Чернишова Л.В.

Дніпропетровський національний університет

Дослідження зорової уваги у глухих підлітків

Увага проявляється в спрямованості та в зосередженості психічної діяльності людини. Завдяки увазі, можлива вибіркова активність психічних процесів. Зовнішнє оточення, власні почуття, думки, переживання становлять широке джерело інформації, з якого кожної хвилини у людський мозок надходить безліч сигналів. Усвідомлюються лише ті, що пов’язані з потребами, інтересами, почуттями людини або яскраво виділяються з свого оточення і стають на певний час об’єктами психічної діяльності особистості. Основні функції уваги - регулююча і контролююча. Найістотніші динамічними характеристики зорової уваги, що забезпечують продуктивність зорового сприйняття у підлітків з порушенням слуху: вибірковість, обсяг, швидкість, точність, концентрація, розподіл специфіка яких полягає в нерівномірності їх розвитку у глухих дітей. Це обумовлено, з одного боку, компенсаторною функцією зорового сприйняття, з іншою, труднощами формування зорової уваги в умовах слухової деприваціі.

Відповідно до поставлених завдань нами був здійснений експеримент показники якого надали нам можливість зробити висновок про особливості зорової уваги у глухих дітей. Методом поперечних зрізів нами були досліджені такі показники зорової уваги як вибірковість, стійкість, продуктивність, точність, розподіл.

В результаті дослідження успішності зорової уваги глухих підлітків ми дійшли висновку, що показники успішності уваги підлітків з нормальним слухом перевищують аналогічні показники успішності глухих підлітків (середнє значення у групі глухих підлітків – 0,64, а у підлітків з нормальним слухом – 2,00, різниця між показниками успішності уваги складає 1,36 ). При визначенні успішності уваги ми враховували загальну кількість виділених слів, кількість помилково виділених слів, кількість пропущених слів та поправку на час (індивідуальний час, витрачений на виконання тесту кожним підлітком). Час виконання завдання фіксувався експериментатором на індивідуальному бланку, а при розрахунках визначалася поправка на час.

На основі отриманих даних ми з’ясували, що час затрачений на виконання завдання тесту глухими підлітками (середнє значення по групі –складає - 0,16) у порівнянні з їх однолітками із збереженим слухом ( середнє значення по групі складає 1,08) має різницю в 0,92.

Для глухих підлітків характерний уповільнений темп роботи, швидка втомлюваність при підвищеній концентрації уваги. Результати нашого дослідження свідчать про те, що глухі підлітки в більшості випадків робили набагато більше помилок у тесті ( помилково визначали слова, пропускали слова), кількість правильно визначених слів у групі менша. Підлітки з нормальним слухом успішніше виконали тест. Лише в невеликому числі випадків допускали помилки. Характер їх помилок інший: виділення більшої кількості слів серед буквеного тексту, виділення основ слів.

Інший використаній тест – буквена коректурна проба. Виконання даного завдання становило деякі труднощі, оскільки кожна хвилина роботи над тестом фіксувалася учнями на індивідуальному бланку. Для підлітків з нормальним слухом достатньо було усної інструкції, а глухі підлітки приступили до виконання завдання після кількох тестових проб. Виконання методики передбачало пошук в буквеній таблиці буквосполучення на та позначення його. Нами був встановлений показник точності роботи, темп роботи та продуктивність роботи.

На основі отриманих даних ми дійшли висновку, що показник точності як індивідуальний так і груповий (підлітки з нормальним слухом – 0,93, підлітки з вадами слуху – 0,89) у глухих дітей нижче ніж у підлітків з нормальним слухом. Різниця між середніми показниками складає 0,04.

В результаті проведеного емпіричного дослідження ми визначили, що характеристики зорової уваги в підлітковому віці у глухих школярів та школярів із збереженим слухом не є ідентичними. Виявлена пряма залежність між рівнем складності матеріалу, що сприймається і стійкістю зорової уваги. Таким чином, особливості зорової уваги пов'язані із стимулами: характером стимулу (змістовою наповненістю), рівнем їх складності . Ми зв'язуємо ці результати, по-перше, з тим, що глухі підлітки сприймають мову на слухо-зоровій основі. Отже, їм необхідне одночасне монолітне його сприйняття у фокусі уваги з метою подальшого пізнання і співвідношення з предметом. По-друге, глухі школярі сприймають мову за допомогою «читання з губ» і одночасного сприйняття відповідного дактильного знаку.

Дослідження точності процесу прийому і переробки інформації здійснювалося через кількісний і якісний аналіз помилкових реакцій, які допустили підлітки в експериментальних і контрольних підгрупах. Одержані результати свідчать про те, що у дітей з сенсоневральною туговухістю, кількість помилок збільшувалася по мірі зростання стомлення. Стомлюваність виявлялася в підвищенні імпульсної, про що свідчить зміна домінуючого типу помилки. У тих випадках, коли виконання завдання вимагало недовготривалої концентрації уваги ми спостерігали максимальне наближення показників зорової уваги глухих підлітків та їх однолітків із збереженим слухом. Можливо, це має два пояснення. По-перше, здібність до довільної концентрації уваги саме у підлітковому віці завершило стадію формування (Л.А Ясюкова, 1997), по-друге, в процесі корекційно-розвиваючого навчання відбувається розвиток характеристик і властивостей уваги.

Підсумовуючи експериментальні дані з вивчення швидкості процесу прийому і переробки інформації, ми одержали показники, які свідчать про те, що швидкість прийому і переробки інформації в умовах рішення поставлених перцептивних задач у дітей з сенсоневральною туговухістю IV ступеня нижча в порівнянні з їх однолітками з нормальним слухом . Одержані результати можна пояснити тим, що унаслідок затриманого і недостатнього мовного розвитку глухих школярів, утруднене формування зв'язку між образом і словом, що його позначає. Це викликає утруднення в процесі прийому і переробки, зорових образів предметів оскільки мова не виконує своєї регуляторної функції.

Дослідження вибірковості зорової уваги у глухих підлітків здійснювалося через кількісний і якісний аналіз помилкових реакцій по відношенню до правильних відповідей. На основі порівняльного аналізу отриманих даних ми дійшли висновку, що показник вибірковості зорової нижчий, ніж аналогічний показник у підлітків з нормальним слухом. Прослідковується залежність між рівнем складності перцептивних завдань і показником вибірковості уваги.

Крім того,встановлена залежність характеристик зорової уваги на від рівня складності, змісту (символічний, вербальний, образний), виду (буква, цифра або слово) стимулів, що пред'являються, і умов їх пред'явлення (обмеження часових параметрів , цільові установки).

Дослідження довело, що характеристики зорової уваги у глухих підлітків у віці 16 років досягають найбільшого темпу розвитку тоді як у дітей з нормальним слухом вона формується на 3 - 4 роки раніше. Тож підлітковий вік є найсприятливішим періодом для розвитку характеристик зорової уваги у глухих школярів, що пов'язане з формуванням її нейрофізіологічних механізмів і активним використовуванням зорового сприйняття як провідної діяльності в процесі навчання , що спирається на компенсаторні можливості зорового аналізатора