Алєксєєнко С.Д., Ткаченко К.С.

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара

Причини виникнення подружніх конфліктів

Процес трансформації сучасної сім’ї як соціального інституту супроводжується тривожними ознаками її дезорганізації – збільшенням кількості розлучень, сімейно-побутових порушень, зниженням рівня народжуваності та послабленням виховного потенціалу сім’ї тощо. Все це дає підстави стверджувати, що стан сучасної сім’ї кризовий.

Причини окремих сімейних проблем часто криються, або в особливостях подружнього спілкування, або в індивідуальних характеристиках партнерів по шлюбу, що впливає на стабільність шлюбу. Існує також залежність стабільності шлюбу від ступеня задоволення потреб у взаєморозумінні, задоволенні почуття власної гідності, у відчутті своєї значущості. Відсутність реалізації вищезазначених потреб впливає на емоційно-психологічну стабільність шлюбу та призводить до подружніх конфліктів.

Аналіз ситуації міжособистісних конфліктів, у яких знаходиться подружня пара, допомагає розкрити причини труднощів, що ними переживаються, виявити оптимальні способи вирішення конфлікту.

Мета нашого дослідження полягала у експериментальній перевірці зв’язку між стилями поведінки в конфліктній ситуації та взаєморозумінням і задоволеністю шлюбом. Реалізація мети дослідження зумовила необхідність розв’язання наступних завдань:

· Провести діагностику сімейних пар, які склали кількість 30 чоловік, стосовно визначення рівня задоволеності партнерів своїм шлюбом за допомогою методики «Задоволеність шлюбом» (ОЗШ), розробленої В. В. Століним, Т.Л. Романовою, Г.П. Бутенко.

· Встановити систему ціннісних орієнтацій досліджуваних як показника задоволеності шлюбом, використавши для цього методику для вивчення цінностей особистості Ш. Шварца.

· Виявити рівень взаєморозуміння між партнерами по шлюбу за допомогою тестової методики „Чи розумієте Ви один одного” А. Кравцової.

· Виявити тип реагування респондентів на конфліктну ситуацію за допомогою методики „Дослідження особливостей реагування у конфліктній ситуації” К. Томаса.

Інтерпретуючи отримані дані за методикою «Задоволеність шлюбом» (розробленої В. В. Століним, Т. Л. Романовою, Г. П. Бутенко), ми бачимо, що кількісні показники досліджуваних стосовно рівня задоволеності шлюбом за рівнями благополуччя склали: „абсолютно неблагополучні” - 0; „неблагополучні” – 8; „швидше неблагополучні” – 14; „перехідні” – 0; „швидше благополучні” – 3; „благополучні” – 4; „абсолютно благополучні” – 1.

Як бачимо, переважним рівнем благополуччя шлюбу в групі досліджуваних є «швидше неблагополучний» - 46,7% від загальної кількості осіб. «Неблагополучний» рівень склав – 26,7%, «благополучний» рівень – 13,3%, «швидше благополучний» - 10%.

Для встановлення системи ціннісних орієнтацій, як показника задоволеності шлюбом, ми використали методику для вивчення цінностей особистості Ш. Шварца. На даному етапі дослідження виявлялись термінальні та інструментальні цінності в групі досліджуваних та відбувалась їх ієрархічна побудова, був порахований середній бал для кожного з 10 типів цінностей. Кожному типу цінностей у залежності від його середнього показника був присвоєний ранг від 1 до 10. Ранги визначались окремо для груп у відповідності до статі досліджуваних. Ранги від 1 до 3 розглядаються як показник високо значущих цінностей у групі. Ранги від 7 до 10 свідчать, навпаки, про їх низький рівень актуальності для досліджуваних даної групи.

Аналіз величин рангів, що займають певні цінності відповідно іншим, дозволяють зробити висновок про їх актуальність для досліджуваних.

Отримані данні дають можливість нам припустити, що найбільш значущими для жінок є такі цінності: самостійність, стимуляція та доброта, а найменш значущими - конформність, влада та традиції. Таким чином, результати підтверджують присутність у жінок рис, що складають фемінинну спрямованість. Жінки цінують вірність, чесність, альтруїзм, уміння прощати, з іншої сторони, потребують стимуляції, що виражається в потребі відпочинку та пошуку нових вражень. Можна також прослідкувати низький ранг цінності влада, що пояснюється притаманністю цієї цінності в більшій мірі чоловікам та перевагою в жінок пасивних ролей. Присутність цінності самостійність можна пояснити прагненням сучасної жінки забезпечувати своє життя власними силами.

У чоловіків переважають такі цінності, як гедонізм, влада, стимуляція, досягнення, що цілком відповідає мускулінним рисам особистості, бажанню домінувати та керувати, дотримуючись власної думки та мети. Велика увага приділяється цінності гедонізм, що свідчить про домінуюче бажання насолоджуватись життям, незважаючи на труднощі та негаразди.

Якщо брати окремі цінності, середній показник яких є найвищим, то в жінок переважають такі цінності, як: зріле кохання (6,4); щира дружба (6,2); сенс життя (5,9); духовне життя (5,8); багатство (5,6); мир у всьому світі (5,4).

У чоловіків переважають такі цінності, як: щира дружба (6,5); багатство (6,4); успішність (6,2); соціальна сила (6,0); цілеспрямованість (5,9); задоволення (5,8); самостійність (5,8).

