Гладуш В.А., Лобойко О.Л. 

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Особливості формування іміджу професії психолога у студентів ВНЗ

Актуальність проблеми. У сучасному суспільстві об’єктивно збільшується потреба населення у професійній психологічній допомозі у зв’язку з негативним впливом на особистість соціально-економічної та соціально-політичної нестабільності у державі, швидкого темпу життя, інформаційних перевантажень тощо. Особливою категорією людей, які об’єктивно потребує психологічної допомоги, є студенти вищих навчальних закладів (далі – ВНЗ), у яких до вищеназваних проблем додається проблема адаптації до нового соціального середовища та нової соціальної ролі, проблеми особистісного і професійного самовизначення, невизначеність життєвих перспектив (на останніх курсах навчання) тощо. Але населення, у тому числі і студенти, у своїй більшості не звертається при виникненні психологічних ускладнень за допомогою до психолога, а вирішує проблеми іншими шляхами, що часто виявляється неефективним і призводить до негативних наслідків – зловживання алкогольними напоями, самогубство, неврастенія та неврастенічні реакції, психосоматичні розлади тощо. Тому є необхідним вивчення особливостей формування іміджу професії психолога у студентів ВНЗ з метою визначення напрямків його подальшої корекції та формування позитивного ставлення до професійної психологічної допомоги у студентів ВНЗ, що допоможе підвищити рівень їх психологічного благополуччя. Але хоча у останні роки і з'являються дослідження, спрямовані на вивчення персонального іміджу студентів-психологів та практичних психологів (Л. Е. Зотова, А. С. Кривцова, О. А. Купріна, Ю. П. Нетесана, С. Б. Салманова та ін.) [1 – 3; 5], спостерігається брак досліджень (як теоретичного, так і прикладного характеру) по вивченню такого соціально-психологічного феномену, як імідж професії, зокрема імідж професії психолога та особливості його формування у студентів ВНЗ як особливої категорії суб'єктів сприйняття іміджу професії психолога.

Під іміджем професії ми розуміємо думку про професію, яка виникла у психіці визначеної або невизначеної групи людей на основі образу, сформованого у їх психіці у результаті прямого сприйняття ними тих чи інших характеристик професії або непрямого – на основі сприйняття оціненого кимось образу (на основі сприйняття думки), сформованого у психіці інших людей [4; 6; 7]. Формування іміджу професії психолога проходить певні етапи, але є значно проблематичним дослідження описання формування іміджу професії психолога у студентів ВНЗ поетапно, тому що ми не можемо проконтролювати, коли саме відбулось сприйняття інформації про професію психолога, звідки саме людина отримує інформацію про професію психолога (адже не завжди вона сприймає інформацію на свідомому рівні) тощо. Тому ми обмежимося констатуванням і описанням іміджу професії психолога на момент дослідження.

Метою нашого дослідження є комплексне описання особливостей формування іміджу професії психолога (свідомих та підсвідомих компонентів) у студентів ВНЗ порівняно з іншими соціальними групами на основі даних проведеного емпіричного дослідження. Для досягнення даної мети ми поставили перед собою наступні завдання:

1) визначити внутрішню структуру іміджу професії психолога;

2) дослідити свідомі та підсвідомі компоненти іміджу професії психолога у студентів ВНЗ;

3) виявити особливості формування іміджу професії психолога у студентів ВНЗ (у порівнянні із дорослими).

Методи дослідження. У емпіричному дослідженні зазначеної нами проблеми (формування іміджу професії психолога у студентів внз) ми використали групу емпіричних методів дослідження: стандартизовані самозвіти, метод асоціативного експерименту. Для діагностики думки досліджуваних щодо типового та ідеального психолога та їх системи цінностей ми підібрали відповідний психодіагностичний інструментарій (методика діагностики міжособистісної взаємодії Т. Лірі, опитувальник термінальних цінностей І. Г. Сєніна), а для діагностики формування іміджу професії психолога у студентів у зв'язку із відсутністю психодіагностичних методів для дослідження даного феномену ми спробували розробити авторський опитувальник вивчення внутрішньої структури іміджу професії психолога.

Зупинимось докладніше на описанні методу асоціативного експерименту [8], який ми використовували у нашому дослідженні. Даний проективний метод майже не провокує реакцій захисного характеру і дозволяє виявляти неусвідомлене ставлення до професії "психолог". З метою вивчення підсвідомих компонентів іміджу професії психолога ми використали такий спосіб проведення асоціативного експерименту, як вільний асоціативний тест. Слово-стимул, реакції на яке у подальшому ми збиралися обробляти, вибрали "психолог", як позначення об’єкту соціального пізнання, який ми вивчаємо. У випадку надання реакції лише на названий стимул досліджуваним було б важко не контролювати свідомо власні асоціації, тому для зниження свідомого контролю над реакціями на слова-стимули ми додали до списку слів ще 10 слів-стимулів, серед яких розмістили і необхідне. Слова-стимули, які потрібні були для зниження свідомого контролю над реакціями, ми відбирали такі, що мають відношення до професії "психолог" (наприклад, "тест", "консультація").

