Магрламова КГ

Дніпропетровський Національний Університет

Заняття з екології з елементами інтеграції

Ми живемо в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і

техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції. Усе більше забруднення повітря, води, накопичення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Живі істоти, які живуть на поверхні Землі, у повітрі, у воді, сьогодні вже не можуть саморегулюватися, самовідновлюватися. Людству загрожує загибель у найближчі десятиліття, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності. Людству потрібні висока екологічна культура й свідомість. У XXI століття людина має вступити з розумінням того, що вона повинна не володарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути її невіддільною часткою. Ось чому перед нами, педагогами, постає одне з основних завдань – виховати екологічно свідому особистість, яка бережливо ставиться до рідної природи.

Сприйняття природи допомагає розвивати в дітей такі риси, як життєрадісність, емоційність, уважне ставлення до всього живого і розуміння того, що людина це частка світу. Природа сприяє розумовому розвитку дітей, їхній логічній думці і мові. Якщо привчати дітей милуватися яскравими барвами неба, просторами полів, формою сніжинок, польотом пташок, у них розвиватиметься художній смак, потреба у творчості, стає глибшим сприйняття навколишнього світу. Екологічна культура особистості формується в процесі виховання і навчання. Оскільки я за фахом учитель англійської мови, а в душі еколог, то мене приваблюють уроки з елементами інтеграції., адже це об'єднання в ціле окремих частин.

Ще в 60-ті роки у Павлиші Василь Олександрович Сухомлинський проводив “Уроки мислення в природі“. Це один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою. Під час проведення уроків з елементами інтеграції доводиться самостійно визначати зміст навчального матеріалу. При цьому важливо чітко визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання. Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті – створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання. Наприклад, на уроці англійської мови у 6-х класах проводжу мовну зарядку англійською, де учні описують своїх улюблених тварин, рослин; розповідають вірші про них. Після цього роблять висновки, що їх потрібно оберігати і чому їх не можна знищувати. Тому що порушується екосистема (стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи). Також на цьому етапі уроку учні виконують завдання типу: “Хто де живе?“ “Where dо they live?“ , розгадують кросворди “Знайди тварин?“ “Find the animals?“.

На позакласних заняттях з англійської мови ставимо п’єси про тварин і рослин. Наприклад, “Вовк і троє маленьких кошенят“ “The Wolf and Three little Kittens“, “Зустріч квітів“ “Тhe Flowers Meeting“, вивчаємо англійською пісні про природу, рослин і тварин. Звичайно, до цих інтегрованих уроків і занять заздалегідь ретельно готую учнів. Ідемо на екскурсію в природу, зоопарк, де вони можуть висловити свої враження до побаченого, отримують нову інформацію.

Дуже приємно, коли відчуваєш на таких уроках, що діти впрдовж цілого уроку не втрачають інтересу до теми, а, навпаки, ще з більшою цікавістю працюють над нею. Особливо продуктивне застосування інтеграційного підходу у процесі формування й удосконалення у шестикласників мовленнєвої діяльності, яка в умовах початкового навчання англійської мови (вони її вивчають тільки 2 рік) відіграє провідну роль.

Також іноді в осінній період учні проводять акцію “Ми за чисте повітря“ мета якої зрозуміла. Один з видів роботи цього заходу – це розвішування листівок і звернень до населення ось такого змісту: “Не спалюйте листя самі й не дозволяйте спалювати іншим. Опале листя виконує кілька важливих функцій: воно, як ковдра, захищає коріння дерев зимою від морозу, а влітку – від спеки, слугує для багатьох корисних істот притулком і, розкладаючись, стає добривом для ґрунту. Спалене листя – це забруднене повітря, знищене життя на ділянці землі під вогнищем. На дачних ділянках листя й зрізані гілки дерев найкраще скидати в компостні ями“. Також оскільки осінь – це пора збирання грибів, учні вирішили провести роз’яснювальну роботу серед учнів школи, провели бесіду з учнями і роздали пам’ятки для грибників.

Це далеко не весь перелік наших корисних справ. Ми на цьому не зупиняємось, а з кожним днем йдемо крок за кроком вперед з метою покращання довкілля на рідній матінці Землі.

Література

1. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. Ростов-на Дону: Изд. «Феникс», 1996. – 480 с.

2. Искандерова О.Ю. Коммуникативный подход как средство активизации познавательной деятельности студентов. – Уфа , 1997. – С.56-88.

3. Кисельов М.М., Деркач В.Л., Толстоухов А.В.та ін. Концептуальні виміри екологічної свідомості: Монографія. – К.: Вид. Парапан, 2003. – 312 с.

4. Педагогічний процес: теорія і практика // Наукові записки. – 2002. – Випуск 1. - 254 с.

5. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Випуск 6 / Редкол. І.А.Зязюн (голова) та ін. – Киів-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – 701 с.