Причепа І.В.
Вінницький національний технічний університет
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ В МАШИНОБУДІВНІЙ ГАЛУЗІ ВІННИЦЬКОГО РЕГІОНУ
Машинобудування
– провідна галузь економіки будь-якої держави світу, яка визначає структуру промисловості
та рівень науково-технічного розвитку держави, забезпечує підвищення
конкурентоспроможності інших галузей.
Вітчизняне
машинобудування займає провідну позицію в структурі промисловості України. За
результатами 2008 року машинобудування склало 14% в загальній структурі
промисловості і практично наздогнало харчову (14,5 %) та енергетичну галузі (14,2 %) країни [1].
Машинобудування Вінниччини займає незначну частку (0,65 % в 2008 році) в
загальній структурі реалізованої продукції машинобудування України. Але в промисловості
Вінницької області за підсумками 2008 року займає третє місце по обсягах
реалізації після харчової промисловості (53%) та енергетики (23,3%) і становить
6,3 % в загальній структурі промисловості регіону [1; 2].
За результатами
2008 року на Вінниччині майже кожне шосте промислове підприємство працює в машинобудуванні.
Починаючи з 2004 року в галузі області прослідковується
тенденція до зменшення кількості економічно активних підприємств
машинобудування.
Найбільш
інноваційно активними регіонами України в 2008 році стали Київська, Івано-Франківська, Чернігівська,
Чернівецька, Вінницька, Тернопільська області, в межах яких функціонує
найбільша частка інноваційно активних підприємств України.
Протягом 2003–2008
років рівень інноваційності машинобудування Вінниччини коливався в межах 14,5 –
38,2 %: в 2005 році галузь стала
лідером серед інших галузей області за кількістю інноваційно активних суб’єктів
господарювання, в 2006 році – зайняла лише п’яту позицію по регіону за цим же
показником.
Піком інноваційної
активності машинобудування області став 2003 рік (табл.1). Частка інноваційно
активних машинобудівних підприємств регіону
в 2003 році склала 38,2 %, що є максимальним показником для галузі за
досліджуваний період. Глобальні трансформаційні перетворення 2008 року прямо
відобразились на інноваційній активності машинобудівної галузі Вінницької
області, але, разом з тим, зменшення кількості інноваційно активних суб’єктів
господарювання в 2008 році склало лише 17,6 %, що значно менше ніж по
промисловості області в цілому (33,3 % у порівнянні з 2007 роком).
Таблиця
1
Інноваційна активність
машинобудівних підприємств Вінницької області [1]
Показник |
Роки |
Відхилення від 2003 р., % |
|||||||||
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
|
Інноваційно активні машинобудівні підприємства обл., од. |
21 |
11 |
9 |
8 |
17 |
14 |
-47,6 |
-57,1 |
-61,9 |
-19 |
-33,3 |
Відсотків до загальної кількості обстежених машинобудівних підприємств
обл., % |
38,2 |
20,0 |
16,1 |
14,5 |
32,7 |
25 |
-18,2 |
-22,1 |
-23,7 |
-5,5 |
-13,2 |
Відсотків до загальної кількості інноваційно активних промислових
підприємств обл., % |
22,6 |
36,7 |
50 |
20,5 |
22,7 |
28 |
14,1 |
27,4 |
-2,1 |
0,1 |
5,4 |
Не дивлячись
на значне зменшення кількості інноваційно активних машинобудівних підприємств
області у порівнянні з 2003 роком, структура інноваційного сектору
промисловості змінилась на користь збільшення частки машинобудівних
підприємств. Така реструктуризація є виправданою та ефективною, оскільки
продукція машинобудування використовується практично у всіх сферах
господарювання промисловості та життя населення, що сприяє всебічному
розповсюдженню прогресивних досягнень НТП.
Зменшення
рівня інноваційної активності галузі в 2008 році напряму позначилось на
динаміці обсягів реалізації інноваційної продукції машинобудування. Разом з тим
їх зниження в 2008 році (8,5 % по відношенню до 2007р.) значно менше ніж
зменшення обсягів реалізації продукції машинобудування по регіону в цілому
(20,7% по відношенню до попереднього року).
Частка ж інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції
машинобудівної галузі Вінниччини зменшилась лише на 0,9 %.
Проведені дослідження підтверджують, що інноваційна активність в
машинобудівній галузі України, Вінниччини зокрема, є недостатньою і не
відповідає стрімко зростаючим, інноваційно орієнтованим потребам глобального
середовища.
Трансформаційні перетворення на глобальному ринку стали каталізатором для виявлення існуючих проблем,
які потребують кваліфікованого вирішення з врахуванням вимог світового
ринкового середовища: переважна частина обладнання більшості машинобудівних
підприємств України є морально та фізично застарілим, технології виробництва
характеризуються високою енерго-, матеріало-, трудоємністю; деякі підгалузі
залежать від імпорту матеріалів і комплектуючих, як результат – невідповідність
продукції сучасним міжнародним стандартам, неконкурентоспроможність галузі на
світовому ринку.
Саме в умовах складних
глобалізаційних перетворень інноваційний чинник для машинобудування стає визначальним
та стратегічним, що передбачає впровадження ресурсозберігаючих технологій,
використання прогресивного обладнання та технологій, вихід на нові ринки збуту
з новою конкурентоспроможною продукцією.
При цьому зростає роль держави в розбудові конкурентоспроможного інноваційного
середовища та інтенсифікації інноваційної діяльності промисловості, що
дозволить Україні зайняти гідне місце на новосформованих світових ринках.
Література:
1.
Державний комітет
статистики України // www.ukrstat.gov.ua
2.
Головне управління статистики у Вінницькій області // www.vous.vin.ua