Вибірка досліджуваних складає 64 особи віком від 17 до 35 років – по 32 особи у вікових групах 17 – 23 роки (студенти ВНЗ) і 24 – 35 років (особи, що не є студентами ВНЗ і працюють). Досліджувані з першої групи є студентами 1 – 3 курсів Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара (історичного факультету – 16 осіб, факультету міжнародної економіки – 14 осіб, фізико-технічного факультету – 12 осіб), досліджувані з другої групи - працівники організацій: ООО «Трансвітек Агро» – 17 осіб, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ – 7 осіб, Міська дитяча поліклініка №1 – 8 осіб. Друга група використовувалась нами для здійснення порівняльного аналізу особливостей формування іміджу професії психолога у різних групах. До складу першої групи входить 14 чоловіків і 18 жінок (середній вік по групі – 18 років), до складу другої – 15 чоловіків і 17 жінок (середній вік по групі – 29 років).

Отримані результати. Експериментальним шляхом (за допомогою авторського опитувальника іміджу професії психолога) нами було виділено чотири структурних елементи іміджу професії психолога (методом факторного аналізу):

— інтерес до професії;

— віра в ефективність психологічної допомоги;

— авторитет професії;

— позитивне емоційне ставлення до психолога.

Свідомі та підсвідомі компоненти іміджу професії психолога є різними за змістом у студентів ВНЗ і мають такі особливості:

1) Думка про типового психолога сформувалась як про малодомінантного та високодружелюбного. Очікування щодо ідеального психолога у студентів – щоб він був ненабагато дружелюбнішим та був значно домінантнішим.

2) Думка про типового психолога як дружелюбного позитивно пов’язана із такими факторами, як інтерес до професії психолога, авторитет професії психолога та позитивне емоційне ставлення до професії психолога. Підвищення позитивного емоційного ставлення до психолога у студентів спостерігається при підвищенні домінантності психолога, що є проявом очікувань до представника професії "психолог" з боку студентів ВНЗ.

3) Інтерес до професії психолога не залежить ні від віку, ні від соціального статусу. У студентів ВНЗ достовірно вище позитивне емоційне ставлення до психолога, авторитет професії психолога та віра в ефективність психологічної допомоги у порівнянні з дорослими.

4) Не всі структурні елементи іміджу професії психолога у студентів ВНЗ виявились пов’язані із термінальними цінностями. Прямий характер зв’язку із цінністю "активні соціальні контакти" лише у таких складових іміджу, як "позитивне ставлення до професії психолога" та "авторитет професії". Зворотній характер зв’язку цінностей "високе матеріальне становище" та "збереження індивідуальності" спостерігається лише із такою складовою іміджу професії психолога, як "інтерес до професії".

5) Підсвідомий компонент іміджу професії психолога є глибоко індивідуальним, хоча і має певні спільні риси у деяких людей. Особливостями підсвідомого компоненту іміджу професії психолога у студентів ВНЗ є наступні: студенти оцінюють психолога не як представника певної професії, а оцінюють перш за все як людину з певним набором якостей; у студентів спостерігається тенденція до зв’язку асоціацій із статевою належністю психолога та з людиною як суспільною істотою (див. рис.1).

Рис.1. Реакції на слово-стимул "психолог" (у студентів ВНЗ)

Подальшими перспективами вивчення проблеми формування іміджу професії психолога у студентів ВНЗ є уточнення структурних елементів іміджу професії психолога, вивчення ролі особистісних властивостей у оцінці професії та виробленні ставлення до професії "психолог".

Висновки

1. Студенти ВНЗ очікують від психолога домінуючої позиції, що свідчить про наявність неадекватних очікувань щодо професії психолога. Це може бути пов’язано із особливостями юнацького віку, недавньою соціальною роллю школяра, який перебуває у позиції, яку не назвеш домінуючою. Внаслідок чого необхідно проводити заходи з психологічної просвіти студентів щодо особливостей професії психолога.

2. Підсвідомий компонент іміджу професії психолога у студентів ВНЗ відображає ставлення їх до психолога перш за все не як до професіонала, а як до такої ж людини, як і вони самі. Внаслідок чого студенти часто наділяють роллю психолога оточуючих їх людей. Тому соціально-психологічними службами ВНЗ необхідно вживати заходів щодо роз’яснення студентам функцій психолога і заходів з підвищення іміджу професійної психологічної допомоги, виділення її позитивних сторін.

Бібліографічні посилання

1) Лунькова В. Феномен образу в загальній та соціальній психології [Текст] / В. Лунькова // Соціальна психологія. – 2006. – № 3. – С. 121 – 132.

2) Палеха Ю. І. Іміджологія [Текст] / Ю. І. Палеха / За заг. ред. З. І. Тимошенка. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 324 с.

3) Володарская Е.А. Имидж науки как социально-психологический феномен [Текст] / Е.А.Володарская. – М.: ИИЕТ РАН им. С.И.Вавилова, 2006. – 147 с.

4) Имидж. Энциклопедический словарь [Текст]: авт., сост. А.Ю.Панасюк. – М.: РИПОЛ классик, 2007. – 768 с.

5) Имиджелогия 2006: актуальные проблемы социального имиджмейкинга [Текст]: Материалы Четвертого международного симпозиума по имиджелогии / Под ред. Е.А.Петровой. – М.: РИЦ, 2006. – 358 с.

6) Панасюк А.Ю. Формирование имиджа: стратегия, психотехнологии, психотехники [Текст] / А.Ю. Панасюк. – М.: Изд-во «Омега – Л», 2008. – 266 с.

7) Панасюк А.Ю. Я – Ваш имиджмейкер и готов помочь сформировать Ваш профессиональный имидж [Текст] / А.Ю. Панасюк. – М.: Дело, 2003. – 240 с.

8) Попова Т. В. Ассоциативный эксперимент в психологи [Текст] / Т. В. Попова. – М.: Флинта: МПСИ, 2006. – 72 с.