Экономические науки / 4. Инновационная деятельность и фондовые рынки

Воробієнко С.П.

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова, Україна

Методи урахування впливу інноваційної складової на рівень конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг

Перехід від монопольної структури телекомунікаційного ринку до появи конкурентного середовища, призвели до появи нових операторів, розвитку нових послуг і, як наслідок, до загострення конкуренції. В цих умовах однією з життєво важливих задач, яка постає перед учасниками телекомунікаційного ринку, є правильне визначення конкурентоспроможності тих послуг, які вони вже надають споживачам, або з якими вони планують вийти на цей ринок.

На жаль, більшість питань конкурентоспроможності у телекомунікаційній сфері залишається не вирішеними, що є наслідком багаторічної абсолютної монополії національного оператора. Нечисленні роботи, що присвячено цієї проблемі, спираються на загальнометодичні підходи, які прийняті для аналізу конкурентоспроможності продукції виробничого призначення, без урахування особливостей телекомунікаційних послуг. Вони не враховують зміни у складі факторів та критеріїв конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, що змінюються зі зміною умов господарювання, а також еволюцією наукової думки на конкуренцію та конкурентні переваги.

В [1-3] нами визначено склад факторів та критеріїв конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, обґрунтовано вибір методики, яка усуває недоліки існуючих підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг. Показано, що подальші дослідження у цьому напрямку повинні бути спрямовані на створення методики визначення формалізованих виразів впливу окремих критеріїв конкурентоспроможності, з метою використання їх у інтегральному показнику рівня конкурентоспроможності.

Метою роботи є визначення та обґрунтування методів урахування впливу інноваційної складової на рівень конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг.

Результати досліджень. Очікувані зміни у методах конкурентної боротьби на телекомунікаційному ринку, які викликані поступовим насиченням ринку, вимагають від учасників ринку зміщувати фокус своєї маркетингової стратегії від цінових війн до підвищення асортименту послуг та їх якості. Успішна реалізація такої стратегії можлива лише на шляху широкого розвитку інноваційної діяльності. Це підтверджують виконані нами дослідження, спрямовані на визначення складу та вагомості факторів та критеріїв (показників) конкурентоспро-можності телекомунікаційних послуг [4]. Кількісне значення більшості критеріїв значною мірою залежить від реалізації інноваційного потенціалу оператора.

У роботі, на прикладі мобільного зв'язку, розглянуто інноваційну складову конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, яка базується на впровадженні технологічних інновацій, а також можливі методи врахування її впливу на рівень конкурентоспроможності цих послуг. Це викликане тим, що саме в секторі мобільного зв'язку на протязі обмеженого періоду часу відбуваються відчутні (майже революційні) зміни у техніці та технологіях, які застосовуються у процесі надання послуг споживачам. Аналіз еволюції стандартів мобільного зв'язку та відповідних їм технічних засобів показує, що практично кожні десять років відбувається розробка та впровадження нових поколінь техніки мобільного зв'язку, які характеризуються суттєвим підвищенням якості надаваних послуг та розширенням їх асортименту. Тому, виконані дослідження були спрямовані на визначення методів врахування впливу наступних критеріїв, що утворюють інноваційну складову конкурентоспроможності (якості послуг та обслуговування, їх споживчої новизни а також складу додаткових послуг), на інтегральний рівень конкурентоспроможності основних послуг мобільного зв'язку.

Особливу роль у телекомунікаційній сфері відігрівають показники якості. Разом із тим, сьогодні існують певні науково-методичні проблеми, які стримують можливості їх об’єктивного врахування у системі оцінки конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг. Особливості послуг, а також існуючої в галузі системи управління їх якістю призводять до того, що однією з найскладніших проблем, яка виникає у процесі оцінки впливу якості на рівень конкурентоспро-можності телекомунікаційних послуг, є вибір та обґрунтування складу показників якості, а також визначення формалізованих виразів їх кількісної оцінки.

