Медицина /7. Клиническая медицина

УДК: 616-005.1-089:616.15-074

Канд. мед. н. Прийма О.Б.

Трускавецька міська лікарня МОЗ України

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Вивчення реакції лейкоцитолізу та фагоцитарних показників лейкоцитів при крововтратах

 

Ключові слова: лейкоцитоліз, активність фагоцитозу, завершеність фагоцитозу, одноклітинна секреторна залоза, нефагоцитарний тип резистентності, ядерні гістони, неферментні катіонні білки.

В эксперименте у кроликов в 2-х сериях опытов показано возрастания показателя степени повреждения нейтрофилов при острой кровопотере, особенно при профузной и повторной. Это служит доказательством участия плазматических неферментных катионных белков и ядерных гистонов в нефагоцитарном типе резистентности организма при острой анемии. Фагоцитарные показатели нейтрофилов (активность фагоцитоза и его завершенность) исследованы у 20 больных с различными источниками кровотечения. В первые две недели после острой кровопотери показатели фагоцитарной активности лейкоцитов снижались и нормализовались лишь через 8-10 недель после кровопотери. Выраженность этих изменений была соизмерима со степенью тяжести кровопотери и не зависела от источника кровотечения.

ВСТУП

Протягом всієї сучасної історії медичної науки ні до якої проблеми не був настільки мінливий інтерес, як до поліморфноядерних нейтрофільних лейкоцитів. За період близько 150 років ця проблема то актуалізувалась, то за неї забували. Дещо архаїчною видається роль нейтрофілів як мікрофагів, одних з основних клітин фагоцитозу в організмі людини і тварин (2, 3).

Новітні дані стверджують, що лейкоцити, а радше нейтрофіли, - одноклітинні секреторні залози, котрим властиві всі три типи секреції, аж до голокринного, з виділенням у кровоток вмісту азурофільних і, особливо, специфічних гранул протоплазми. Продуктами секреції виступають: лізоцим, лактоферин, мієлопероксидаза, неферментні катіонні білки. Причому, лише останні не є ензимами. В літературі доводиться спільність походження неферментних катіонних білків та деяких фракцій ядерних гістонів. Ось чому актуальним є вивчення голокринного типу секреції нейтрофілів, коли руйнуються всі структури клітини, в тому числі і ядро з виходом ядерних гістонів в кровоток. Така реакція масового розпаду нейтрофілів описана ще Е.С.Боткиным в другій половині ХІХ століття і названа лейкоцитолізом (2).

Лейкоцитоліз має місце при важкому перебігу патологічного процесу в організмі. Безперечно, руйнація основних клітин фагоцитозу веде до зниження показників активності фагоцитозу. Це явище вивчене при сепсисі, а стосовно лейкоцитолізу при гострих крововтратах в літературі є одиничні дані (2, 3).

Закономірно виникає питання, якщо лейкоцитоліз має місце при гострій крововтраті, то яка його патофізіологічна сутність, доцільність та роль в розвитку таких грізних постгеморагічних ускладненнь, якими є гнійно-септичні процеси.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

В експерименті у дорослих безпородних кролів досліджено ступінь пошкодження нейтрофілів за власною адаптованою методою (3).

Для цього брали мазки крові в крайової вени вуха кроля впродовж 14 днів після гострого кровопускання без поповнення втраченої крові в організмі. Мазки фарбували міцним зеленим і азуром А за методом В.Е. Пигаревского (1978). Лейкоцити реєстрували в 3-х полях зору в загальному об’ємі по 100 нейтрофілів в кожному полі зору. Вираховували середній з 3-х показників, котрий і брали за основу. Виконано дві серії дослідів. В 1-й – у 20 кролів виконували одномоментне кровопускання, об’ємом 10% об’єму циркулюючої крові (оцк). В 2-й – у 10 кролів виконували кровопускання об’ємом 10% оцк, а на 3-й день досліду повторне кровопускання, об’ємом ще 15% оцк. Так, що загальна крововтрата була близька до 25% оцк. В контролі 10 кролів були оперовані без крововтрати.

В клінічних дослідженнях проводили вивчення активності і завершеності фагоцитозу, як основних показників фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАЛ) за методом Е. Кост та М. Стенко з музейною культурою St. Epidermalis штам 9198 (1). Для цього досліджено 20 хворих. Серед них, кровотечі гастроентерологічного походження – у 8 хворих, урологічного – у 7, акушерсько-гінекологічного – у 5. За ступенем важкості крововтрати, згідно класифікації А. И. Горбашко (1974), хворі розділились в наступний спосіб: легка крововтрата – 7 хворих, крововтрата середньої важкості – у 8 хворих, важка ступінь крововтрати – у 5 хворих. Дослідження проводили – на висоті крововтрати, на 14-й день і на 8-10-й тиждень постгеморагічного періоду. Дані статистично оброблялися з виведенням коефіцієнта Стьюдента, t.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

В першій серії дослідів показник ступеня пошкодження лейкоцитів зростав у 2,5-3 рази, досягаючи максимуму на 2-й день постгеморагічного періоду та наближався до вихідних даних до 14-го дня дослідження. У другій серії дослідів при повторній, значній за об’ємом крововтраті, показники ступеня пошкодження лейкоцитів зростали протягом усього періоду дослідження та були у 4-5 раз вищі за вихідні дані. Причому, у 2-й серії дослідів 8 тварин загинуло. Перед смертю показник ступеня пошкодження нейтрофілів був у 6-7 раз вищий за вихідні дані (рис. 1). На аутопсії – гнійно-запальні і некротичні зміни внутрішніх органів тварин.

