Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

Кулиняк І.Я., Українець А.І.

Національний університет “Львівська політехніка”

Активізація інноваційної діяльності машинобудівних підприємств на засадах лізингу

Основна мета активізації інноваційної діяльності машинобудівних підприємств – інтеграція в сучасні умови ефективного розвитку інноваційного ринку та підтримання високого рівня конкурентоспроможності на внутрішніх та зовнішніх ринках шляхом постійного впровадження технічних та технологічних новинок. Особливої актуальності активізація інноваційної діяльності набуває в умовах виходу із кризи, що спричинено пошуком оптимального джерела фінансування інноваційної діяльності та збалансування отримуваного інноваційного ефекту із понесеними підприємством витратами. Серед великого числа різноманітних джерел фінансування інноваційної діяльності досить актуальним в умовах дефіциту чи відсутності власних фінансових ресурсів є лізингове фінансування. Ефективне використання лізингу дозволяє машинобудівним підприємствам отримати переваги від цієї нової форми фінансування поряд із традиційними, такими як кредитування, випуск цінних паперів тощо.

Лізинг як форма фінансування інноваційної діяльності досліджується багатьма українськими та зарубіжними науковцями, такими як Аюпов А.А., Башкатова С.В., Пустиніна К.В., Рошило В.І., Турило А.М., Черемисова Т.А. та іншими.

Поряд з такими джерелами фінансування інноваційної діяльності машинобудівних підприємств як власні фінансові ресурси, емісія цінних паперів, кредити комерційних банків, венчурне фінансування, іноземні інвестиції, державне фінансування виділяють лізингове фінансування. Лізингове фінансування являється однією із форм активізації наступних інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах:

– здійснення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР);

– скорочення циклу проектно-конструкторських робіт;

– придбання нових технологій, які використовуються для реалізації технологічних інновацій;

– впровадження у виробництво підприємствами інноваційної техніки та технології, нових методів виробництва продукції;

– розроблення та реалізація нової продукції з використанням інноваційної техніки та технології;

– впровадження як технологічно нових, так і технологічно удосконалених процесів (процесові інновації);

– придбання прогресивних машин, устаткування та інших засобів виробництва, необхідних для упровадження нових чи вдосконалених технологічних процесів;

– збільшення обсягів реалізації інноваційної продукції;

– виконання технологічних робіт, промислових випробовувань тощо [1, с. 140-141].

Розвиток ринку лізингових послуг в Україні поки що стримується у зв’язку з недостатнім науковим, організаційним, правовим та фінансовим забезпеченням з урахуванням специфіки інноваційних процесів. Ефективне функціонування лізингу ускладнюється також внаслідок кризових явищ в національній економіці, недосконалості державного моніторингу лізингу, нормативно-правової бази, низького рівня обліково-інформаційного забезпечення. Усе це свідчить про актуальність і нагальну потребу розв’язання проблем активізації лізингової діяльності саме в інноваційній сфері [2, c. 67-68].

Для того, щоб усунути проблеми, які стримують розвиток ринку лізингового фінансування інноваційної діяльності машинобудівних підприємств в Україні, державі необхідно:

– створити пільгові умови для учасників інноваційної інфраструктури: встановлення податкових та амортизаційних пільг як для підприємств, які надають в лізинг інноваційну продукцію, так і для лізингоодержувачів інноваційної продукції;

– усунути протиріччя та неоднозначності у нормативно-правових актах, а загалом і законодавчу нестабільність;

– адаптувати норми українського законодавства до норм міжнародного, приєднатися до Конвенцій, що регулюють лізингові відносини, привести у повну відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерський облік операцій лізингу в Україні;

– розвивати інфраструктуру ринку лізингу;

– усунути обмеження при залучення коштів для фінансування лізингових операцій;

– спростити процедури проведення міжнародних лізингових операцій для вільного доступу українських машинобудівних підприємств до закордонних ринків збуту інноваційної продукції;

– встановити нижчі процентні ставки на кредити, які комерційні банки надають лізинговим компаніям, при умові, що ці кошти будуть спрямовані на фінансування інноваційної діяльності підприємств на засадах лізингу тощо.

Література:

1. Кулиняк І.Я. Лізингове фінансування інноваційної діяльності машинобудівних підприємств / І.Я. Кулиняк // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2009. – Вип. І. Економічні науки. – С. 168-145.

2. Башкатова С.В. Лізингове фінансування інноваційної діяльності в Україні / С.В. Башкатова // Вісник Хмельницького національного університету. – 2007. – № 6, Т.2. – С. 67-72.