Сьогодні в системі управління якістю послуг мобільного зв'язку показники якості поділяються на технічні та організаційні. Вимогами (споживчими якостями) до технічних показників є доступність зв'язку, безперервність зв'язку, якість передавання мовлення, швидкість встановлення з’єднання між абонентами. Цю групу характеризують такі показники: частка неуспішних спроб встановлення з’єднання в загальній кількості з’єднань; частка викликів, які закінчилися не за ініціативою абонента; частка викликів, які не задовольняють нормативам щодо якості передавання мовлення; частка викликів, яка не задовольняє нормативам щодо величини часу затримки сигналу відповіді. Організаційні показники відображують наступні вимоги: швидкість ремонту, правильність тарифікації, задоволеність абонентів обслуговуванням. Цю групу характеризують такі показники: коефіцієнт відновлення зв'язку, частка неправильно тарифікованих з’єднань; показник задоволеності організаційними, та показник задоволеності технічними аспектами обслуговування.

У відповідності до методики оцінки конкурентоспроможності [3], показник рівня конкурентоспроможності послуг мобільного зв'язку за якістю визначається з наступного виразу:

I= , (1)

де - одиничний показник i-го показника якості;

- ваговий коефіцієнт, що характеризує значимість i-го показника в загальному наборі показників якості .

Такий методичний підхід, який природно витікає з методики визначення інтегрального рівня конкурентоспроможності, має суттєві недоліки, оскільки застосування показників, кількісна оцінка яких розраховуються на основі даних за певний період у минулому, не дозволяє використовувати їх для визначення рівня конкурентоспроможності послуг, з якими оператор тільки планує вихід на ринок, тобто для визначення потенційної конкурентоспроможності послуг.

Запропоновані нами шляхи вирішення цієї проблеми, полягають у наступ-ному. Надання будь-якої послуги зв’язку базується на транспортуванні інформації (відео, голосу або даних) крізь мережу оператора (від абонента до абонента, від серверу послуг до абонента або навпаки). При цьому будь-яка послуга висуває до цього процесу певні (як правило взаємопов’язані) вимоги до швидкості передавання інформації, граничному розміру затримки, надійності тощо. Тобто існує певний логічний ланцюг залежності існуючої системи організаційно-економічних показників якості від системи технічних показників. Використання цієї залежності дозволить більш адекватно враховувати вплив якості телекомунікаційних послуг на їх конкурентоспроможність, оскільки дозволить здійснювати визначення показника рівня конкурентоспроможності послуг за якістю, який можна застосовувати для визначення потенційної конкуренто-спроможності, що здійснюється на етапі планування виходу послуги на ринок.

Необхідність забезпечення обов’язкових значень більшості технічних показників якості у процесі створення техніки зв'язку, а також планування та проектування мережі зв'язку, змінює характер урахування якості послуг у процесі визначення інтегрального рівня конкурентоспроможності. На відміну від розглянутого вище підходу до визначення показника рівня конкурентоспро-можності послуг мобільного зв'язку за якістю (1), при застосуванні для цієї мети технічних показників якості, на нашу думку, слід використовувати такий вираз:

I= I, (2)

де I – показник рівня якості за нормативними параметрами, який визначається з виразу:

I= , (3)

де - одиничний показник i-го нормативного параметру якості; n – кількість нормативних параметрів. Якщо i-й нормативний параметр якості відповідає нормативам, то = 1, у протилежному випадку = 0.

До сказаного слід додати необхідність встановлення та врахування, у процесі визначення потенційного рівня конкурентоспроможності, показників якості обслуговування, оскільки існуючі показники (коефіцієнт відновлення зв'язку, частка неправильно тарифікованих з’єднань, кількість скарг) ґрунтуються на статистичних даних за минулий період та не можуть бути використані для цієї мети. Такими показниками, на нашу думку, може бути: площа покриття по території, або обхвату населення, які забезпечує мережа оператора, що надає послугу; розгалуженість дилерської мережі; умови укладення договорів та форми розрахунків тощо. Включення таких показників до системи якості та використання їх поряд із технічними показниками якості підвищить достовірність та об’єктивність результатів визначення рівня конкурентоспроможності послуг.

Показник рівня конкурентоспроможності за складом додаткових послуг залежить від наявності тих чи інших додаткових послуг, а також значимості кожної з них, та визначається з наступного виразу:

I= , (4)

де - -а додаткова послуга, =1, якщо послуга присутня в наборі додаткових послуг, =0 – у протилежному випадку;

- вагомість -ї додаткової послуги у загальному складі послуг, що розглядається;

- кількість додаткових послуг, що надаються операторами.

