Завальнюк Оксана

Кам’янець-Подільський національний

Університет імені Івана Огієнка

До проблеми компетентності фахівців у галузі інклюзивної освіти

На сьогоднішній день проблема допомоги дітям з вадами психофізичного розвитку є досить важливою в Україні. Сучасна система психолого-медико-педагогічної допомоги дошкільникам з вадами психофізичного розвитку, їх соціальна адаптація та формування у них посилань до навчальної діяльності є актуальною проблемою. Тому питання інтеграції дітей з вадами психофізичного розвитку у ДНЗ, їх спілкування із здоровими однолітками є важливим фактором успішної реабілітації цієї категорії дошкільників.

Питання інтеграції дітей з вадами психофізичного розвитку досліджуються багатьма вченими, зокрема, Н.Н.Малофєєвим, Н.М.Назаровою, Л.Н.Шипіциною, Н.Д.Шматко та ін. В Україні проблемами інтегрованого навчання займаються Л.Андрушко, В.І.Бондарь, А.А.Колупаєва, М.Сварник, В.М.Синьов, Н.Софій, М.К.Шеремет та ін. Проте аналіз літературних джерел свідчить, що питання дошкільної інклюзивної освіти дошкільників з вадами психофізичного розвитку розглянуто недостатньо. З огляду на це ми і обрали цю проблему для дослідження.

Мета – виявити уявлення управлінського педагогічного персоналу у галузі інтегрованої та інклюзивної освіти.

У дослідженні брали участь спеціалісти та методисти дошкільної освіти районних (міських) методичних кабінеті Хмельницької області. Респондентам пропонували експрес-анкетування, зокрема:

1. Хто такі діти з особливими освітніми потребами?

2. Що таке інтеграція?

3. Що таке інклюзія?

4. Що таке інклюзивний дошкільний заклад?

В опитуванні брало участь 19 респондентів. Опишемо результати дослідження.

84% опитаних вважають, що діти з особливими потребами – «це діти, що мають вади у фізичному та психічному розвитку», 16% пропонують такі визначення: «це діти хворіючі», «діти, які мають вади здоров’я, які обділені природою і Богом і яким ми повинні допомогти», «діти, які потребують допомоги та зміцнення здоров’я». Це свідчить про те, що хоча більшість управлінців і розуміє це поняття, оскільки вони працюють у середовищі, де ця проблема є актуальною, проте наявні уявлення є неточними і не науковими. Обізнаність у понятті відхилень у дитячому розвитку знаходиться на популістському, побутовому рівні.

На запитання про інтеграцію відповіді опитаних були досить різноманітними. Зокрема, 58% респондентів зазначили, що інтеграція - «це об’єднання», «взаємодія», «перехід до чогось кращого», «проникнення», «введення дітей у соціум»; 42% вважає, що інтеграція – «це здійснення диференційованого підходу до навчання та виховання дітей», «входження дітей з психофізичними вадами в освітній процес, у суспільство», «поєднання в одному значної кількості різних компонентів (складових) розвитку особистості», «включення в колектив здорових дітей дитини з психофізичною вадою». Це є свідченням того, що більша половина не знає та не розуміє це поняття, а інша половина є поверхнево обізнаною.

Великі труднощі викликало запитання щодо визначення поняття «інклюзія». Зокрема, лише 5% респондентів дали розгорнуту відповідь, а саме: «інклюзія – це створення комплексу умов для надання корекційних, реабілітаційних і розвивальних послуг дітям з обмеженими можливостями внаслідок психофізичних вад»; 32% - не відповіли; 15% вважає, що це «включення»; 21% - «включення дітей з вадами здоров’я в освітньо-виховний процес загальноосвітніх установ»; 11% зазначає, що «навчання та виховання дітей з особливими потребами»; 11% що це «корекційна і реабілітаційна робота»; 5% стверджує, що це «спільна робота – розвиток хворіючих і розвиток тих дітей». Такі результати засвідчують відсутність у більшості респондентів уявлення про це поняття.

Результати відповідей на запитання щодо визначення інклюзивного дошкільного закладу показали, що окремі респонденти орієнтуються і частково розуміють це поняття. Зокрема, 5% дали наступне визначення: «це заклад, у якому створені всі умови для забезпечення надання високоякісних освітніх послуг дітям з вадами психофізичного розвитку»; 52% зазначають, що це «заклад, в якому спільно із здоровими виховуються діти з особливими потребами»; 32% опитаних вважають, що це «заклад для дітей з різними вадами», «заклад, в якому відбувається поєднання реабілітації і традиційної освіти»; «заклад для дітей, яким потрібен особливий специфічний догляд і підхід»; 11% - утримались від відповіді.

Результати опитування дозволяють зробити наступні висновки: члени управлінського педагогічного персоналу непогано ознайомлені з поняттям «діти з особливими потребами» на недостатньому рівні. Прикро зазначати, але більша половина респондентів не знають і не розуміють визначення понять «інтеграція» та «інклюзія», а також поверхнево орієнтуються в особливостях дошкільного інклюзивного закладу.

Отже, хоча члени управлінського педагогічного персоналу працюють у сфері дошкільної освіти, проте є погано ознайомленими з актуальними на сьогоднішній день питаннями щодо інтеграції та інклюзії. Оскільки керівна ланка не розуміє змісту інтеграції дошкільної освіти, то чого можна очікувати від простого педагогічного персоналу? Одержані результати дозволяють припустити, що, передусім, потрібно провести роз'яснювальну роботу з керівниками ДНЗ, членами управлінь освіти, а вже потім займатись готовністю вихователів до інтегрованої дошкільної освіти. Означена проблема і може бути перспективною у плані наукового пошуку.

Стаття присвячена дослідженню проблеми компетентності управлінського педагогічного персоналу у галузі інклюзивної освіти.

Ключові слова: інтеграція, інклюзія, дошкільний інклюзивний заклад, діти з вадами психофізичного розвитку.

Summary: the article represents reveals is dedicated to the problem of the competence administrative of the teaching staff in inclusive education.

Key words: integrity, inclusion, pre-school inclusive establishment, children with defects of psycho-physical development.