Лобода В.В.

Асистент кафедри економіки підприємства секції правових дисциплін Полтавського  національного технічного університету

імені Юрія Кондратюка

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ БЮДЖЕТУ

У юридичній літературі склалися різні підходи щодо розуміння сутності бюджету й визначення цього поняття. Цим проблемам приділялась увага в працях Л.К. Воронової, О.А. Музики, О.П. Орлюк, М.В. Карасьової, Н.І. Хімічевої та інших учених. Проте, незважаючи на такі значні напрацювання, слід зазначити, що кожний з авторів у поняття бюджету вкладає власне розуміння цієї категорії. Саме тому дослідження поняття бюджету та уточнення його визначення має важливе теоретичне і практичне значення, адже дозволить глибше зрозуміти сутність даного явища та з’ясувати його правову природу, а також дасть можливість учасникам бюджетних правовідносин однаково розуміти цю складну економіко-правову категорію.

Бюджет у сучасному його розумінні сформувався внаслідок тривалого історичного процесу еволюції суспільства. Уперше бюджет був сформований у 1781 р., саме тоді міністр фінансів Франції Жак Неккер представив звіт королю Людовіку ХVІ про стан фінансів нації.

Сам термін «бюджет» набув розповсюдження в офіційних документах лише на початку ХІХ ст., його буквальний переклад означає шкіряний мішок, шкіряний гаманець. Уявлення про бюджет як офіційний звіт про публічні доходи і видатки відображало початкову практику складання цього документа наприкінці ХVІІІ ст. саме у вигляді фактично зібраних доходів і здійснених видатків. Подальший розвиток економічного і фінансового життя, посилення ролі держави вимагало переходу до визначення попередніх розмірів доходів та на цій основі здійснення видатків. Таким чином, з офіційного звіту про доходи і видатки бюджет поступово перетворюється в документ, який відображав передбачувані доходи і видатки [1, с.118 ].

У другій половині XIX ст.  думки з приводу розуміння поняття бюджету були доволі різними. Деякі вчені розглядали бюджет як відомості, де розписані державні доходи та видатки, інші – як офіційний звіт чи нормативний акт або розуміли бюджет як рівновагу між державними потребами та коштами.

На початку XX століття науковці розглядали бюджет переважно як закон, що є не зовсім правильним, адже закон – лише зовнішнє відображення бюджету у формі нормативно-правового акта.

Із часом бюджет починають тлумачити у більш ширшому розумінні.

Відповідно до п. 2.1.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетом є план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [2].

За матеріальним змістом бюджет – це централізований грошовий фонд, що формується на тому чи іншому рівні для забезпечення функцій відповідних органів державної або місцевої влади. Саме цей аспект мають на увазі, коли в офіційних документах і в практиці державної діяльності йдеться про фінансування тих чи інших заходів із бюджету або про утримання органів та установ за рахунок бюджетних коштів [3, с.108].

Бюджет також має і політичне значення, оскільки своїм волевиявленням законодавчий орган затверджує обсяг доходів та видатків бюджету. Цим парламент зобов’язує уряд виконувати закон і ставити свою діяльність під контроль [4, с.119]. Бюджет є свого роду компромісом між альтернативними поглядами на бажані масштаби і характер діяльності уряду [5, с.112 – 113].

Таким чином, слід відмітити, що поняття бюджету, еволюціонуючи, починає розглядатись в юридичній літературі ширше та глибше, ніж на ранніх етапах свого формування. Проте, зіставляючи наукові визначення поняття бюджету й визначення, яке дається цій складній категорії у Бюджетному кодексі України, можна відмітити, що визначення законодавця є значно вужчим і не охоплює всіх його аспектів.

Отже, в сучасних умовах бюджет розглядається у таких аспектах:

       матеріальному – як документ, в якому обєднуються доходи й видатки держави або адміністративно-територіальної одиниці;

       юридичному – як закон чи рішення місцевої ради про бюджет, тобто нормативно-правовий акт, який надає повноважень щодо зарахування і витрачання бюджетних коштів;

       у політичному – як дозвіл законодавчого або іншого представницького органу на формування і використання державних чи місцевих фінансових ресурсів;

       в адміністративному – як попередній план доходів та видатків;

       у бухгалтерському – як зведена таблиця зібраних доходів і видатків (за класифікацією доходів і видатків) [3, с.112].

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти до висновку, що бюджет є основним фінансовим планом формування, розподілу та використання централізованого грошового фонду держави, Автономної Республіки Крим чи відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що є необхідним для забезпечення завдань і функцій держави в цілому та адміністративно-територіальних утворень зокрема, який має нормативне вираження у вигляді закону або рішення місцевої ради про бюджет та діє протягом бюджетного періоду, закріплюючи собою юридичні права та обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

Література:

1.    Кириленко О.П. Фінанси (теорія та вітчизняна практика): навч. посібник / О.П. Кириленко.  – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 243 с.

2.   Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-III // http://zakon.rada. gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg.

3.   Финансовое право: учебник / под ред. Н.И. Химичева – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 527 с.

4.   Фінансове право: підручник / Є.О. Алісов, Л.К. Воронова, С.Т. Кадькаленко [та ін.]; керівник авт. кол. і відп. ред. Л.К. Воронова. – Х.: Фірма «Консум», 1998. – 474 с.

5.   Орлюк О.П. Фінансове право: навч. посібник / О.П. Орлюк – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.