Ю.І. Турянський

Здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

податки на різних етапах історичного розвитку

Упродовж багатьох років від часу свого заснування податки пройшли тривалу еволюцію розвитку від безсистемних платежів у натуральній формі, які до того ж здійснювались на тимчасовій основі, до постійного і вагомого джерела державних доходів. Проте минула не одна історична епоха, перш ніж податки як об’єктивно необхідна і загальновизнана категорія остаточно закріпилися у державно-правовій системі та буденній свідомості громадян.

Об’єктивними передумовами виникнення податків виступили: розвиток та піднесення на якісно новий рівень товарно-грошових відносин; функціонування держави з притаманною їй розвиненою мережею соціальних, економічних, управлінських, оборонних, політичних, громадських функцій; необхідність втручання у розподільчі й перерозподільчі процеси з метою скерування останніх в необхідне для суспільства русло.

Запровадження податків неможливо оцінити однозначно. З одного боку, вони є „… обов’язковим елементом економічної системи будь-якої держави, незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона обирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави загалом, робить її недієспроможною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу” [1, с. 7]; з іншого – високий рівень податкового навантаження був причиною багатьох воєн, революцій, соціальних конфліктів, інших суспільно-політичних непорозумінь. З огляду на це оптимальне оподаткування повинно ґрунтуватися на двох системних підходах:

1) податкові платежі є обов’язковим атрибутом державності, а їх суспільна ціна розглядається в цільовому та примусовому аспектах;

2) податки є громадським обов’язком, наслідком свідомого вибору платників за отримані від держави суспільні блага.

Історія цивілізації доводить, що в різні періоди розвитку суспільств запроваджувалися різноманітні податки: на землю, майно, прибуток, цінні папери, спадщину та дарування, додану вартість, заробітну плату, акцизи, збори та відрахування, на автомобілі, коней, собак, продуктивну худобу та птицю, бджіл, подушні податки й податки з неодружених чоловіків, податки на бороду, вікна, двері тощо [2, с. 6]. Зміна форм і методів оподаткування знаходяться у безпосередній залежності від економічних умов відповідного історичного періоду – способу виробництва, системи розподілу та перерозподілу національного продукту, джерел державних доходів, напрямів використання бюджетних коштів відповідно до пріоритетів фінансової політики тощо. Крім того, істотний вплив на державну фіскальну політику справляють політичні й соціальні чинники (див. табл. 1).

Таблиця 1

Податки на різних етапах історичного розвитку

Історичні періоди	Давні рабовласницькі держави	Середньовічна Європа	Класичний капіталістичний період	Сучасний період – розвинені держави
Спосіб виробництва	Рабовласницький	Феодальний	Капіталістичний	Змішана економіка
Основні джерела доходів	Сільське господарство	Сільське господарство, ремісництво	Промислове виробництво	Надання послуг, промислове виробництво
Основні напрями державних витрат	Високі продуктивні витрати на утримання верховної влади, збройні сили, видовища; незначні – на інфраструктуру	Високі непродуктивні витрати на утримання голови і державного апарату, збройні сили. Невеликі продуктивні витрати на інфраструктуру	Продуктивні витрати на інфраструктуру, у т. ч. промислову. Непродуктивні – на утримання державного апарату, збройні сили	Високі продуктивні витрати на формування людського капіталу, НДДКР, інфраструктуру. Високі непродуктивні витрати – на соціальне забезпечення, екологію. Невисокі витрати на утримання держапарату, національну оборону
Основні джерела фінансування	Данина, податки	Данина, регалії, податки	Податки	Податки
Форми оподаткування	Непряме оподаткування торгівлі й імпорту товарів. Епізодичне пряме натуральне чи грошове оподаткування	Прямі різноманітні, але однотипні в натуральній і грошовій формі податки на землю індивідів. Непряме оподаткування торгівлі	Пряме грошове оподаткування доходів фізичних осіб. Акцизи та інші непрямі податки на торгівлю	Непряме універсальне оподаткування споживання. Пряме грошове оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб. Обов’язкові відрахування на соціальне страхування
Види податків	Мобілізація доходів	Мобілізація доходів, регулювання окремих сторін господарського життя	Мобілізація і перерозподіл доходів, регулювання економічних процесів на мікрорівні	Мобілізація і перерозподіл доходів, інструмент мікро- і макроекономічного регулювання

