Філологічні науки/6. Актуальні проблеми перекладу

Іващенко О.А.

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України

Вживання інтернаціоналізмів у науково-технічній літературі

Англомовна науково-технічна література пожежного спрямування має свої лексичні та граматичні особливості, з якими ми вважаємо за необхідне ознайомити курсантів під час навчання.

Серед лексичних особливостей слід виділити вживання великої кількості термінів, складних термінологічних груп, скорочень, запозичень, інтернаціоналізмів, неологізмів. Характерною рисою для науково-технічної літератури є явища синонімії, омонімії, антонімії. Часто зустрічаються спеціальні одиниці виміру, мовні кліше.

Ми зупинимося докладніше на вживанні інтернаціональних слів. За класифікацію І.І.Колесника [3], всі інтернаціоналізми можна розділити на три основні групи: 1) слова з повним співпаданням по формі в обох мовах; вони становлять 88% від усієї маси слів; 2) слова з частковими відмінностями в графічних образах, які складають 9%; 3) слова зі значними розходженнями в графічних образах; їх усього 3%.

Автор виділяє наступні відмінності по формі:

- відмінності у передачі літер та буквосполучень:

ph – ф th - т g – г, ж

c – с, к ck - к y – и, ай

qu - кв j – й, ж

- відсутність флексій в англійських інтернаціональних словах: form - форма, inert – інертний;

- відмінності у суфіксах: authority - авторитет;

- відсутність чітко виражених морфологічних ознак частини мови: export – експорт та експортувати;

- відсутність цілого складу в кінці слова: sine - синус, circus - цирк;

- відмінності в опорних голосних в корені слова: detail - деталь, basin – басейн;

- відсутність опорного приголосного, що оформлює межу кореня: hero - герой, aroma – аромат.

По значенню автор ділить всі інтернаціональні слова на три групи: 1) слова з повним співпаданням значень (87,7%); 2) слова з частковим співпаданням значень (10%); 3) слова з повним неспівпаданням значень (2,3%).

Ця диференціація в тій або іншій формі повинна бути доведена до курсантів. Крім того, необхідний цілий ряд вправ, що тренують упізнавання та розуміння слів, що повністю чи частково співпадають по значенню з відповідними словами української мови.

Слова з частковим співпаданням значень або з повним неспівпаданням значень називаються „фальшиві друзі перекладача”: benzene - бензол (не бензин), technique - методика, control - управління.

Ця назва - калька з французької faux amis du traducteur. Є й інші назви для позначення даної категорії слів: фальшиві еквіваленти, міжмовні омоніми, міжмовні аналогізми, псевдоінтернаціоналізми. Для науково-технічних текстів характерний великий процент міжмовних аналогізмів, обумовлений широкими міжмовними контактами в галузі науки та техніки.

При перекладі даної категорії слів можуть виникати фальшиві ототожнення, оскільки міжмовні аналогізми мають деяку графічну (або фонетичну), граматичну, а часто і семантичну спільність. Проблема псевдодрузів перекладача стосовно умов науково-технічного перекладу набуває своїх характерних особливостей. Можна відмітити, що в науково-технічних текстах міжмовні аналогізми характеризуються певною специфікою. Ця специфіка проявляється як у кількісному їх складі, так і в їх якісних характеристиках.

Часто виникають помилки при перекладі міжмовних аналогізмів, значення яких частково співпадають. Нерідко зустрічаються помилки при перекладі таких загальнонаукових інтернаціональних слів, як candidate, practical, original, strategy, signal, scenario та ін., оскільки вони співпадають з українськими паралелями в своїх інтернаціональних значеннях і тому легше ототожнюються. В результаті таких ототожнень порушується або зміст висловлювання, або стилістичні норми.

Нерідко використання інтернаціональних значень при перекладі англійських інтернаціоналізмів на українську мову призводить до порушення стилістичних норм української науково-технічної літератури та викликає неадекватний ефект у читача (intriguing scheme – „схема, що інтригує” замість „багатообіцяюча схема”).

Загальновживані та загальнонаукові інтернаціоналізми набувають у науково-технічних текстах певну якісну специфіку. Вони збагачуються новими зв’язками, входять до складу нових словосполучень і нерідко вимагають вибору нових еквівалентів перекладу, що не зареєстровані у словниках. Це створює певні труднощі при перекладі, тому необхідно враховувати специфіку таких слів (аnalysis – аналіз, дослідження; теорія, результат, розрахунок; demonstrate – демонструвати, показувати, проявляти; досягати, представляти, виявляти; ideal – ідеальний, досконалий; підходящий, теоретичний).

Тому на заняттях з іноземної мови ми приділяємо увагу розвитку навичок розпізнавання, розуміння та перекладу інтернаціональних слів.

Література:

1. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. – Харьков, Изд-во Харьк. ун-та, 1972. – 215с.

2. Колесник И.И. Как я работаю над интернациональной лексикой в Х классе. – „Иностранные языки в школе”, 1965, №2.

3. Муравьёв В.Л. Faux amis или “ложные друзья переводчика”. – М.: Просвещение, 1969. – 48с.