Экономические науки /10.Экономика предприятия

Атюшкіна В.В.

Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля

Формування інвестиційних ресурсів інноваційноорієнтованих підприємств машинобудування

На даному етапі економічного розвитку промисловості країни, в умовах загострення економічної кризи актуальними стають дослідження в напрямку оптимізації джерел формування інвестиційних ресурсів виробничих підприємств, насамперед їх передової ланки – машинобудівного комплексу. На практиці інвестиційне забезпечення інновацій здійснюється за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел. Проте механізм їх взаємодії ще недостатньо вивчений і узагальнений. Тому в даній статті зроблена спроба розглянути їх більш детально з урахуванням факторів, що стримують чи обмежують використання цих джерел підприємствами.

До внутрішніх джерел інвестування в інноваційну сферу належать чистий прибуток підприємства, що залишається після сплати податків і всіх обов’язкових платежів; амортизаційні відрахування; кошти, одержані підприємством внаслідок реалізації надлишків матеріальних цінностей та майна. На розмір отриманого прибутку впливає також впровадження ресурсозберігаючих технологій. Для машинобудівної галузі одним з суттєвих джерел інвестиційних ресурсів можуть бути кошти, одержані від використання енергозберігаючої техніки і технологій.

Враховуючи ситуацію економічної кризи зовнішні джерела інвестиційних ресурсів не відіграють значної ролі. Вони можуть формуватися за рахунок банківських кредитів, лізингових угод, цільового державного кредиту, податкового інвестиційного кредиту, прямих чи портфельних інвестицій зовнішніх інвесторів, а також безоплатно переданих державними або комерційними організаціями коштів на цільове інвестування інновацій. До суттєвих чинників, які обмежують довгострокове інвестиційне кредитування, на наш погляд, можна віднести такі: високий рівень відсоткових ставок за банківськими кредитами, ризик зміни відсоткової ставки впродовж терміну кредитування, ризик незбалансованої ліквідності, обмеження максимальної суми кредиту. Ці фактори впливають на обсяг позикових коштів підприємств. Останнім часом він утримується на рівні 10,5-14,8 % у загальному обсязі інвестиційних ресурсів підприємств України [1,168].

Значні перспективи має залучення підприємствами інвестиційних ресурсів за допомогою емісії акцій та облігацій як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках. Проте слід враховувати, що внутрішній фондовий ринок поки що знаходиться в стадії формування і українські підприємства не стали привабливими об'єктами для вітчизняних інвесторів. Лише деякі суб’єкти господарювання промисловості України відповідають критеріям авторитетних світових рейтингових агенцій. Це підприємства хімії, нафтохімії, паливно-енергетичного комплексу. Велика кількість суб’єктів господарювання інших галузей промисловості, особливо металообробки і машинобудування, - збиткові [1,99]. Щоб включити фондовий механізм інвестування в промисловість, на наш погляд, варто посилити інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств.

На наш погляд, критерієм вибору того чи іншого варіанту джерел інвестиційних ресурсів, або їх комбінації, може виступати ціна ресурсу як співвідношення суми витрат на залучення ресурсу до загального обсягу цього ресурсу в якості доповнення до алгоритму вибору оптимального джерела (або кількох) фінансування інноваційного проекту, розробленому професором В.Г.Федоренком [2,7].

Алгоритмом передбачено ранжування джерел за критерієм мінімізації ефективної відсоткової ставки (ціни ресурсу) після аналізу обмежень за кожним із них. При визначенні ціни ресурсу, на наш погляд, потрібно враховувати чинники, які впливають на неї в залежності від терміну використання коштів чи відповідних засобів. Це дозволить більш точно прорахувати витрати підприємства при впровадженні інноваційного проекту, скласти оптимальну структуру джерел інвестованих коштів.

Таблиця 1. Вплив чинників ціни ресурсу на структуру джерел інвестиційних ресурсів (розроблено автором)

Види джерел*	Тип інновації за терміном впровадження	Чинники ціни ресурсу та його обмеження
1. Банківський кредит	А (5-10 років) В (3-4 роки) С (0,5-2 роки)	Кк(t), ∆Кк Кк(t), ∆Кк Кк(t) максимальний обсяг кредиту
2. Лізинг	А В	Кл, На, р, ∆р,∆Кл Кл, На, р
3. Емісія акцій та облігацій	А,В	Д, В максимальна сума випуску
4. Безоплатно одержані кошти	А,В,С	Пз
5. Чистий прибуток	А,В,С	ЧП, Д, Зк, П
6. Амортизація	В,С	На
Кк(t) - відсоткова ставка за кредитами в залежності від терміну договору (з тенденцією підвищення ставки за більш довгостроковими кредитами), ∆Кк – зміна відсоткової ставки в залежності від інфляції, Кл - відсоткова ставка за кредитами, які залучаються лізингодавцем, На – норма амортизаційних відрахувань, Р – винагорода лізингодавцю, ∆р – зміна винагороди лізингодавцю в залежності від інфляції, ∆Кл – зміна відсоткової ставки в залежності від інфляції, Д – сума дивідендів, В – витрати, пов’язані з випуском цінних паперів, Пз – податкові зобов’язання на суму отриманих коштів, ЧП – чистий прибуток підприємства, Зк – заборгованість за існуючими кредитами, яку сплачують за рахунок прибутку, П – сума податків (оподаткування прибутку та дивідендів). * джерела інвестування, що не увійшли до аналізу, відзначаються незначним обсягом або неможливо визначити їх впливові чинники.

Отже, процес оптимізації джерел інвестиційних ресурсів потребує подальшого вивчення та виведення функціональної залежності ціни капіталу від обраних чинників на основі більш глибокого аналізу їх взаємозв’язку.

Література:

1. Україна в цифрах у 2008 році. Державний комітет статистики України. – К.: «Консультант», 2009. – 247с.

2. Федоренко В.Г. Удосконалення структури фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств в Україні // Економіка та держава. – 2005. - №6. – С.3-8.