Слід зазначити, що незважаючи на всю багатовікову історію податки тривалий час не мали належного наукового обґрунтування. Лише наприкінці ХVІІІ століття було зроблено перші спроби системного наукового обґрунтування необхідності, місця й ролі податків у суспільстві, рівня фіскального тягаря і принципів здійснення податкової політики. Вагомий внесок у розробку теорії оподаткування внесли:

1) класики політичної економія (А. Сміт, Ж. Сісмонді, Д. Рікардо), які розглядали лише окремі аспекти оподаткування, що мають прикладний характер, однак відводили податкам провідну роль у системі державних доходів;

2) маржиналісти (Л. Вальрас, Е. Сакс, Дж. Кларк, А. Косн Стюарт), ґрунтуючись на засадах граничної корисності, економічну природу податків досліджували у контексті концепції обміну;

3) представники шведської школи (К. Віксель, Е. Ліндаль) на перший план виносили проблему податкоформуючих технологій держави суспільного добробуту;

4) Дж. Кейнс та його послідовники – А. Хансен, Р. Харрод, А. Лернер, У. Шульц та ін. характеризували податки як „вбудовані механізми гнучкості”, які є „запобіжним механізмом попередження економічних криз, амортизатором кризових явищ”, інструментом рівноцінного розподілу податкового навантаження залежно від величини отриманих доходів [3];

5) прихильники неокласичної теорії (М. Фрідман, М. Уейденбаум, А. Лаффер, Г. Стайн, А. Селдон, А. Бернс) протиставляли кейнсіанській доктрині „ефективного попиту” свою концепцію „пропозиції ресурсів”, яка передбачає обмеження обсягів державного фінансування шляхом скорочення видаткових бюджетних повноважень та зниження загального рівня податкового навантаження;

6) дослідники податкової теорії економіки добробуту – А. Пігу, Т. Мюрдаля, Л. Ерхарда, К. Вікселя, Е. Ліндаля, П. Самуельсона, В. Парето – розглядають податки як інструменти покращення добробуту населення.

Таким чином економісти різних шкіл економічної теорії досліджували проблеми ефективності системи оподаткування, що стало цінною інформаційною базою для подальших теоретичних і практичних розробок. Фінансова думка сьогодні зосереджується на аналізі впливу фінансово-кредитних важелів на рух усіх складових ВВП і його новоствореної вартості – національного доходу як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях.

Отже, проведений аналіз свідчить, що найбільшого розвитку податки досягають в сучасних умовах змішаної економіки. За ними закріплюється не лише провідна роль у системі фінансових відносин, а й відводиться функція згладжування вад ринкового саморегулювання, створення додаткових стимулів підвищення підприємницької, ділової, інвестиційної активності, вирішення проблем мотивації праці, зниження рівня безробіття, соціального захисту населення. Як наслідок, носії фіскальної суті перетворюються у вагомий важіль регулювання макро- та мікроекономічних пропорцій.

Список використаних джерел

1. Іванов Ю.Б. Податкова система: [підручник] / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисовантий, О.М. Десятнюк. – К.: Акіна, 2006. – 920 с.

2. Василик О.Д. Податкова система України: [навчальний посібник] / О.Д. Василик. – ВАТ “Поліграфкнига”, 2004. – 478 с.

3. Cohen Stuart A.J. On Progressive Taxation / Cohen Stuart A.J. // Classics in the Theory of Public Finance / Ed. By R.A. Musgrave & A.T. Peacock N.J.: St. martin’s Press, 1967. – P. 60.