Таким чином, можна прослідкувати чітку тенденцію переважання у жінок духовних цінностей, що спрямовані на розвиток внутрішньої гармонії та альтруїстичних рис характеру. У чоловіків можна побачити превалювання матеріальних та соціальних цінностей над духовними, що пояснюється їх прагненням до самостійності, незалежності та більш тісним контактом з соціальним середовищем, задля забезпечення себе та своєї родини. Якщо брати загальні результати, то можна сказати, що цінності жінок та чоловіків є взаємодоповнюючими. Переважання пасивної ціннісної спрямованості в жінок і активної в чоловіків створює сприятливі умови для розвитку гармонійних взаємовідносин, що можуть свідчити про задоволеність шлюбом.

Для виявлення рівня взаєморозуміння між партнерами по шлюбу ми використали методику «Чи розумієте Ви один одного?» А. Кравцової. Проаналізувавши результати за цією методикою, ми виявили, що групу з високим рівнем взаєморозуміння (бали від 0 до 10) склали досліджувані у кількості 4-х осіб. Середній рівень взаєморозуміння (бали від 11 до 29) представлений групою у кількості 14 осіб. Низькій рівень взаєморозуміння (від 30 до 40 балів) склала група в кількості 12 осіб.

Наступним завданням емпіричного дослідження було виявлення типу реагування респондентів на конфліктну ситуацію. Слід одразу ж зазначити, що кожний респондент користується всіма стилями конфліктної поведінки, але один (або кілька) з них є найбільш прийнятним, використовується частіше за інші і відповідно деякими користуються дуже рідко. Це залежить від особистісних особливостей людини та самої конфліктної ситуації. Відсоткова частка використаних стилів конфліктної поведінки досліджуваних склала: „суперництво” – 63,3%; „співпраця” – 25,7%; „компроміс” – 46,7%; „уникання” – 60%; „пристосування” - 26,6%.

Як видно, найбільший відсоток досліджуваних склала група, яка віддає перевагу в конфліктній ситуації стилю «суперництво» - 63,3%. Ці показники свідчать про те, що досліджувані першочергово задовольняють свої інтереси на противагу інтересам іншого.

Найменші показники в відсотках склали групи досліджуваних, які віддають перевагу такому стилю поведінки в конфліктній ситуації як «пристосування» -26,6%, що свідчить про те, що респонденти на противагу «суперництву» віддають в жертву власні інтереси заради інтересів іншої людини. Стиль поведінки в конфліктній ситуації «співпраця» виявив - 25,7% досліджуваних, що свідчить про те, що досліджувані, які входять до цієї групи віддають перевагу альтернативі в ході вирішення конфлікту, що цілком задовольняє інтереси обох сторін.

Для підтвердження гіпотези про існування зв’язку між показниками стилю поведінки в конфліктній ситуації та взаєморозумінням і задоволеністю шлюбом ми використали метод кореляційного аналізу за К. Пірсоном.

За результатами кореляційного аналізу можна зробити висновок, що існують статистично значущі зв’язки між деякими стилями конфліктної поведінки та взаєморозумінням і задоволеністю шлюбом. Зокрема, існує кореляційний зв'язок стилю «суперництво» з показником «взаєморозумінням у шлюбі» (r=0,452 при p=0,011). Це свідчить про те, що досліджувані у яких був високий показник за стилем «суперництво» виявили низький та середній рівні взаєморозуміння партнерів у шлюбі (високі показники балів за методикою «Чи розумієте Ви один одного?» А. Кравцової – це низький рівень взаєморозуміння у шлюбі).

Також виявлені статистично значущі зв’язки між показниками «взаєморозуміння у шлюбі» та стилями поведінки в конфліктній ситуації «співпраця» (r=-0,392 при p=0,032) та «компроміс» (r=-0,4076 при p=0,025). Не виявлено статистично значущого зв’язку між показником «взаєморозумінням у шлюбі» та стилем «уникання» (r=0,1084 при p=0,569). Статистично значущий зв'язок існує між «взаєморозумінням у шлюбі» та стилем «пристосування» (r=0,3725 при p=0,042).

При порівнянні показників стилів поведінки у конфліктній ситуації та «задоволеністю шлюбом» ми виявили статистично значущий зв'язок між стилем «співпраця» і задоволеністю шлюбом (r=0,4747 при p=0,08).

В інших парах порівнянь задоволеністю шлюбом і стилів поведінки значущих зв’язків не виявлено: з стилем «суперництво» (r=0,088 при p=0,643), з стилем «компроміс» (r=-0,155 при p=0,413), з стилем «уникання» (r=0,076 при p=0,691), з стилем «пристосування» (r=0,0383 при p=0,841).

Отримані данні дають змогу зробити висновок про підтвердження нашої гіпотези про існування зв’язку між стилем поведінки в конфліктній ситуації та взаєморозумінням і задоволеністю у шлюбі.

Список використаної літератури

1. Кратохвил С.И . Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний - М.: Просвещение, 1991.

2. Практическая психодиагностика / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. – Самара: Бахрах. – 1998.

3. Торохтий В.С. Психологическое здоровье семьи и пути его изучения // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 1996. - №3. – С 36-44.

4. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер. - 1999.