Секція: фізична культура і спорт

Підсекція: фізична культура і

спорт: проблеми дослідження,

пропозиції

Петренко І.І., Петренко В.І.

Житомирський державний технологічний університет

Необхідність вивчення задоволеності студентів ВНЗ

заняттями з фізичного виховання

Постановка проблеми та аналіз останніх публікацій. Однією з найважливіших проблем вищої школи є підвищення якості викладання на науковій основі. Нові методи та форми навчальної і виховної роботи поступово впроваджуються у ВНЗ. Проте дуже мало публікацій, наукових досліджень, присвячено питанням ставлення самих студентів до занять із фізичного виховання, задоволеності їх цими заняттями.

В наукових роботах висвітлені причини задоволення чи незадоволення молоді заняттями з фізичного виховання (1, 6), відмінності в задоволеності викладачів та тренерів соєю професійною діяльністю (2, 5).

Слід відмітити, що Е.П. Ільїним (3) піднімається проблема ототожнення або заміни поняття “задоволеність” на “задоволення” в багатьох роботах. Часто задоволеність розглядається як мотив, а в деяких роботах – як оцінка діяльності. Е.П.Ільїн визначає задоволеність як стійке довгострокове оціночне відношення об’єкту до виконання ним діяльності (навчальної, трудової, спортивної, громадської) в цілому або окремих її сторін, яке виникає в результаті неодноразово пережитого задоволення від виконаної роботи. Задоволеність відрізняється від задоволення за рядом ознак. Задоволеність характеризує тривале відношення людини до чого-небудь, а задоволення – короткочасне (дія, вчинок).

Е.П. Ільїн і Л.В. Лихачов (4) відзначають, що задоволеність навчанням може в одних випадках залежати від якого-небудь домінуючого фактору (наприклад, обожнювання викладача), або ж формуватися під впливом цілого комплексу навчальних факторів (інтересу до предмету, сприятливого клімату на заняттях і ін.). Тому викладачу важливо не тільки встановити наявність або відсутність у студентів задоволеності, але і розкрити на чому базуються у них задоволеність чи незадоволеність.

Мета дослідження полягає у вивченні ступеня задоволеності студентів заняттями з фізичного виховання.

Основними завданнями нашого дослідження були:

- проаналізувати матеріали науково-методичної літератури з питань дослідження;

- провести анкетування задоволеності учасників навчального процесу;

- визначити основні напрямки удосконалення фізичного виховання, що впливають на формування задоволеності студентів цими заняттями.

Виклад основного матеріалу. Для вивчення задоволеності студентів заняттями з фізичного виховання була розроблена спеціальна анкета, яка включала 16 запитань. Всього опитано 480 студентів І-ІV курсів. Відповіді були анонімними.

Під час опитування встановлено, що основна частина опитаних відповіли стверджено, що їм більше всього подобаються на заняттях такі види діяльності як спортивні ігри, змагання, виконання вправ у музичному супроводі та ін.

Однак, студенти назвали ряд зауважень, щодо методики проведення занять, програмного змісту і самої організації навчального процесу. Більше 24 % студенток І-ІІ курсів вказували на те, що їх не влаштовують великі фізичні навантаження на заняттях. На ІІІ-ІV курсах на це вказали відповідно 25 % і 26 % дівчат.

Юнаків менше, ніж дівчат, турбують великі навантаження. На це вказують 8 % юнаків на І-ІІ курсах, та від 12 до 19 % юнаків на ІІІ-ІV курсах. Але близько 3,6 % дівчат відмітили недостатні фізичні навантаження. Можливо ці студентки займаються спортом і порівнюють заняття з фізичного виховання зі спортивними тренуваннями. В цілому слід відмітити на незадоволеність фізичними навантаженнями (як завищеними, так і заниженими) на заняттях із фізичного виховання майже у 24 % студентів. Це свідчить про неадекватність фізичних навантажень студентів їх фізичним можливостям, а також про відсутність диференційованого підходу до них на заняттях.

Значна частина респондентів незадоволена змістом занять. 23,4 % юнаків і більше 30 % дівчат вказують на те, що відсутні вправи, якими вони хотіли б займатися. Якщо на І-ІІ курсах на це вказують від 18 % юнаків і 14 % дівчат, то на ІІІ-ІV курсах про це говорить від 20 до 24 % юнаків і від 36 до 42 % дівчат.

Якщо у хлопців незадоволеність заняттями з фізичного виховання пов’язана, перш за все, з досягнутим рівнем фізичного розвитку, то в дівчат на першому місці за значимістю стоїть незадоволеність змістом і якістю проведення занять. Вони віддають перевагу таким видам фізичної активності, як плавання, аеробіка та її різновидностям (степ, слайд, аква, гідро, танцювальна аеробіка), шейпінг, стретчин і ін. Мотивами, які спонукають дівчат до занять новими видами рухової активності виступають бажання покращити поставу, зовнішній вигляд, зменшити вагу тіла, підвищити працездатність та самопочуття.

