Штинь О., Олійник О.

ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК СПОСІБ ПЕРЕДБАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

Малий бізнес відіграє важливу роль у сучасній ринковій економіці, сприяючи підтримці конкурентного середовища та частково вирішуючи проблему зайнятості. Він не може успішно розвиватися без активної підтримки з боку держави. Проте в сучасних умовах активна "підтримка" держави проявляється у встановленні обтяжуючих податків, зборів, що спонукає підприємців віднести частину своїх доходів у тінь. Близько 85 % підприємців чесно визнали, що змушені приховувати частину доходів від органів державної влади. В умовах існуючої фінансової системи, підвищення рівня інфляції, зменшення обсягів матеріального виробництва малі підприємства практично не в змозі, не порушуючи закон, самостійно нагромадити достатні кошти для розвитку власного бізнесу.

Проблеми оподаткування підприємств посідають центральне місце у багатьох дослідженнях, зокрема їм присвятили свої праці такі вчені, як Білик Т.О. висвітлив сутність малого бізнесу, його роль в економіці держави, Вороніна Н.В. основну увагу зосередила на необхідності податкового планування суб'єктів господарювання, Педь І.В. запропонував основні напрями удосконалення податкової системи України з метою стимулювання господарської діяльності, Ткаченко В.В. навів оптимальні шляхи податкового планування на підприємстві.

Податкове планування на підприємствах (особливо малих) дозволяє наперед спрогнозувати величину податкових платежів в структурі доходів, а також передбачає законне зменшення суми податків, тобто це планомірне та обгрунтоване зниження як абсолютної величини виплат податкового характеру, так і зменшення податкового навантаження підприємства. Необхідність податкового планування закладена в самому податковому законодавстві, яке передбачає різні податкові режими та методи формування податкової бази, а також пропонує платникам податків ряд податкових пільг. До того ж податкове планування обумовлене зацікавленістю держави в наданні цих пільг з метою стимулювання певних галузей виробництва та діяльності категорій платників податків (малого підприємництва) [2, 138].

З метою визначення оптимальної системи подальшого розвитку суб'єкти господарювання повинні бути далекоглядними, тобто планувати свою діяльність на довгострокову перспективу. Податкове планування скорочує невизначеність подальших податкових витрат економічних суб'єктів і ступінь їх адаптації до агресивного зовнішнього середовища [4, 57]. Податкова діяльність підприємства розглядається як частина його фінансово-господарської діяльності у зв'язку з тим, що сплата податків є однією з фінансових операцій організації по виконанню зобов'язань перед державою.

Податкове планування необхідно розглядати через призму протиставлення платників, з одного боку, і фіскальних органів - з іншого. В той же час воно не тільки зменшує податкові відрахування, але й слугує регулятором процесу управління підприємством, оскільки мінімізація і оптимізація податкових виплат не завжди відповідають стратегічним потребам підприємства. Йому інколи вигідно не занижувати базу оподаткування (якщо витрати на мінімізацію перевищують доходи від неї) [3, 130]. Проте така відмова не означає відсутність податкового планування.

Малий бізнес - основа економічного розвитку держави. Податкові надходження від малого бізнесу - основа місцевих бюджетів. Проте на даний час державні важелі контролю - реєстрація, ліцензування, сертифікація, регулювання орендних відносин, перевірки податковими органами тощо - перешкоджають швидкому розвитку малого підприємництва.

Вважається, що однією з проблем української системи оподаткування є надмірне податкове навантаження. Подекуди підприємству залишається незначна порівняно з понесеними операційними витратами та величиною сплачених податків сума коштів на власний розвиток, що не стимулює власника до подальшої виробничої діяльності при такому низькому рівні прибутковості [1,79].

Досить позитивно вплинуло на розвиток малого підприємництва започаткування сприятливого режиму оподаткування шляхом зниження податкового тиску на суб'єктів малого бізнесу. В Україні встановлені два варіанти спрощеного режиму оподаткування - за ставкою 6% (потребує окремого нарахування та сплати ПДВ) та 10% (не передбачає нарахування ПДВ). Саме ця система забезпечує приблизне визначення на наступний податковий період сум податкових платежів.

Зазначимо, що запропонована кілька років тому межа валового доходу 500 тис.грн. для визначення спрощеної системи оподаткування в даний час, в період світової фінансово-економічної кризи, втратила свою актуальність. Підприємці, виходячи із ситуації, змушені реєструвати нові підприємства. Також перед підприємцями постає проблема: або вчасно платити внески у фонди, при цьому маючи значну заборгованість із виплати заробітної плати, або зовсім закрити підприємство.

Отож, процедура визначення оптимального податкового режиму економічного суб'єкта є достатньо складним і відповідальним етапом податкового менеджменту, від результатів якого залежить структура і динаміка подальших фінансових потоків, пов'язаних зі здійсненням податкових платежів. Таким чином в процесі податкового планування на малому підприємстві, - оскільки певні ідеї, рішення дозволяють швидко залучати необхідні ресурси та реалізовувати ці ідеї на практиці - не тільки визначаються можливості мінімізації оподаткування, але й оцінюється вплив управлінських рішень на поточну діяльність та перспективу.

Список використаних джерел:

1. Білик Т.О. Мале підприємництво: розвиток та прибутковість // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. -№10. - С.78-84.

2. Вороніна Н.В. Податкове планування та податкова оптимізація на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №4. - С.135-142.

3. Педь І.В. Удосконалення структури національної податкової системи // Зовнішня торгівля: право та економіка. -2008. -№1. -С. 130-135.

4. Ткаченко В.В. Податкове планування на підприємстві // Економіка та держава. - 2008. - № 12. - С. 55-59.