Михайловська Л.Г.

Єнакієвська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7

Інтерактивне навчання французькій мові

в загальноосвітній школі

Основне призначення іноземної мови у сучасній загальноосвітній школі на Україні – сприяти оволодінню учнями уміннями й навичками спілкування в усній і писемній формах відповідно до цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки. Загальноосвітня школа є навчальним закладом, де формуються базові механізми спілкування українських дітей французькою мовою, які вони потім зможуть розвивати відповідно до власних потреб.

Сьогодні значно підвищуються вимоги до навчання французькій мови у загальноосвітній школі. Лінгвістичну компетенцію розуміють як складний комплекс, який має на кожному з рівнів свої характеристики і визначає ступінь володіння конкретною мовою. Ці рівні володіння сучасними мовами визначені «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти». Рекомендації Ради Європи визначають рівні володіння іноземною мовою та їх співвідношення з рівнями освіти й сферами діяльності. Так, випускники шкіл після закінчення навчання мають володіти іноземною мовою на рівні В1, а для навчання у західноєвропейському вузі необхідно знання мови на рівні В2 [2].

У 5-9 класах розпочинається послідовна робота з автентичними навчальними матеріалами. Значно зростає обсяг навчального матеріалу, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як основного інструменту в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань. Зростає рівень самостійної роботи учнів, використовуються ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. У методиці викладання французької мови існують кілька моделей навчання: пасивна, активна, інтерактивна. Але тільки за постулатами останньої методики учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Використання інтерактивної моделі навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем. Існує велика кількість технологій інтерактивного навчання. Кожен викладач може завжди самостійно створювати нові форми роботи з класом.

Спостереження та досвід доводять, що на уроках французької мови дітям дуже подобається такий вид роботи, як «Карусель», коли створюються два кола: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє коло складається з учнів, які не змінюються і ставлять запитання, а зовнішнє – з учнів, які через кожні 30 секунд змінюються і відповідають на поставлені запитання. Таким чином, вони за кілька хвилин спілкуються з кількох тем, намагаючись переконати співрозмовника. На сьогодні розроблено багато форм групової роботи для навчання французької мови. Наприклад, технологія «Акваріум» полягає у тому, що кілька учнів розігрують ситуацію в колі, а інші спостерігають і аналізують її. «Броунівський рух» передбачає вільне пересування учнів по класу у пошуках інформації за запропонованою темою. У «Дереві рішень» клас розподіляється на 3-4 групи, кожна з яких обговорює питання й робить нотатки на своєму «дереві» (великі аркуші паперу), потім групи міняються місцями й дописують на деревах сусідів свої ідеї. На підсумкових уроках ефективним є використання прийому «Ліхтарик», коли по колу передається ввімкнутий ліхтарик, а учні висловлюються стосовно заданої теми. Взагалі, інтерактивна творчість вчителя й учня на уроках французької, як і будь-якої іноземної мови, безмежна. Важливо тільки вміло спрямувати її на досягнення поставлених навчальних цілей [1].

Інтерактивність передбачає організацію і розвиток діалогового навчання, для чого на уроках організують індивідуальну, парну і групову роботу, розгортають дослідницькі проекти, використовують рольові ігри, проводять роботу з різними джерелами інформації, використовують творчі завдання. Основними ознаками інтерактивної педагогічної взаємодії є полілог, діалог, міжсуб’єктні відносини, свобода вибору, створення ситуації успіху, позитивність й оптимістичність оцінювання, рефлексія та ін. Свобода вибору учнів і педагога міститься у свідомому регулюванні й активізації своєї поведінки, педагогічної взаємодії, які сприяють оптимальному розвитку, саморозвитку. Позитивність і оптимістичність оцінювання учасниками педагогічної взаємодії проявляються у намаганні досягти найвищих результатів, оцінюванні себе й іншого як основної умови саморозвитку.

Методи організації обміну діяльностями передбачають поєднання індивідуальної і групової спільної роботи учасників педагогічної взаємодії, спільну активність викладача та учнів. Основною ознакою цих методів є об’єднання учнів в творчі групи для спільної діяльності, наприклад, «Майстерня майбутнього», «Інтерв’ю», «Круглий стіл» (при навчанні дискусії).

Технологія інтерактивного навчання може бути технологічною характеристикою окремого уроку, заняття, позакласного заходу з французької мови. Водночас в інтерактивному режимі можна проводити навіть всі уроки з будь-якої навчальної дисципліни.

У процесі навчання французької мови можливо виокремити змістовну (чому вчити?), процесуальну (як вчити?), мотиваційну (як активізувати учнів?), організаційну діяльність (як структурувати діяльність?) тощо. Кожній з діяльностей відповідає ряд концепцій. Так, змістовній діяльності відповідають концепції змістовного узагальнення, генералізації навчального матеріалу, інтеграції учбових предметів, збільшення дидактичних одиниць тощо.

Отже, застосування інтерактивного навчання французькій мові дозволяє поєднувати діяльність кожного учня у системі взаємодій: викладач – учень, викладач – клас, учень – клас, учень – учень, група – група), об’єднати їх навчальну діяльність і міжособистісне пізнавальне спілкування.

Література

1. Перлова В. Складові педагогічної майстерності: класифікація професійно-педагогічних умінь // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2005. − №6. – С. 87-93.

2. Conseil de l'Europe. Cadre européen commun de référence pour l'apprentissage et l'enseignement des langues. Comité de l'éducation. – Strasbourg: Didier. – 2001. – 261 p.