Дівчата в два рази частіше, ніж юнаки, відзначали незадоволеність викладачем фізичного виховання. Це підтверджує, що для дівчат емоційне спілкування і взаємовідношення мають більше значення ніж для осіб чоловічої статі. Вони бажають бачити зваженого, доброзичливого, щирого викладача. Щоб його організаційні педагогічні впливи переважали над дисциплінарними. Щоб на заняттях завжди домінував позитивний емоційний клімат та спонукав їх до систематичних занять фізичними вправами. А добрий настрій, емоційний комфорт повинен зумовлюватися педагогічним впливом у формі похвали, заохочення, доброзичливої розмови, залучення до спільної діяльності.

Значно впливає на задоволеність студентів заняттями з фізичного виховання їх результативність. Робити висновок у повній мірі можна на підставі оцінок з даного предмету. За нашими даними, майже у половини опитаних (54,6 %) оцінка з фізичного виховання – “відмінно”, а у 32,5 % на рівні “добре”. Але в певної частини студентів оцінка знаходиться на рівні “задовільно”, або “незадовільно” (10,4 %), а 2,5 % студентів були не атестовані.

Переважна частина опитаних (8,2 %) задоволені оцінкою з фізичного виховання. Більш задоволеними оцінками з фізичного виховання є студенти саме тих груп, де найбільш успішно вони виконували навчальні нормативи. За нашими даними від 72 до 84 % студентів не тільки займаються фізичними вправами на заняттях, але й приймають участь у різноманітних спортивно-масових заходах університету. Однак, тільки третина із них займаються в групах спортивного вдосконалення.

Важливим аспектом задоволеності студентів заняттями фізичними вправами є умови проведення занять та рівень забезпечення спортивним інвентарем. Так, 56,2 % студентів вважають умови проведення занять середніми, 28,8 % – добрими, 13,9 % – поганими. Слабке оснащення навчального процесу спортивним інвентарем і обладнанням, а також недостатню кількість спортивних залів – відзначають 36 % опитаних, а 48,2 % студентів вказують на відсутність нормальних роздягалень і душових.

Мотивом відвідування студентами занять із фізичного виховання є їх рухова активність. Хоча необхідно відзначити, що вона в значній мірі залежить від зацікавленості студентів цими заняттями. Задоволені проявляють значно більшу активність ніж незадоволені. Незадоволені частіше пропускають заняття без поважних причин. Все призводить до того, що у незадоволених більше задовільних оцінок і менше відмінних і добрих ніж у задоволених. На питання “Що заважає систематично займатися фізичними вправами, в тому числі і самостійно?” 47 % студентів вказали на особисту неорганізованість, 35 % – “Ні що не заважає”.

Висновки. Аналіз літератури з даної проблеми та результати досліджень, проведених нами дозволяють стверджувати, що виховання у студентів задоволеності заняттями фізичною культурою та спортом залежить від викладача. Тому його діяльність повинна бути спрямована на впровадження в навчальний процес різноманітних форм занять, засобів, методик диференційованого регулювання фізичних навантажень студентів із врахуванням рівня фізичного розвитку і створенням такого стилю стосунків, при якому завжди підтримується атмосфера доброзичливості, взаємоповаги, щоб кожен студент щоденно відчував свій успіх, переживав радість від досягнутого.

Список використаної літератури

1. Безверхная Г.В. Возрастная динамика мотивационных приоритетов школьников к занятиям физическо1й культурой и спортом // Збірник наукових праць під ред. Єрмолова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – № 22.

2. Журин Н.В. Удовлетворенность учителей физической культуры своей профессиональной деятельностью. Автореф. дис...канд.наук. – Л. 1991.

3. Ильин Е.П. Удовлетворенность деятельностью как социально- психологический феномен./Психофизическое изучение учебной и спортивной деятельности. – Л.: ЛГПИ, 1985.

4. Ильин Е.П., Лихачев Л.В. Типы зависимости общей удовлетворенности занятиями физическим воспитанием и спортом от частных видов удовлетворенности. - Л.: ЛГПИ, 1985.

5. Лозовая Г.В. Удовлетворенность тренера спортивных школ своей профессиональной деятельностью: Автореф. дис…канд.наук. – СПб., 2002.

6. Писанникова Е.Г. Удовлетворенность школьников средних и старших классов уроками физической культуры. // Психологические особенности учебной и спортивной деятельности. – Л. 1988.