К.е.н.
Сакун Л.М., Шелефонтюк О.А.
Кременчуцький державний
політехнічний університет імені Михайла Остроградського
Основні напрямки інноваційної діяльності
машинобудівних підприємств
Машинобудування –
важливий сегмент вітчизняної промисловості, який формує найбільш активну
частину основних виробничих фондів. Щоб не послабити потенціалу працівники
галузі повинні постійно дбати про її технічне оновлення.
У наш час машинобудування є
основою економіки будь-якої країни і відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної
бази господарства. У сучасних умовах йому належить виключно важлива роль у
прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи засоби виробництва для
різних галузей народного господарства, машинобудування забезпечує комплексну
механізацію та автоматизацію виробництва.[1]
В умовах
конкуренції, що склалася за останні роки в індустрії машинобудування, ринок
диктує усе більш суворіші вимоги до якості, надійності устаткування, точності
виконання заданих технологічних процесів, до конкурентоспроможності продукції.
Завдяки постійному відстеженню ринку, впровадженню сучасних технологій і
новаторських ідей, за останні роки конструкція установок перетерпіла значні
зміни й задовольняє практично всім вимогам споживачів.
Разом з тим повна відмова від
інноваційної діяльності загрожує виробнику машинобудівної продукції дуже
швидкої втрати значної кількості замовників - прискорений розвиток сучасної
елементної бази комплектуючих виробів та широкий асортимент різноманітних
матеріалів, поряд з небувалим піднесенням інформатики, забезпечують більш
мобільним конкурентам відчутну перевагу в завоюванні ринку.[2]
Характерним прикладом подібної
ситуації може служити інноваційна діяльність заводу "Кредмаш", що
проводиться в умовах жорсткої конкуренції на ринку машинобудівного обладнання.
Щоб зберегти свої позиції, працівникам заводу доводиться безперервно займатися
вдосконаленням продукції, що випускається, і постійним її оновленням. Основні
напрямки інноваційної діяльності ВАТ «Кредмаш» наведені на рис.1
Рис.1 Oсновні напрямки інноваційної діяльності
машинобудівного підприємства ВАТ «Кредмаш»
Завдання
підвищення якості завжди було і є одним з головних, це питання
конкурентноздатності продукції. Важливим етапом на шляху до вдосконалювання
стало впровадження в 2007 році сучасної системи менеджменту якості, що
відповідає вимогам міжнародного стандарту ІSO 9001:2000. Впроваджуються програми
технічного переоснащення виробництва, нові технології, устаткування, матеріали,
що дозволяє підвищити якість продукції, що випускається. На підприємстві є випробовувальний
центр із унікальним устаткуванням, акредитований Держстандартом України на
технічну компетентність по всіх видах випробувань продукції, що випускається.
На монтажній площадці ВАТ "Кредмаш" постійно проводяться контрольні
зборки устаткування. Для підвищення надійності й економічності роботи
устаткування протягом останніх років у
його конструкції застосовані:
·
електроустаткування
й пневматика на базі комплектуючих провідних світових виробників;
·
пристрій для
здійснення плавного пуску й гальмування скіпового підйомника;
·
пристрій для
здійснення плавного пуску й зміни оборотів сушильного барабану з метою вибору
оптимального температурного режиму;
·
сучасні
горілочні пристрої;
·
частотні
перетворювачі, що забезпечують плавну зміну продуктивності стрічкових
живильників з кабіни оператора;
·
сучасне газове
устаткування, що відповідає всім нормам і правилам;
·
теплоізоляція
сушильного барабана, що дозволяє знизити втрати тепла й ін.
Позитивні
зміни відбулися й відносно якості
очищення газів, що відходять.
Застосування рукавних фільтрів дозволило досягнути найвищих показників очищення газів, що відходять, відповідним всім
вимогам європейських стандартів (викиди пилу в атмосферу до 20мг/м3).
Як фільтруючий елемент використовується матеріал "Nomex" (Німеччина),
що витримує температуру до 200 0С. Система автоматики не допускає перегріву
рукавів газами, що відходять, і забезпечує посекційне очищення фільтрів.
Останнім
часом великим попитом у споживачів користується агрегат целюлозної добавки для
виробництва щебнево-мастичних сумішей, що включає все необхідне устаткування, у
тому числі тензовагомий пристрій і автоматику.
За останні
роки зроблений величезний стрибок у технічному переозброєнні виробництва,
впровадженні новітнього устаткування й технологій (повітряно-плазменного
різання металу "Кристал", фарбувального устаткування фірми
"KREMLІ" (Франція), гідравлічних гільотинних ножиців фірми
"НАСО" (Бельгія), багатофункціональної мийки фірми "KARCHER"
(Німеччина), ряду верстатів, зварювального встаткування). Модернізовано ливарне
виробництво з установкою індукційних печей, печі-міксера, впровадженням
дуплекс-процесу виплавки чавуну. Побудовано автономну котельню, що дозволило
вирішити проблеми забезпечення теплоресурсами й скоротити витрати на 20%.
Велика увага
приділяється екологічній безпеці асфальтозмішувальних установок. Застосування
рукавних фільтрів гарантує скорочення викидів пилу в атмосферу до 20 мг/м3.
Таким чином, можна констатувати,
що існуючі умови змушують виробника машинобудівної продукції, для збереження
зайнятої на ринку ніші, брати на себе додаткові ризики
інноваційно-інвестиційної діяльності. При цьому залучення зовнішніх інвесторів
для реалізації довгострокових проектів - завдання досить проблематичне, що
вимагає серйозного передінвестиційного опрацювання з видачею техніко-економічних
обґрунтувань, наочно свідчить про можливі терміни окупності та наступні доходах
від впровадження нової техніки. Однак найбільш сприятливі прогнози щодо
можливого прибутку не завжди стимулюють потенційного інвестора до дії з-за
тривалих термінів окупності проекту, а в результаті, виробник змушений виходити
тільки з власних можливостей і задіяти на інновації всі внутрішні резерви,
часто без гарантії повернення витрачених коштів.
Список літератури
1. Бондар О.В. Актуальні аспекти
управління інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств в період
трансформації економіки України // Регіональні перспективи. – 2002. – № 3-4
(22-23). – с. 36-37.
2. Федулова Л. І. Інноваційна
економіка: Підручник. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.