Біологічні науки/8. Фізіологія людини і тварин

К.б.н. Соколенко В.Л., Соколенко С.В.

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Україна

Лейкоцитарна формула як показник адаптації

до процесу навчання у ВНЗ

Перехід від шкільної освіти до навчання у вищих навчальних закладах супроводжується тривалим психоемоційним навантаженням і істотною перебудовою психічних і фізіологічних функцій, що можуть привести до розвитку дезадаптаційного синдрому у значної частини першокурсників [1; 2]. Поза сумнівом, психоемоційне навантаження є біологічно доцільною адаптаційною реакцією. Проте, набуваючи надмірно вираженого і хронічного характеру, воно сприяє виникненню різних форм патології [6]. Це створює необхідність своєчасного виявлення доклінічних порушень, що дасть можливість своєчасно здійснювати профілактичні заходи для даного контингенту молоді. Відомо, що реакція на будь-який стресор проявляється підвищенням у крові кількості гормонів надниркових залоз і інволюцією лімфоїдних органів та змінами в імунних показниках [4]. Стрес-індукована імунодепресія зумовлюється високою чутливістю імунокомпетентних клітин до екстремальних факторів середовища [3; 5]. Тобто, на основі аналізу показників системи імунітету можна оцінити перебіг адаптаційних процесів у студентів вузу. Це зумовило актуальність наших досліджень.

Нами обстежено 120 осіб з 1-4 курсів віком 18-22 роки, які на період обстеження не мали гострих і хронічних захворювань. У студентів визначали рівень лейкоцитів (підрахунок у камері Горяєва), лейкоцитарну формулу (на основі кров’яного мазка, фарбування барвником Романовського-Гімза). Забір капілярної крові проводили вранці, до вживання їжі. Показники оцінювали двічі – до тестових випробувань, для оцінки загальної адаптації до процесу навчання, та відразу після тестових випробувань, що відігравали роль додаткового психоемоційного навантаження.

Встановлено, що до тестових випробувань більшість аналізованих показників знаходяться у межах норми, рекомендованої у даних літератури, проте, у студентів першого курсу відносне та загальне число лімфоцитів знаходиться на нижній межі фізіологічної норми, а відносне число нейтрофілів дещо вище норми. У студентів інших курсів відносне число нейтрофілів знаходиться на верхній межі гомеостатичної норми. Таким чином, у студентів ВНЗ активована неспецифічна ланка клітинного імунітету, особливо виражена у обстежених з 1-го курсу. Очевидно, це є наслідком посиленого психоемоційного навантаження, викликаного адаптацією до навчального процесу на першому курсі. Дійсно, згідно даних літератури, при адаптаційних процесах можливий перерозподіл між популяціями лімфоцитів і нейтрофілів саме на користь останніх [6].

Встановлено, що у студентів 1-го курсу вище, порівняно із студентами другого курсу, відносне та загальне число моноцитів, відсоток нейтрофілів. Порівняно із студентами 3-го курсу, у обстежених вищий рівень лейкоцитів, нижчий відсоток та загальне число лімфоцитів, вищий відсоток та загальне число нейтрофілів та еозинофілів. Порівняно із студентами 4-го курсу, вищий рівень лейкоцитів, нижчий відсоток та загальне число лімфоцитів, вище загальне число нейтрофілів, відсоток та загальне число еозинофілів. Таким чином, підтверджується наявність адаптаційних процесів клітинного імунітету до процесу навчання у вузі.

У студентів 2-го курсу нижчий відсоток моноцитів, ніж у студентів з 3-го курсу і вище відносне та загальне число еозинофілів, ніж в обстежених з 3-го і 4-го курсів. Підвищений рівень еозинофілів є ознакою стимуляції запальних процесів, і, у даному випадку, може бути кінцевим наслідком адаптаційних процесів, що спостерігаються на 1-му курсі. Згідно даних літератури, у більшості студентів адаптація до нових умов життя і діяльності завершується до кінця першого року навчання, у прибулих з інших місць проживання - до середини другого року [1]. Між показниками студентів 3-го і 4-го курсів відсутні статистично достовірні відмінності, що свідчить про схожий рівень їх адаптації до навчального процесу.

Вивчали вплив на показники лейкоцитарної формули студентів різних курсів психоемоційного навантаження, яке реалізувалося шляхом проведення годинних тестових випробувань. Встановили, що після проведення тестів статистично достовірні зміни спостерігаються лише у показниках, отриманих для студентів першого курсу. У них знижується відносне та абсолютне число лімфоцитів, підвищується відносне та абсолютне число нейтрофілів. Таким чином, психоемоційне навантаження, зумовлене тестовими випробуваннями, викликає зміни такого ж напрямку, як і загальна адаптація до процесу навчання.

Література:

1. Антонік В.Є. Зміни вегетативних функцій у студентів початкових курсів / В.Є. Антонік, Є.П. Антонік, А.П. Афонін // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. Матер. симпоз. Київ-Черкаси, 1995. – С.1.

2. Басанец Л.М. Оценка показателей психофизиологических функций у студентов младших курсов в процессе адаптации к учебным нагрузкам Л.М. Басанец, О.И. Иванова // Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність. Матер. наук. конф. Київ-Черкаси, 1997. – С.4.

3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: Учебное пособие / Г.Н. Дранник – Одесса: Астропринт, 1999. – 604 с.

4. Меерсон Ф.З. Общий механизм адаптации и роль в нем стресс-реакции, основные стадии процесса / Ф.З. Меерсон // Физиология адаптационных процессов / Отв. ред. П.Г. Костюк. – М.: Наука, 1986. – С. 77–23.

5. Фролов Б.А. Функции иммунной системы при действии чрезвычайных раздражителей на организм. В кн.: Иммунофизиология / Б.А. Фролов, Е.А. Корнева, Э.К. Шхинек – СПб Наука, 1993. – С.418-464.

6. Хаитов Р.М. Иммунитет и стресс / Р.М. Хаитов, В.П. Лесков // Рос. Физиол. Ж.– 2001. – Т.87, N8. – C.1060–1072.