к.т.н., доцент Кондрат В.В., Щасливець Є.О.

Харківський торговельно - економічний інститут

Київського національного торговельно – економічного університету

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ НАДІЙНОСТІ ТА СТІЙКОСТІ СТРАХОВИКІВ.

У роботі здійснено порівняльний аналіз перестрахування з іншим поширеним методом розподілу крупних ризиків – співстрахуванням. В результаті порівняння доведені очевидні переваги застосування перестрахувальних операцій. По-перше, підтримання страхувальником (перестраховиком) зменшує витрати по обслуговуванню договорів у порівнянні зі співстрахуванням. Так, при настанні страхової події відповідальним перед страхувальником є страховик (перестрахувальник), що дає можливість отримати страхувальнику страхове відшкодування у нього в повному обсязі, а не звертатись до кількох страховиків, як це існує у співстрахуванні. По-друге, перестрахування при настанні страхової події дає можливість уникнути кумуляції збитків при застосуванні певного покриття (катастрофічного ексценденту збитків). Отже, перестрахування є універсальним і найбільш ефективним методом забезпечення фінансової стійкості страхових операцій для вітчизняних страховиків.

Страхування є невід’ємною ланкою фінансової системи будь-якої розвиненої країни світу. Воно задовольняє потреби підприємств і населення у страховому захисті і таким чином сприяє забезпеченню безперервності відтворювального процесу. Страхові компанії зосереджують на собі ризики багатьох страхувальників. Вартість таких ризиків в сучасних умовах може оцінюватися сотнями мільйонів доларів. Отже, страхова діяльність характеризується підвищеною ризикованістю, що об’єктивно призводить до необхідності перерозподілу відповідальності за прийнятими на страхування ризиками між багатьма страховиками, тобто до застосування перестрахування.

Перестрахування не можна розглядати як різновид страхування. Перестрахування являється самостійною сферою страхових відносин, яка включає широкий перелік форм і видів перестрахувального захисту. Подальше дослідження сутності перестрахування свідчить, що в його основі лежать відносини щодо перерозподілу раніше прийнятих на страхування ризиків. При цьому слід зважати на функції перестрахування а здійсненні страхової діяльності: розширення можливостей страховика в прийомі на страхування великих ризиків (збільшення місткості страховика) при застосуванні перестрахувальних операцій; збільшення обсягів страхування; збалансування результатів страхування (вирівнювання річних коливань фінансового результату страхової діяльності протягом років, що є дуже важливим для забезпечення фінансової стійкості страховика).

Відсутність у вітчизняному законодавстві спеціальних норм, які регулюють відносини сторін за договорами перестрахування, створює в юридичній практиці можливість ототожнення договорів перестрахування і страхування.

Облігаторна форма договорів перестрахування є технічного складнішою, в Україні сьогодні переважає факультативне перестрахування. За видами перестрахувальних угод частіше укладаються пропорційні договори, ніж непропорційні. Це пояснюється, насамперед, недостовірністю досвіду в обслуговуванні непропорційного договору та відсутністю відповідністю відповідної бази даних для обробки і отримання відповідної статистичної та аналітичної інформації щодо збитків за попередні роки.

Аналізуючи факультативні і облігаторні договори перестрахування. Можна виявити розбіжності у тлумаченні багатьох їх положень. Сьогодні майже кожна страхова компанія, яка здійснює перестрахувальні операції, має свої власні варіанти договорів перестрахування, умови яких не стандартизовані. А це означає, що між сторонами перестрахувальних угод можуть виникати і виникають конфліктні ситуації, пов’язані з неузгодженістю в трактуванні умов договорів.

Розбіжності у тлумаченні основних положень перестрахувальних договорів доводять необхідність застосування в практиці перестрахування стандартних, типових договорів. Зрозумілі, конкретні, чітко та однозначно сформульовані умови перестрахувальних договорів мають стати надійною основою для спрощення технічних труднощів при укладанні перестрахувальних угод і сприяти налагодженню довготермінових відносин між страховими компаніями.

На сьогоднішній день перестрахувальна діяльність в Україні є повноцінним сегментом страхового ринку. Постійне зростання частки страхової премії, переданої перестраховикам у загальному обсязі страхової премії зібраної страховиками за досліджувані роки обумовлена тим, що в портфелях вітчизняних страховиків стало більше крупних ризиків, які потребують перестрахувального захисту.