Мухіна Н.О.

асистет кафедри психології та педагогіки мистецької освіти Херсонського Державного Університету.

 

Аналіз стану вивчення проблеми професійного самовизначення.

 

В психологічних періодизаціях вікового розвитку, запропонованих              Д.Б. Ельконіним та О.М. Леонтьєвим, провідною діяльністю юнацького віку визнається учбово – професійна  діяльність. Учбова діяльність старшокласника повинна набути нового спрямування і нового змісту, зорієнтованих у майбутнє.        Мова може йти про вибіркове відношення до певних навчальних предметів, пов'язаних з майбутньою вищою осві­тою чи професійною діяльністю, про відвідання підготовчих курсів, про самоосвіту чи включення в реальну трудову діяльність.

Професійне самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнта­цію та визначення свого місця у дорослому світі. Поняття «самовизна­чення», яке використовується у вітчизняній психології, подібне до понят­тя «ідентичність», розробленого американським вченим Е. Еріксоном.

Виникнення професійного самовизначення складається з первинного вибору професії. Це характерне вже в молодшому шкільному віці, коли ще не виникає питання про зміст професії, умовах роботи. Для цього віку характерні мало диференційовані уяви про світ професій, ситуативні представлення про внутрішні ресурси, необхідних для даного роду професій, нестійкість професійних намірів. Як зазначав Д.Б. Ельконін в цей період виникають і формуються професійні наміри і первісне орієнтування в різних сферах праці.

Професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності. Він пронизує весь життєвий шлях людини. Піком цього процесу, переломним моментом у житті є акт вибору професії. За часом він збігається з закінченням школи. Професійне самовизначення у ранньому юнацькому віці є цілісним, інтегративним процесом, в якому утверджуються і реалізуються основні життєві цінності людини і конкретизуються аспекти її життєвого, особистісного, соціального самовизначення. Вибір майбутньої професійної діяльності – є  фактором подальшого розвитку особистості,  визначенням умов і засобів реалізації особистісних рис і здібностей, соціального середовища для втілення  життєвих задумів, смислу і  цінностей.

Готовність до самовизначення означає незавершені в своєму формуванні психологічні структури і якості, а певну зрілість особистості, тобто сформованість психологічних утворень і механізмів, які забезпечують можливість росту особистості тепер і в майбутньому. У професійному самовизначенні у віковій психології розрізняють ряд етапів.

Перший етап - дитяча гра, протягом якої дитина приймає на себе різ­ні професійні ролі, «програючи» окремі елементи пов'язаної з ними по­ведінки.

Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

Третій етап, який охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, - попередній вибір професії. Різні види діяльності сорту­ються та оцінюються спочатку з точки зору інтересів підлітка («Я люблю читати художню літературу» - «Стану філологом»), потім - з точки зору його здібностей («В мене гарні справи з математикою - може, зайнятися нею?») і, нарешті, з точки зору його системи цінностей («Хочу допомага­ти людям, - стану юристом»).

Четвертий етап - практичне прийняття рішення, власне вибір про­фесії, включає в себе два головних компоненти: визначення рівня ква­ліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї, вибір конкретної спеціальності. Вибір спеціальності - багатоступеневий про­цес. Окрім інтересів, здібностей та ціннісних орієнтацій, важливу роль у прийнятті рішення має оцінка своїх об'єктивних можливостей - матеріальних умов сім'ї, рівня навчальної підготовки, стану здоров'я і т.д.

