Гаврилькевич В.К.,

Хмельницький національний університет,

Хмельницький обласний психоневрологічний диспансер,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Емоційні реакції як фактори патогенезу

ішемічної хвороби серця

Ішемічна хвороба серця (ІХС) займає провідне місце в структурі захворюваності та смертності населення цивілізованих країн. Кількість людей, які страждають на ІХС, невпинно зростає і в нашій країні. В багатьох дослідженнях показано важливе значення психологічних факторів у виникненні та розвитку ІХС. У зв’язку з цим вже багато десятиліть гостро стоїть проблема розробки відповідних психотерапевтичних і психопрофілактичних заходів. А для вирішення цієї проблеми необхідно якомога краще дослідити психологічні причини виникнення ІХС, серед яких важливе місце займають емоційні фактори.

Як зазначає Ю.М. Губачев, емоціогенне провокування приступів ІХС із синдромом стенокардії відоме терапевтам ще з часів Гебердена, який вперше описав симптоматику грудної жаби [3, с. 21].

Згідно даних Ковала (Kowal, 1960), який підсумував чималу літературу минулого, з часів Гебердена сильні емоції вважалися одними з найбільш серйозних причин, що зумовлюють схильність до грудної жаби та прискорюють її розвиток. Ковал вважає, що часта захворюваність осіб, які займають керівні пости (лікарів, юристів, архітекторів і т. д.), пов’язана з надмірними душевними хвилюваннями та емоційними кризами, найнебезпечнішим із яких є афект гніву. Ці емоційні переживання не тільки прискорюють виникнення грудної жаби, але нерідко бувають зумовлюючим фактором раптових випадків смерті внаслідок ішемічної хвороби серця [5, с. 45-46].

Ми звернули увагу на велике різноманіття емоційних феноменів, що описуються в існуючих дослідженнях, присвячених психосоматичним аспектам ІХС. Зокрема, розглядається патогенне значення таких емоційних явищ, як: стрес, дистрес, депресія, тривога, страх, невдоволення, гнів, агресивність, конфліктність, образа, образливість, фрустраційні реакції, понижений і підвищений фон настрою, самозвинувачувальні та зовнішньозвинувачувальні емоційні реакції тощо.

На нашу думку, накопичений у літературі матеріал стосовно ролі емоційних факторів у виникненні та перебігу ІХС, потребує систематизації. Адже емоційна сфера особистості та емоційні фактори є неоднорідними за своєю структурою.

Для здійснення такої систематизації ми взяли за основу структуру емоційної сфери, описану О.Д. Хомською [4, с. 327], згідно якої емоційна сфера має три рівні, такі як:

1) емоційна реактивність або емоційне реагування – короткочасна відповідь на той чи інший вплив, яка має ситуативний характер;

2) емоційні стани (настрої, емоційний фон), які відображають загальне ставлення людини до оточуючої ситуації, до самої себе;

3) емоційно-особистісні якості (особистісні якості людини, які відображають її емоційні особливості).

Відповідно до цієї структури слід окремо розглянути роль у патогенезі ІХС емоційних реакцій, потім – роль емоційних станів, і емоційно-особистісних якостей (сталих рис особистості, що стосуються емоційної сфери).

В даному дослідженні ми взяли за мету визначити роль емоційних реакцій у етіології та патогенезі ІХС.

Для досягнення поставленої мети нами проведено теоретичне дослідження наукових публікацій, присвячених ролі емоційних факторів у виникненні та перебігу ІХС. При цьому ми використовували системний підхід і теоретичні методи, такі як: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.

Проаналізувавши праці В. Бройтігама [1], І.Е. Ганеліної та Я.М. Краєвського [2], Ю.М. Губачева [3], М. Шантручека [5], ми прийшли до висновку, що виникнення ІХС пов’язано з такими основними видами емоційних реакцій особистості: сильними емоціями, надмірними душевними хвилюваннями, емоційними конфліктами, емоційними кризами, афектом гніву, афектом страху, великою глибиною негативних емоцій.

Для ІХС патогенне значення мають такі параметри емоційних реакцій, як:

1) сила прояву (надмірна інтенсивність) емоційних реакцій;

2) негативне значення емоційних реакцій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бройтигам В. Психосоматиченская медицина: Кратк. учебн. / В. Бройтигам, П. Кристиан, М. Рад / Пер. с нем. Г.А. Обухова, А.В. Бруенка; Предисл. В.Г. Остроглазова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 376 с.

2. Ганелина И.Е. О преморбидных особенностях личности больных ишемической болезнью сердца / И.Е. Ганелина, Я.М. Краевский // Кардиология. – 1971. – Т. 11, № 2. – С. 40-45.

3. Губачев Ю.М. Психосоматические соотношения при гипертонической болезни и ишемической болезни сердца: Лекция по терапии для врачей-курсантов / Ленинградский государственный ордена Ленина институт усовершенствования врачей им. С.М. Кирова, II кафедра терапии. – Ленинград, 1978. – 28 с.

4. Хомская Е.Д. Нейропсихология: Ученик для вузов. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 496 с.

5. Шантручек М. К вопросу о стрессе и ишемической болезни сердца / М. Шантручек, М. Вацек // Здравоохранение: Международный журнал. – Бухарест, 1971. – № 1. – С. 45-57.