Економіка/ 2.Зовнішньоекономічна діяльність

Соловйова Ю.М., к.і.н., доц. Соловйова Р.П.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Україна в міжнародних економічних зв’язках

Економічні взаємозв’язки України з іншими державами світу відбуваються на двох рівнях: на рівні діяльності у міжнародних організаціях і на рівні двосторонніх відносин. Україна бере активну участь у роботі головного економічного органа ООН – Економічній і соціальній раді (ЕКОСОР), а також в ЮНІДО, ЮНКТАД та інших органах, пов’язаних з економікою. Після здобуття незалежності Україна вступила до могутніх і впливових з точки зору ролі в світовій економіці організацій, таких як: Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Всесвітній банк.

МВФ є найбільшим серед організацій кредитором України, його частка становить 60%. Кредити МВФ спрямовані на економічну трансформацію в Україні, насамперед, на покриття дефіцитів платіжного балансу й погашення внутрішнього боргу.

Україна є членом Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР) та Багатосторонньої агенції з гарантування інвестицій (БАГТ).

Кошти, що надходять від Всесвітнього банку, спрямовані на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, підтримку українських підприємств, страхування імпорту тощо.

Україна розвиває співробітництво з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Позики ЄБРР використовуються на розвиток виробництва, підтримку приватних малих і середніх підприємств. Ця організація інвестує переважно харчову промисловість, видобуток нафти і газу, агробізнес, телекомунікації, портове господарство, а також вкладає кошти в фінансову сферу України. ЄБРР працює на комерційній основі, кредити надаються на умовах ринкових ставок.

У зв’язку з поширенням процесу регіоналізації в світі Україна підтримує економічні зв’язки на регіональному рівні з країнами-сусідами. Ці зв’язки мають макрорегіональний (у формі великих інтеграційних міждержавних об’єднань) і мезорегіональний (у формі прикордонного співробітництва) характер.

На макроекономічному рівні Україна є членом інтеграційних об’єднань – СНД, ОЧЕС та ГУАМ. Для України економічний простір СНД є потенційно широким ринком збуту українських товарів і джерелом постачання необхідної сировини, машин, обладнання, товарів широкого вжитку. Значна частина зовнішньої торгівлі України орієнтується на ринки СНД. На них припадає 38% українського експорту та 42% імпорту, тоді як на європейські країни відповідно 30% та 38%. Особливо важливим для України є співробітництво з Росією, Туркменістаном та іншими державами.

Україна зацікавлена в реалізації в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) проектів щодо модернізації нафтопереробних заводів, створення нових терміналів на березі Чорного моря для прийняття нафти й газу, здійснення наукових досліджень з іноземними фірмами щодо використання нетрадиційних джерел енергії.

Україна є найбільшим економічним потенціалом в інтеграційному об’єднанні ГУАМ. Члени цієї організації розвивають співробітництво в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери.

Перспективною формою регіонального співробітництва є інтеграція на мезорівні, тобто співпраця прикордонних адміністративних регіонів. Україна бере участь в єврорегіонах: «Карпати», «Буг», «Нижній Дунай», «Верхній Прут», «Дніпро», «Слобожанщина». У межах цих регіонів здійснюється транскордонне співробітництво між сусідніми країнами. Основними напрямами співробітництва є торгівля, спільне підприємництво, екологія і культура.

Участь України в єврорегіонах сприяє розширенню взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва, дозволяє прикордонним адміністративним одиницям самостійно виходити на європейські структури для отримання технічної та фінансової допомоги для реалізації проектів транскордонного співробітництва, сприяє міжнародній інтеграції української держави.

Стратегічним пріоритетом України в міжнародних економічних відносинах визначено вступ до Європейського Союзу (ЄС) на рівноправних засадах. На шляху євроінтеграції Україна пройшла шлях економічних перетворень і реалізації угод з ЄС. У 1998 р. набула чинності після ратифікації Верховною Радою «Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом», яка була підписана у 1994 р. У 1998 р. і 2000 р. Указом Президента України затверджено Стратегію і Програму інтеграції України в ЄС. У 1999 р. Європейська Рада схвалила «Спільну стратегію ЄС щодо України», яка передбачала підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні, вирішення спільних проблем щодо підтримання стабільності та безпеки на Європейському континенті. У 2001 р. відбувся Паризький саміт «Україна - ЄС», який засвідчив європейську перспективу України, стратегічний курс на інтеграцію України до ЄС. Було визнано прогрес України у виконанні вимог і стандартів ОБСЄ і Ради Європи, у запровадженні економічних реформ, здійсненні позитивних зрушень в українській економіці.

У 2008 р. Україна стала членом СОТ, внаслідок чого перспективи інтеграції України в ЄС значно покращились.

На сучасному етапі стратегічне партнерство України та ЄС набуває інноваційних форм. Міжнародні економічні зв’язки України з іншими країнами світового співтовариства відкривають нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва.

Література:

1. Міжнародна економіка. / За ред. Козака Ю.Г., Лук’яненка Д.Г., Макогона Ю.В. та ін. – К. – 2009. – 560 с.

2. Економіка зарубіжних країн. / За ред.: Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Осипова В.М. – 2007. – 544 с.