Проблема професійного самовизначення, положення педагогічної та вікової психології про закономірності психічного розвитку особистості у юнацькому віці  висвітлюються в роботах Л.І.Божович, І.С.Кон, А.В.Мудрик, П.Р.Чамата, Р.Бернс, І.В. Дубровіна. Дослідження з проблем самовизначення особистості вивчали В.Ф.Сафін, М.Р.Гінзбург, Є.І.Головаха, В.І.Журавльов Професійне самовизначення ґрунтується на адекватній самооцінки особистості. Ця проблема стоїть дуже гостро. Цим питанням займалися такі вчені і психологи Г. Абрамова, А. Бондаренко, Н. Кучеровська, М. Молоканов, В. Макаров, В. Панок, М. Розін, Р. Мей, К. Роджерс, І. Ялом та ін. Є дані про вивчення уявлень про специфіку майбутньої професії у працях А. Бодальова, В. Зазикіна, Л. Деркач, Є. Климова, а також з проблематики професійної самооцінки і становлення особистості І. Манохи, Н. Самоукіної, В. Семиченко, Л. Собчик, О. Старовойтенко, Т. Титаренко, Н. Чепелєвої та ін.  Роботи Л. Божович дають багато для розуміння психологічної природи самооцінки та її професійного самовизначення  Г.С.Костюк, Є.О.Клімов, П.А.Шавір, І.П.Маноха, знаходить своє вирішення у психологічній науці шляхом розкриття концептуальних положень на предмет вузівської підготовки майбутнього спеціаліста О.В.Киричук, Л.В.Кондрашова, М.Н.Корнєв, Г.В.Марковець, Л.М.Марковець, Г.Й.Юркевич, Л.П.Овсянецька, М.І.Пірен, В.Т.Циба та ін. Аспект професійної адаптації  найбільш вивчений і  відповідно висвітлений у літературі з проблем профорієнтації.

 Професор НПУ Д.Ф. Ніколаенко займався проблемами формування умінь і навичок під час оволодіння різними видами діяльності. Під його керівництвом розроблено низку навчальних посібників з основ профорієнтації та профвідбіру.

Під керівництвом професора НПУ М.В.Левченко проведені дослідження з професійного самовизначення.

Досвід вивчення проблеми професійного самовизначення узагаль­нений Н.С. Пряжніковим. В розробленій ним змістовно-процесуальній моделі професійного самовизначення центром визнається ціннісно-мо­ральний аспект, розвиток самосвідомості (розвинена рефлексія, само­пізнання) й потреба в професійній компетентності. Основу професійного самовизначення складають наступні психологічні фактори:

 - усвідомлення цінності суспільно-корисної праці;

 - загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні та світі професійної праці;

 - усвідомлення необхідності загальної й професійної підготовки для повноцінного самовизначення й самореалізації;

 - виділення далекої (перспективної) професійної цілі (мрії) та узго­дження цієї мрії з іншими важливими життєвими цілями (сімейними, особистісним, суспільними тощо);

 - розуміння суті поставлених цілей (мрій) та усвідомлення можливих зовнішніх і внутрішніх перешкод на шляху їх досягнення.

У зв'язку з цим, Н. С. Пряжніков застерігає від небезпеки маніпулятивних впливів на професійний вибір молоді, коли через засоби масової інформації, рекламу, так звану суспільну думку формуються неправильні уявлення про швидку кар'єру, успіх, накопичення багатства, які прив'я­зуються до певної професії, що практично позбавляє юнаків можливості адекватного самовизначення, позбавляє їх реального погляду на процес об'єктивного професійного вибору та професійного становлення.

В сучасній психології самовизначення особистості розуміється як активне визначення людиною свого місця у системі суспільних відношень. В цьому зв'язку важливо розглядати особистісне і професійне самовизначення під час вибору старшокласників життєвого шляху. Особистісне самовизначення являю собою вибір життєвої позиції, визначення перспектив у діяльності та сімейних плануваннях, а також перехід від однозначної ролі (студента) до соціально інтегрованих ролей. Від того як здійсниться особистісне самовизначення залежить і професійне.

 

Література:

 

1.                              Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. – М.: Просвещение, 1987. – 173с.

2.                              Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. - М.: Просве­щение, 1989. - 255 с.

3.                              Леонтьев Д.А., Шелобанова Е.В. Профессиональное самоопределение как постраение образов возможного будущого// Вопросы психологи. – 2001. -№3. – 57-56 с.

4.                              Пряжников Н. С. Престижно-злитарньїе ориентации в профессио-нальном самоопределении старшекласеников // Журнал практического психолога. - 1996. - № 4. - С. 66-73.

5.                              Раис Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПБ: Изд-во «Питер», 2000. - 624 с.

6.                              Шавир Б.В. Психология професіонального самоопределения в ранней юности. – М.: Педагогика, 1981. – 237 с.

7.                              Шаповаленко И. В. Возрастная психология (Психология развития и возрастная психология). -М.: Гардарики, 2005. - 349 с.

8.                              Эриксон Э. Г. Идентичность: Юность и кризис: Пер с англ. - М.: Про­гресе, 1996.-344 с.