільного віку з різними видами хронічних соматичних захворювань.

Концептуальна гіпотеза дослідження полягає у тому, що у дітей, які мають різні види хронічних соматичних захворювань, спостерігаються особливості розвитку когнітивної сфери.

Для підтвердження нашої гіпотези ми провели емпіричне дослідження, результати якого дозволили зробити наступні висновки:

- вивчено, що мислення - це психічний процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях і зв'язках. Найхарактернішою особливістю мислення є його зв'язок із мовленням. В теоретичному мисленні виділяється понятійне і образне мислення, а в практичному - наочно-образне і наочно-дійове. Для успішного навчання дітей найбільше значення має сформованість образного, а не логічного мислення, яке дозволяє дитині намітити спосіб дії, виходячи з особливостей конкретної ситуації або завдання.

- визначено, що для дітей з хронічними соматичними захворюваннями характерним є заниження рівня самооцінки і підвищений рівень тривожності; внутрішньо сімейна атмосфера відрізняється зниженим емоційним мікрокліматом; у дітей спостерігається більш раннє дозрівання психічних новоутворень віку, коли має місце легкий перебіг хвороби.

- теоретично обґрунтовано вибір методології та методів емпіричного дослідження, що дозволяють об'єктивніше і надійніше виділити закономірності, механізми і причинно-наслідкові зв'язки досліджуваного явища з іншими феноменами, науково пояснювати походження і розвиток явища.

- з'ясовано, що після тривалого лікування, діти потребують не тільки профілактичного оздоровлення, але й соціально-психологічної реабілітації та адаптації шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу у комплексі із корекційно-розвивальною та лікувально-оздоровчою роботою.

- аналіз результатів контрольного експерименту показав позитивну динаміку розвитку наочно-образного та наочно-діючого мислення дошкільників старшої групи в порівнянні з рівнем розвитку мислення дітей середньої групи. Ступінь відмінностей в одержаних показниках на першому і третьому етапах дослідження є свідченням адекватності вибраних психолого-педагогічних заходів, здатних зробити вплив на розвиток мислення дитини.

- доведено, що ефективний розвиток розумових операцій відбувається лише за умови активного функціонування мотиваційної, вольової, емоційної, інтелектуальної сфер психіки дитини.

Графічне відображення результатів дослідження мислення після навчального експерименту представлено на рис. 1.

-

Рис. 1. Результати дослідження мислення після навчального експерименту

Література:

1. Агаєва Є. Формування елементів логічного мислення / Є.Агаєва. // Дошкільна виховання. – 1999. – № 1. – С. 15 – 18.

2. Альбицкий В. Ю., Баранов А. А. Часто болеющие дети: клинико-социальные аспекты. Пути оздоровления. − Саратов, 1986. − 183 с.

3. Аршава І.Ф., Корнієнко В.В. Основні початкові прояви психоемоційних розладів у дітей та підлітків: навч. посіб. –Д.: РВВ ДНУ, 2002. – 62с.

4. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), затверджено наказом МОНмолодьспорт України № 615 від 22.05.12 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://osvita.ua

5. Зак О.З. Розвиток теоретичного мислення молодших школярів [Текст] /О.З.Зак. - М.:Педагогика,1984.

6. Ковалевский В. А. Развитие личности соматически больного дошкольника, младшего школьника и подростка / В. А. Ковалевский − Красноярск, 1997. - 122с.

7. Савенков А. Концептуальний підхід до розвитку мислення дошкільнят / А. Савенков // Дошкільна виховання. - 1998. - № 10. – С. 25