Тобто, якщо, наприклад, вагомість послуги відео телефонії дорівнює 0,3 і вона відсутня у складі додаткових послуг, що надає оператор, то значення I не перевищуватиме 0,7.

Перш ніж розглядати можливі методи врахування впливу споживчої новизни послуг на інтегральний рівень конкурентоспроможності, слід визначитися із суттю цього поняття. Можна погодитися з тим [5], що критерій споживчої новизни послуги визначає її здатність задовольняти як явні потреби за рахунок покращання відомих показників, так і приховані (латентні), тобто нові потреби, або потреби, які споживач або ще не усвідомив, або не схильний декларувати. Звідси витікає, що споживча новизна може характеризуватися появою нових, або удосконалених (поліпшених) споживчих властивостей послуги, тобто, можна говорити або про появу нового продукту, або надання старому продукту нових (поліпшених) властивостей – якісних показників. Тобто, на перший погляд, споживча новизна може ототожнюватися з вже розглянутими раніше критеріями – якістю послуг, а також додатковими послугами, та, як наслідок, або включати в себе ці критерії, або використовувати, розглянуті методи врахування їх впливу на інтегральний рівень конкурентоспроможності послуг. Разом із тим, наявність латентних переваг визначає відмінність методів впливу споживчої новизни на конкурентоспроможність від методів впливу якості, оскільки поява нових властивостей, або послуг не завжди відповідає сучасним потребам, а спрямована на майбутні потреби. В цих умовах, споживачі конкретної послуги можуть поділятися на тих, для яких нові або покращенні показники послуги: мають значення; ще не усвідомлено їх значення; не мають значення. На підставі виконаних досліджень, нами запропоновано наступний вираз для визначення впливу споживчої новизни послуг на інтегральний рівень конкурентоспро-можності основних послуг мобільного зв'язку:

I= , (5)

де I - показник рівня конкурентоспроможності за споживчою новизною послуг;

- визначена методом опитування частка споживачів для яких нові або покращенні показники послуги: мають значення; ще не усвідомили їх значення; не мають значення;

- вагомість нової послуги для споживачів, яка складає 1;0,5 та 0 відповідно для випадків коли нові або покращенні показники послуги: мають значення для споживача; коли споживач або ще не усвідомив, або не схильний декларувати їх значення для себе; не мають значення для споживача.

Такий підхід, на нашу думку, дозволить урахувати реакцію окремих груп споживачів на споживчу новизну послуги, та більш обґрунтовано визначати її вплив на конкурентоспроможність послуг зв'язку.

Висновки. Використання результатів дослідження дозволить підвищити обґрунтованість оцінки рівня конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, та, як наслідок, підвищить рівень ефективності управлінських рішень, які приймаються на підставі такої оцінки, сприятиме забезпеченню ефективності інновацій в телекомунікаційній сфері та функціонування цієї сфери.

Література:

1. Воробієнко С.П. Сукупність та взаємозв’язок факторів конкурентоспро-можності телекомунікаційних послуг / С.П. Воробієнко // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С.Попова. - 2009. - № 1. - С. 116-120

2. Воробієнко С.П. Визначення складу показників конкурентоспромож-ності телекомунікаційних послуг / С.П. Воробієнко // Економіка: проблеми теорії та практики : Збірник наукових праць. Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - Випуск 248 : [в 6 т.]. - Том V. - С. 1101-1109.

3. Воробієнко С.П. Оцінка конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг / С.П. Воробієнко // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С.Попова. - 2008. - № 1. - С. 119-122.

4. Воробієнко С.П. Визначення складу та вагомості чинників, що впливають на конкурентоспроможність послуг мобільного зв'язку / С.П. Воробієнко // Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів : Всеукр. НПК молодих вчених, 9-10 лист. 2007 р., тези доп. - Том 4. - Дніпропетровськ. - 2007. - С. 79-81.
5. Лифиц И.М. Формирование и оценка конкурентоспособности товаров и услуг: учеб. пособие / И.М. Лифиц. - М. : Юрайт-Издат, 2004. - 335 с.