Секция: 14. Экономическая теория

Непокупна Т.А

кандидат економічних наук, доцент

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка

до питання про дослідження проблеми взаємозв’язків господарського і релігійного світів

Однією з особливостей кінця ХХ ‒ початку ХХІ ст. є звернення науковців різних напрямів до проблем взаємозв’язків господарського і релігійного світів, намагання пояснити нагальні економічні проблеми не лише суто з точки зору наявних теоретичних концепцій, а й сучасної духовної кризи. Остання є проявом специфічного сприйняття суб’єктами господарювання ліберально-демократичного буття, ставлення до різноаспектного духовно-морального наповнення своєї життєдіяльності. Це стосується таких характеристик, котрі безпосередньо реалізуються у процесі господарювання ‒ відповідальність і компетентність, чесність і справедливість, цілеспрямованість і продуктивність тощо, так і таких, котрі опосередковано вливають на поведінку економічних агентів, а саме: вірність, довіра, гординя, егоїзм, самолюбство, гнів, ставлення шлюбу та належність до сім’ї тощо. Учені вважають, що поведінка людей, які є носіями відповідних особистісних характеристик, котрі зреалізовуються у процесі господарювання, перебуває під „генетичним контролем” [1]. Тобто формування поведінкових реакцій індивіда відбувається ще до включення людини у соціальне середовище.

Все більше дослідників схиляються до думки, що значна частина факторів, які впливають на економічну ситуацію, знаходяться в етичній сфері, котра тісно пов’язана з релігійно-моральними нормами світосприйняття людиною свого місця і ролі як у мікросередовищі (сім’я), так і макросередовищі (колектив, комунікації, зв’язки із суб’єктами господарювання).

Вважається, що економічну науку на простір соціально-етичної проблематики вивів Амартіа Сен ‒ американський професор індійського походження, лауреат Нобелівської премії з економіки (1998 р.). Він є автором праці „Про етику та економіку”, в якій відображений органічний зв’язок економічної теорії і філософії моралі та проаналізована та шкода, котра була заподіяна економічному аналізу надмірним захопленням теоретиків і практиків постулатом егоїстичної поведінки людини, започаткованого Адамом Смітом.

Значний внесок у розуміння взаємозв’язку господарства (економіки) і християнства (духовності), зробив Сергій Миколайович Булгаков (1871–1944) – російсько-український філософ, богослов, економіст, соціолог, літературний критик, політичний і громадський діяч. Бачення С.М. Булгаковим господарського розвитку пронизане переконанням у тому, що фундаментом економічного процесу є дотримання суб’єктами господарювання духовних, моральних, релігійних принципів.

Суттєвою властивістю сучасної економіки християнського світу вважають розширене відтворення, котре „основане ... на розкритті інноваційного потенціалу людської особистості” [2]. Саме у контексті такої інноваційності варто звернути увагу на досягнення людства у деяких сферах, зокрема у біомедичній.

Так, біомолекулярна революція, у витоків якої стояли Ервін Шрьодінгер, Джеймс Ватсон і Френсіс Крік, дозволить не тільки читати генетичний код життя людини, але й „чи не надлюдську здатність маніпулювати життям майже за бажанням” [3, с. 25], „проектувати нові форми життя і впливати на фізичну, а то й розумову конституцію наших дітей” [3, с. 35].

Відомий сучасний американський філософ Френсіс Фукуяма, переймаючись проблемами майбутнього людства, розмірковує про соціальні наслідки бурхливого прогресу у медицині і біотехнологіях. Він застерігає людство про можливу реалізацію в найближчі тридцять‒п’ятдесят років трьох сценаріїв розвитку, наслідком яких може стати „продовження життя ‒ але зі зниженням розумових здібностей; звільнення від депресії ‒ але і від творчої сили духу; медикаментозна терапія, котра стирає межу між тим, чого ми досягаємо самостійно ‒ і чого досягаємо за допомогою впливу на мозок хімікатів” [4, с. 20].

Деякого оптимізму на противагу таким песимістичним сценаріям розвитку людини і соціуму додає те, що подальше вивчення генома людини дозволить виявити ті гени, які відповідають за низку не тільки біологічних, а й соціальних хвороб. До останніх учені включають тривожність, страхи, депресію, фобії та ті, що називають „розладами самоконтролю людей”: алкоголізм, наркоманія, куріння, булемія, гемблінг [1]. Вони проявляються у тих, хто має генетично зумовлений низький рівень стійкості до певних умов навколишнього середовища. Ці хворобливі стани людини впливають не тільки на її взаємовідносини з близьким оточенням, а й на усвідомлення свого місця у трудовому колективі, виконання професійних функцій, можливості кар’єрного зростання тощо, формують ставлення індивіда до процесу господарювання у цілому.

У цьому зв’язку протягом останніх десятиліть ученими обговорюється питання складання генетичного паспорта людей, який би став носієм інформації про спадкові хвороби. На думку учених, це щонайменше дозволить впливати на вибір людиною відповідної професії та формування нею моделі поведінки у шлюбі.

Очевидно, що використання наукових досягнень у медикобіологічній сфері задля втручання у природу людини як біосоціодуховної істоти, породжує низку питань етичного плану. А саме: виникають проблеми розмежування етичних постулатів християнського світу та моральних принципів інноваційно-технологічних аспектів життєдіяльності людини. Це потребує подальшого теоретичного дослідження з обґрунтуванням практичних рекомендацій щодо удосконалення етичних уявлень людей у сучасній господарській діяльності.

Література:

1. Вареник Н. ЗАГСы будущего: предъявите ваш генетический паспорт! // Зеркало недели. ‒ № 31 (759) 22‒28 августа 2009 // http://www.zerkalo-nedeli.com/3000/3855/66936/

2. Неклесса А.И. Наука и высшее образование в постсовременную эпоху // http://www.intelros.org/books/opera_selecta/opera_selecta_22.htm

3. Мічіо Кайку. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя / Перекл. з англ. А. Кам’янець. ‒ Львів: Літопис, 2004. ‒ 544 с.

4. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / Ф. Фукуяма; Пер. с англ. М.Б. Левина. ‒ М.: ООО „Издательство АСТ”: ОАО „Люкс”, 2004. ‒ 349 с.