Короп Дж. І.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія»

Проблеми оцінки конкурентоздатності

сільскогосподарських підприємств.

Приєднання України до СОТ ставить перед вітчизняними підприємствами нові вимоги щодо рівня їх конкурентоздатності. В тому числі це стосується аграрного сектора економіки.

Сільськогосподарське підприємство, яке не опікується перспективами свого розвитку, неминуче опиняється в, так званому, стані рівноваги на низькому рівні, тобто значна частина його ресурсів витрачається на внутрішнє споживання, чим і досягається певний стан рівноваги. Такий стан в умовах відсутності зовнішньої конкуренції є практично безризиковим. Проте подібне підприємство не може зберегти конкурентоздатність, оскільки в зовнішньому середовищі завжди знайдуться підприємства, які мають вищий рівень економічної рівноваги [1]. В зазначених умовах проблема практичного використання методик оцінки конкурентоспроможності підприємства набуває особливого значення.

Багато існуючих методів оцінки конкурентоспроможності підприємства спираються на окремі фактори його діяльності і мають низку недоліків. Універсальної і загальновизнаної методики комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства в даний час не вироблено [2]. Тому виникає потреба вибору та адаптації метода для оцінки конкурентоспроможності підприємства в умовах конкретного ринку.

Автор дослідження застосував комплексну методику І. В. Сахненко на практиці для оцінки конкурентоздатності підприємств сільськогосподарського профілю.

Структурно-логічна схема методики включає в себе наступну послідовність етапів:

1. Визначення основних параметрів конкурентоспроможності підприємства.

2. Формування основних параметрів конкурентоспроможності.

3. Розрахунок показників конкурентоспроможності.

4. Вибір базових (еталонних) показників конкурентоспроможності.

5. Переклад одиничних показників конкурентоспроможності в бали при порівнянні їх з базовими.

6. Визначення коефіцієнтів вагомості одиничних показників конкурентоспроможності.

7. Розрахунок рівня конкурентоспроможності підприємства.

8. Аналіз отриманих результатів [2].

Дана методика вважається комплексною, оскільки дозволяє оцінити показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом, ефективність управління оборотними коштами, ефективність управління збутом і просуванням товару на ринку та конкурентоспроможність товару.

В якості об׳єктів дослідження було обрано три приватних сільскогосподарських підприємства Дніпропетровської області, які подібні за масштабами своєї діяльності та є близькими конкурентами.

В ході роботи дослідники зіткнулися з наступними проблемами використання зазначеної методики:

1. В період значної нестабільності ринку, достатньо важко визначитися з кількісними значеннями базових (еталонних) показників конкурентоспроможності. На практиці в умовах конкретного ринку порівняльний аналіз результатів роботи підприємства на тлі діяльності конкурентів є більш інформативним для прийняття рішень, ніж співставлення їх з нормативними значеннями показників. Саме такий порівняльний аналіз дозволяє отримувати конструктивні дані щодо конкурентної позиції підприємства.

2. Розрахунок одиничних показників згідно методики супроводжувався низкою проблем, оскільки формат даних, необхідних для проведення розрахунків, не відповідав формату даних, облік яких ведеться на підприємствах. Враховуючи це, та у зв׳язку з необхідністю переведення одиничних показників конкурентоспроможності в бали, було вирішено залучити експертів до оцінки локального сільськогосподарського ринку.

Отже, групова методика оцінки конкурентоспроможності підприємства за І.В. Сахненко охоплює найбільш важливі аспекти господарської діяльності підприємства. Проте є необхідність звернути увагу на проблемні аспекти, які були виявлені в процесі її практичного застосування, а саме:

§ практична апробація методики виявила доцільність використання в якості бази порівняння не кількісні значення нормативних показників конкурентоспроможності, а оцінки агропідприємств-конкурентів. Це дозволить отримати дані щодо конкурентної позиції підприємства на конкретному ринку.

§ як показано в даній роботі, проблему формату одиничних показників можна вирішити шляхом залучення експертів.

Література:

1. Ю. А. Тарарико Ускоренное повышение конкурентоспособности сельскохозяйственного предприятия // http://www.agromage.com

2. И. В. Сахненко Методика оценки конкурентоспособности предприятий // http://www.nbuv.gov.ua