У контролі, показник коливався близько вихідних даних. Такий характер змін показника ступеня пошкодження лейкоцитів слід розглядати з позиції участі зернистих лейкоцитів в формуванні нефагоцитарного типу резистентності: коли вичерпуються резерви плазматичних структур задіюється вміст ядра з вивільненням ядерних гістонів. Це є реакція цілісного організму, спрямована на збереження життя його, шляхом руйнування нейтрофілів. Можливими механізмами розвитку захисної реакції є участь неферментних катіонних білків і ядерних гістонів в блокуванні рецепторів соматичних клітин організму і приведення його в стан близький до анабіозу.

Таким чином, лейкоцитоліз служить для вивільнення факторів (неферментні катіонні білки і ядерні гістони) здатних змінити активність метаболізму в організмі, що перебуває в екстремальному стані (гостра крововтрата), продовживши його життя. Таким чином, патологічна реакція має на меті збереження до певної міри життя цілісного організму.

Безперечно, зменшення функціонуючої маси нейтрофілів, повинно вести до зниження показників ФАЛ. У хворих не залежно від джерел крововтрати протягом 14 днів після гострої крововтрати показники ФАЛ знижуються, особливо завершеність фагоцитозу. Визначеність зниження показників прямо пропорційна ступеню важкості крововтрати (таблиця 1).

ВИСНОВКИ

1.     Гостра крововтрата в експерименті супроводиться підвищенням показників ступеня пошкодження нейтрофілів, що є виявом наявної реакції лейкоцитолізу.

2.     Реакція лейкоцитолізу при гострій крововтраті засвідчує участь ядерних гістонів і неферментних катіонних білків у формуванні нефагоцитарного типу резистентності при цьому.

3.     Показники фагоцитарної активності лейкоцитів знижуються протягом  2 тижнів постгеморагічного періоду та нормалізуються на 8-10-й тиждень. Ось чому, 8-10-й тиждень слід вважати терміном для “планових” операцій у хворих, що перенесли гостру крововтрату.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Ступінь пошкодження лейкоцитів у кролів при дозованій крововтраті (з розрахунку на 100 лейкоцитів в полі зору) в хронічному експерименті, в умовних одиницях.

1 – 10% крововтрати; 2 – 25% крововтрати; 3 – контроль

 

Таблиця 1.

Показники фагоцитарної активності нейтрофілів у хворих з кровотечами в залежності від ступеня важкості крововтрати; Мm, в умовних одиницях, в динаміці.

№ з/п

                                 дні

хворі, їх кількість

При поступленні

14-й день

8-10-й тиждень

а)

 

1

Фагоцитарна активність нейтрофілів

контроль (5)

89,831,50

-

-

2

Легка крововтрата (7)

85,862,73

p<0,1

90,712,25 p<0,5

91,292,12 p<0,5

3

Середньої важкості крововтрата (8)

56,005,75 p<0,001

74,504,75 p<0,01

90,001,50 p<0,5

4

Важка крововтрата (5)

44,407,52 p<0,001

69,205,04 p<0,01

85,604,32 p<0,25

б)

5

Завершеність фагоцитозу

контроль (5)

81,832,17

-

-

6

Легка крововтрата (7)

85,862,18 p<0,1

85,711,37 p<0,1

85,141,27 p<0,1

7

Середньої важкості крововтрата (8)

73,505,63 p<0,1

77,124,35 p<0,25

56,502,00 p<0,1

8

Важка крововтрата (5)

66,405,52 p<0,02

76,604,48 p<0,25

81,801,04 p<0,5

В дужках вказано кількість обстежених хворих

р – ступінь достовірності результату.

Література:

1.     Лабораторные методы исследования в клинике : справочник / [ Меньшиков В. В., Делекторская Л. Н., Плотницкая Р. П. и др.] ; под ред. В. В. Меньшикова. — М. : Медицина, 1987. — С. 128.

2.     Пигаревский В. Е. Зернистые лейкоциты и их свойства / В. Е. Пига-ревский. – М.: Медицина, 1978. – 127 с.

3.     Прийма О. Б. Лейкоцитарні фактори зниження опірності організму при крововтратах : рукопис дис. … канд. мед. наук : 14.03.04 / Прийма Олег Богданович. — Дрогобич, 1994. — 124 с.