Лучко А.А. аспірант Національного університету біоресурсів та природокористування України.

УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Поняття ”розвиток”- процес, який забезпечує соціальну справедливість, гуманізацію суспільства. Розвиток розглядається як цілісний процес, який включає в себе економічне, соціальне,політичне та культурне середовище.

Організаційний розвиток має сприяти підвищенню роботи підприємства він є однією з основних рис організації як системи. Концепція організаційного розвитку виникла в середині 60 – х років ХХ століття, в основу її було покладено ставлення до людей як до особистостей, лідерів і членів команди, співробітників організації.

В.Г. Герасимчук виділяє два основні методи організаційного розвитку. Це ”тренування чуттєвості” об’єднання людей, взаємодію яких треба гармонізувати у групу і як наслідок виникають емоційні реакції та здатність до самовираження.

”Дослідження дією” : 1. діагностика системи управління та ознайомлення з результиатами діагностики працівників; 2.прийняття та реалізація рішень; 3.оцінка планів; 4.участь робочих груп та безпосередньо кадрової служби у організаційному розвитку; 5.подальше вдосконалення системи організаційного розвитку.

За концепцією організаційного розвитоку лідер може реалізувати свої фунції тільки за умови активності членів груп та команд. Поведінка і відносини в організації залежать від стилю лідерства й психологічного клімату на рівні топ – менеджменту.

Проблеми організаційного розвитку вирішуються за допомогою плану організаційного розвитку який повинен містити такі етапи:

- здійснення діагностичних заходів;

- організація використання результатів діагностичних досліджень;

- навчання та підвищення кваліфікації працівників;

- зміни організаційної структури управління;

- здійснення впливу на неформальні групи в колективі;

- розроблення пропозиції щодо подолання можливих конфліктів внаслідок організаційних змін;

- залучення ключових фігур в організацію для діагностики стану організаційної зміни;

- оцінювання результатів;

- перерозподіл повноважень та відповідальності.

Здійснення організаційних змін з метою організаційного розвитку є тривалим трудомістким процесом який містить у собі багато стрес-факторів для персоналу та організаційної системи.

На відміну від колишніх традиційних організацій, сучасні організації відповідають на виклики не стільки власної трансформації, скільки трансформації середовища. Особливість сучасного типу розвитку визначається тим, що починаючи з мінімального рівня інституціональної складності організації замість того, щоб руйнуватись під дією непередбачуваних факторів, вона виявляє здатність адекватно реагувати на них. Ця здатність є результат постійної інноваційної активності в технічній інституціональній і культурній сферах, що дозволяє компенсувати старі вичерпні ресурси цілеспрямованою заміною на нові.

На сьогодні проблема управління підприємства полягає в тому, що більшість з них не звертають уваги на організаційний розвиток як основну складову подальшого розвитку підприємств. Основна мета підприємства- це отримання прибутку. При орієнтації підприємства лише на таку ціль, його діяльність буде полягати в тому, щоб ефективно функціонувати, але не стратегічно розвиватись.Від рівня сформованості та розвитку організаційного потенціалу залежить результативність діяльності сільськогосподарських підприємств.При цьому слід врахувати, що найбільшою проблемою на яку натрапляє організація є необхідність визначення об’єкту зміни. Можна сказати, що об’єкт зміни залежить від стратегії та цілей, які поставила перед собою організація.

Розробка і вибір типу стратегічного розвитку підприємства спонукає керівників постійно перспективно мислити. Перспективне мислення- головна складова організаційної культури.

Дослідження стану оганізаційної структури управління, організаційної поведінки,організаційної культури та стилю керівництва дасть можливість визначити, яка форма господарювання найбільш ефективно буде розвиватись в умовах ринкової економіки.

Для забезпечення дієздатних форм господарювання у сфері агровиробництва трансформація сільськогосподарських підприємств повинна передбачити досягнення таких завдань:

- удосконалення системи управління підприємством;

- удосконалення внутрішньогосподарських виробничих відносин;

- підвищення рівня соціальної захищеності працівників підприємства;

- створення умов для впровадження нових інноваційних технологій.

Ринкове середовище ставить високі вимоги до системи управління підприємством, яка функціонуватиме ефективно, якщо будуть наявні певні умови.

1. Висока мотивація керівника підприємства спрямована на стратегічний розвиток.

2. Здатність керівництва приймати оптимальні управлінські рішення і добиватись їх виконання.

Різноманіття форм власності й господарювання зумовлене різними причинами і в свою чергу породжує ”ефект різноманіття”. Кожна форма господарювання знаходить своє місце в системі аграрних відносин. Вибір та пошук оптимальної форми власності можливий через вдосконалення та реорганізацію організаційної структури підприємства та налагоджену систему організаційного розвитку.