Біологія
Денисенко
Я.В., Шупранова Л.В.
НДІ
біології Дніпропетровського національного університету
ім. Олеся
Гончара
ХАРАКТЕРИСТИКА
НАСІННЯ КЛЕНІВ ГОСТРОЛИСТОГО
І
ЯСЕНЕЛИСТОГО ПРИ ЙОГО ФОРМУВАННІ В УМОВАХ
ПРОМИСЛОВОГО
МІСТА
В умовах техногенного забруднення атмосфери і ґрунту деревні рослини
акумулюють важкі метали в надлишкових кількостях, що призводить до змін у
процесах метаболізму. Важкі метали за темпами їх надходження в біосферу і
рівнем токсичності представляють найбільшу небезпеку для навколишнього
середовища в порівнянні з іншими викидами промисловості [1].
Вивченню важких металів та їх впливу на рослини присвячена значна кількість
наукових робіт [2-4]. Натомість, майже відсутня інформація про накопичення
металів у насінні деревних рослин. У зв'язку з цим метою дослідження було
вивчення вмісту деяких важких металів у зрілому насінні представників роду Acer L. в умовах м. Дніпропетровська та їх впливу на деякі
морфофізіологічні показники.
Об'єктом дослідження слугувало насіння кленів гостролистого (A.platanoides L.) – аборигенний вид, та
ясенелистого (A.negundo L.) – інтродукований вид.
Насіння відбирали у жовтні місяці на
вул. Героїв Сталінграду (м. Дніпропетровськ) та в с. Миколаївка
(Дніпропетровська область). Визначення вмісту важких металів (Pb, Cd, Ni, Zn) в насінні кленів
здійснювали атомно-абсорбційним методом.
Наші дослідження показали, що вміст свинцю в насінні клена гостролистого
знаходився на рівні 1.90, а в клені ясенелистому 1.10 мг/кг, а кадмію коливався
у обох видів у межах 0.15-0.26 мг/кг сухої маси (табл.1).
Значення вмісту нікелю у досліджуваних видів кленів були на рівні
4.4–6.1 мг/кг. Найвищі показники вмісту в насінні зареєстровані для цинку: 45.4
для A.platanoides L. і 68.9 мг/кг для A.negundo L.
Таблиця 1
Вміст важких металів в
насінні A.platanoides L. і A.negundo L.
Метал |
A.platanoides L. |
A.negundo L. |
||||
Вміст металу, мг/кг |
Відсоток до контролю |
Вміст металу, мг/кг |
Відсоток до контролю |
|||
контроль |
дослід |
контроль |
дослід |
|||
Свинець |
1,90 |
1,83 |
96 |
1,13 |
0,92 |
81 |
Кадмій |
0,22 |
0,26 |
118 |
0,16 |
0,15 |
93 |
Нікель |
4,37 |
6,08 |
139 |
5,80 |
4,53 |
78 |
Цинк |
37,4 |
53,3 |
142 |
67,7 |
70,1 |
103 |
Примітка. Похибка виміру не перевищує 10% від середніх значень
При порівнянні величин вмісту
важких металів у насінні аборигенного виду A.platanoides L. в умовах міста і в сільській місцевості виявлено, що
вміст кадмію, нікелю і цинку був більшим в умовах міста, ніж в сільській
місцевості на 18, 39 і 42% відповідно. Рівень кадмію в насінні обох моніторингових
ділянок був практично однаковим. Інша картина спостерігалась для насіння
інтродукованого виду A.negundo L. Так, встановлено, що вміст свинцю, кадмію і нікелю був
зниженим у насінні цього виду на забрудненій викидами автотранспорту території
порівняно з сільською місцевістю на 19,7 і 22% відповідно. Рівень цинку в
насінні клена ясенелистого був практично однаковим для досліджуваних територій.
Наслідком забруднення навколишнього середовища викидами автотранспорту
виявилась зміна маси 1000 насінин (рис.1). Так, спостерігається зниження цього
показника у клена гостролистого на 13% у порівнянні з контролем. Маса 1000 насінин,
зібраного в сільській місцевості, становила
65.6 г, а насіння, зібраного уздовж автомагістралі – 57.3 г. У клена
ясенелистого зниження маси дослідного насіння
було на рівні 10% у порівнянні з контролем.
Зниження маси насіння пов'язано з погіршенням його якості, так як
збільшується кількість порожніх насінин.
Рисунок 1 – Вплив викидів
автотранспорту на масу 1000 насінин
A. platanoides L. і A. negundo L.
Отримані результати показують, що як на забруднених територіях міст, так і
в сільській місцевості реєструється значна кількість важких металів. Найвищою
здатністю до накопичення в насінні двох видів кленів виявив цинк, потім нікель,
свинець, а кадмій мав найменшу здатність до поглинання. Виявлено видову
специфічність у накопиченні важких металів в насінні видів роду Acer L.
Бібліографічні посилання:
1.
Бессонова В.П. Влияние тяжелых
металлов на фотосинтез растений: Монография. – Днепропетровск: Днепропетровский
государственный аграрный университет, 2006. – 208 с.
2.
Бортнік Л.М. Вплив антропогенного навантаження на вміст важких металів у
системі ґрунт-рослина // Вісник аграрної науки. – Київ, 1999. –
№ 10. – С. 78
3.
Грицан Н.П. Оценка
состояния и уровня загрязнения тяжелыми металлами фитоценозов города
Днепропетровска. – Д., 1992. – 66 с.
4.
Коршиков И.И. Взаимодействие растений с техногенно загрязненной средой.
Киев, Наукова думка, 1995. – 192 с.