Ленюк М.П., Шинкарик М.І.
Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича
Тернопільський національний
економічний університет
Обчислення
невласних інтегралів за власними елементами гібридного диференціального
оператора
(Конторовича-Лєбєдєва)
– Лежандра – Бесселя
на полярній осі
![]()
Побудуємо обмежений на множині
![]()
розв'язок сепаратної
системи модифікованих диференціальних рівнянь (Конторовича-Лєбєдєва), Лежандра
й Бесселя
,
, (1)
![]()
за крайовими умовами
(2)
та умовами спряження
(3)
У системі (1) беруть участь диференціальні оператори Конторовича-Лєбєдєва
[1], Лежандра
[2] та Бесселя [3]:
![]()
,
.
Ми вважаємо, що виконані умови на коефіцієнти:
,
,
,
,
,
,
,
.
Фундаментальну систему розв'язків для диференціального рівняння
(Конторовича-Лєбєдєва)
утворюють функції [1]
та
; фундаментальну систему розв'язків для диференціального
рівняння Лежандра
утворюють функції [2]
та
,
; фундаментальну систему розв'язків для диференціального
рівняння Бесселя
утворюють функції [3]
та
.
Наявність фундаментальної системи розв'язків дає можливість побудувати
єдиний розв'язок крайової задачі (1) – (3) методом функцій Коші [4,5]:
,
, (4)
.
У рівностях (4)
– функції Коші:
(5)
(6)
(7)
У рівностях (5) – (7) беруть участь функції:
;
![]()
Всі інші величини та функції загальноприйняті [6].
Крайова умова в точці
та умови спряження в
точках
і
для визначення
величин
й
дають алгебраїчну
систему з п'яти рівнянь:
![]()
,
(8)
У системі (8) беруть участь функції


і символ Кронекера
[7].
Введемо до розгляду функції:
![]()
![]()
![]()
.
Припустимо, що виконана умова однозначної розв'язності крайової задачі (1)
– (3): для будь-якого ненульового вектора
визначник
алгебраїчної системи (8)
![]()
(9)
Визначимо головні розв'язки крайової задачі (1) – (3):
1) породжені крайового
умовою в точці
функції Гріна
,
, (10)
;
2) породжені
неоднорідністю умов спряження функції Гріна

,
;


, (11)
,
;
3) породжені
неоднорідністю системи (1) функції впливу
,
,
;
,
,
, (12)
,
,

.
У результаті однозначної розв'язності алгебраїчної системи (8), підстановки
одержаних значень величин
та
у формули (4) й низки
елементарних перетворень маємо єдиний розв'язок крайової задачі (1) – (3):


(13)
Побудуємо тепер розв'язок крайової задачі (1) – (3) методом інтегрального
перетворення, породженого на множині
гібридним
диференціальним оператором (ГДО)
, (14)
- одинична функція
Гевісайда [5].
Оскільки ГДО
самоспряжений і має на множині
одну особливу точку,
то його спектр дійсний та неперервний [8]. Можна вважати, що спектральний
параметр
. Йому відповідає спектральна вектор-функція
(15)
При цьому функції
повинні задовольняти
відповідно диференціальні рівняння
,
, (16)
![]()
за однорідними умовами спряження
(3) та однорідними крайовими умовами (2);
.
Фундаментальну систему розв'язків для диференціального рівняння
(Конторовича-Лєбєдєва)
утворюють функції
та
[1]; фундаментальну
систему розв'язків для диференціального рівняння Лежандра
утворюють функції
та
[2];
; фундаментальну систему розв'язків для диференціального рівняння
Бесселя
утворюють функції
та
[3].
Якщо покласти
,
, (17)
,
то крайова умова в точці
й умови спряження в
точках
і
для визначення шести
величин
та
дають алгебраїчну
систему з п'яти рівнянь:
,
![]()
(18)
У системі (18) беруть участь загальноприйняті функції [1 – 3].
У результаті розв'язання алгебраїчної системи (18) стандартним способом [7] й підстановки отриманих
значень
у рівності (17) маємо
функції:
,
,
. (19)
У рівностях (19) беруть участь функції:
;
,
,
,
,
,
.
Визначимо числа
,
,
,
вагову функцію
(20)
і спектральну щільність
. (21)
Наявність вагової функції
, спектральної функції
та спектральної
щільності
дає можливість
визначити пряме
та обернене
гібридне інтегральне перетворення,
породжене на множині
ГДО
[8]:
, (22)
(23)
В основі застосування
запровадженого формулами (22), (23) гібридного інтегрального перетворення
знаходиться основна тотожність інтегрального перетворення ГДО
:


, (24)
,
,
.
Єдиний розв'язок крайової задачі (1) – (3), побудований за відомою логічною
схемою [6] методом запровадженого формулами
(22) – (24) гібридного інтегрального перетворення, описують функції

(25)
.
У рівностях (25) прийняті позначення:
;
.
Порівнюючи розв'язки (13) та (25) в силу єдиності, маємо наступні формули
обчислення невласних інтегралів:
(26)
(27)
(28)
(29)
У рівностях (26) – (29) функції впливу
визначені формулами (12), функції
Гріна
умов спряження визначені формулами
(11), а функції Гріна
визначені формулами (10).
Зауваження 1. Якщо
, то
,
,
. У цьому випадку
,
,
,
.
Зауваження 2. Якщо
, то
,
,
. У цьому випадку
,
,
,
.
Зауваження 3. Якщо
, то
,
,
. У цьому випадку
,
,
,
.
Зауваження 4. Праві частини в
рівностях (26) – (29) не залежать від нерівностей
. Отже, можна покласти
. При цьому звужується сім'я невласних інтегралів.
Висновком наведених у статті досліджень є твердження.
Основна теорема. Якщо вектор-функція
![]()
неперервна на множині
, функції
задовольняють крайові
умови (2) та умови спряження (3) і виконується умова (9) однозначної
розв'язності крайової задачі (1) – (3), то справджуються формули (26) – (29)
обчислення невласних поліпараметричних інтегралів за власними елементами ГДО
,
визначеного рівністю (14).
Література:
1.
Ленюк М.П., Міхалевська Г.І. Інтегральні перетворення типу
Конторовича-Лєбєдєва. – Чернівці: Прут, 2002. – 280с.
2.
Конет І.М., Ленюк М.П.
Інтегральні перетворення типу Мелера-Фока. – Чернівці: Прут, 2002. – 248с.
3.
Ленюк М.П. Исследование основных
краевых задач для диссипативного волнового уравнения Бесселя. – Киев, 1983. –
62с. – (Препринт / АН УССР. Ин-т математики; 83.3).
4.
Степанов В.В. Курс дифференциальных
уравнений. – М.: Физматгиз, 1959. – 468с.
5.
Шилов Г.Е. Математический анализ.
Второй специальный курс. – М.: Наука, 1965. – 328с.
6.
Ленюк М.П. Обчислення невласних інтегралів методом гібридних інтегральних
перетворень (Фур'є, Бесселя, Лежандра). – Том V. – Чернівці: Прут, 2005. – 368с.
7.
Курош А.Г. Курс высшей
алгебры. – М.: Наука, 1971. – 432с.
8.
Ленюк М.П., Шинкарик М.І. Гібридні інтегральні перетворення (Фур'є,
Бесселя, Лежандра). Частина 1. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 368с.